Перша черга «Маршруту безбар’єрності» в Житомирі майже готова

У Житомирі вже на фінішній прямій реалізація першої черги «Маршруту безбар’єрності»: більшість запланованих робіт виконані або перебувають на завершальному етапі. Це важливий крок до підвищення доступності міського простору для людей з інвалідністю, батьків з дитячими візочками та літніх людей.

Перша черга «Маршруту безбар’єрності» в Житомирі майже готова

За офіційними даними, будівельники повністю завершили три об’єкти і підходять до завершення ще восьми. На найбільш інтенсивних ділянках уже облаштовано входи до 32 закладів бізнесу, а довжина оновлених пішохідних доріжок становить майже 1 кілометр. Додатково міська влада повідомляє про повне виконання плану зі звукового супроводу на світлофорах — це робить перехрестя безпечнішими та доступнішими для нечуючих і слабкочуючих мешканців.

Щодо окремих вулиць: реконструкція від вулиці Вітрука до Селецької виконана приблизно на 85%, інша частина вулиці Вітрука — на 70%. На прибудинкових територіях по вулиці Огієнка готовність становить близько 80%, тоді як біля будинку на Вітрука, 42/7 — лише 40%. Така диференціація ступеня готовності пов’язана з технічними нюансами, необхідністю прокладання інженерних мереж і погодними умовами під час робіт.

Хід робіт, терміни та якість виконання

Станом на зараз на вулицях Огієнка та Вітрука тривають роботи з укладання плитки, асфальтування та монтажу пандусів. Ретельна робота з благоустрою передбачає не лише зовнішнє оздоблення тротуарів, а й встановлення елементів, які забезпечують комфорт і безпеку: тактильні смуги для людей з порушеннями зору, пониження бордюрів у місцях переходів, правильний кут нахилу пандусів, поручні та місця для відпочинку. Заступник начальника управління житлового господарства Андрій Оніщенко зазначив, що місто планує завершити більшість об’єктів до початку червня — за умови сприятливих погодних умов і відсутності форс-мажорів.

Секретар міської ради Галина Шиманська підкреслила, що пріоритетом є якість виконання: треба не лише «закрити» ділянки, а зробити їх дійсно зручними та довговічними. На завершальному етапі підрядники мають встановити пандуси та підйомники, відрегулювати звуковий супровід світлофорів і довести тротуари до стандартів безбар’єрності. Особливу увагу приділяють забезпеченню доступу до комерційних закладів — облаштовані входи мають дозволяти людям у візках самостійно заходити та виходити.

Фінансування, суспільний ефект та подальші кроки

Важливим фактором є бюджетне планування: міська влада наголосила, що додаткових коштів на цей етап у 2026 році не передбачено, тому всі роботи мають вкластися в уже виділений обсяг фінансування. Це означає необхідність оптимізації витрат, контролю якості та пріоритизації найважливіших ділянок. Житомир бере участь у ініціативі «Без бар’єрів» як одна з 15 пілотних громад, що дає можливість отримати методичну підтримку та обмінятися кращими практиками з іншими містами.

Соціальний ефект від реалізації «Маршруту безбар’єрності» буде багатовимірним: підвищення мобільності для людей з інвалідністю, поліпшення умов для молодих батьків, збільшення клієнтопотоку для малого бізнесу та загальне підвищення якості міського середовища. Окрім цього, такі проєкти сприяють позитивному іміджу громади та можуть стати прикладом для інших регіонів.

Наступні кроки після завершення першої черги — це моніторинг експлуатації нових елементів, усунення недоліків під час гарантійного періоду та планування другого етапу робіт. Важливо також налагодити механізми зворотного зв’язку з мешканцями: повідомлення про недоліки, пропозиції щодо розширення маршруту або зміни місць установки обладнання допоможуть зробити проєкт максимально ефективним.

Житомирська ініціатива демонструє, що поетапна та прозора реалізація інфраструктурних проєктів дає реальні результати. Підтримка з боку місцевої влади, професійне виконання робіт і увага до потреб вразливих груп населення — ключові складові успіху «Маршруту безбар’єрності». Місто закликає мешканців бути уважними під час завершальних робіт та інформувати відповідальні служби про виявлені недоробки, аби забезпечити довготривалу якість і безпеку нової інфраструктури.