Парки під загрозою: чому Київ не може захистити зелені зони

У київському районі Теремки через територію офіційного парку прокладають резервну теплотрасу. Мешканці не заперечують потреби в додатковій мережі, але вимагають пояснити, чому для неї обрали саме цей маршрут і скільки дерев доведеться знищити. Про це йдеться в матеріалі Хмарочоса.

Територія входить до Парку відпочинку на Теремках, який Київрада створила у 2019 році. Попри цей статус, наприкінці липня там з’явилася будівельна техніка, а роботи почали фіксувати місцеві жителі.

Одним із них став 34-річний ветеран Іван, який живе на Теремківській вулиці. Він почав фотографувати роботи, писати про них у соцмережах і виходити на протести. Для мешканців старої забудови та нових житлових комплексів лісосмуга давно була місцем прогулянок.

Чому місто прокладає теплотрасу через парк

Резервна мережа має з’єднати районну котельню «Теремки» з тепломережею ТЕЦ-5. У місті пояснюють, що проєкт потрібен для безпеки району: минулої зими на Теремках уже замерзали й проривалися комунікації, а сама ТЕЦ-5 залишається потенційною ціллю російських атак.

Після завершення робіт нова перемичка має забезпечити резервне джерело тепла для житлових будинків, шкіл, дитячих садків і медичних закладів.

Проблема виникла через невідповідність між різними міськими документами. Парк площею 4,2412 гектара створили у січні 2019 року, однак детальний план території, затверджений двома роками раніше, передбачав тут майбутню вулицю Атени Пашко та коридор інженерних мереж. Рішення про створення парку не супроводжувалося змінами до містобудівної документації.

У результаті та сама ділянка одночасно залишається парком у рішенні Київради й територією для інфраструктури в містобудівних документах. Саме такі суперечності, за матеріалами видання, змушують мешканців самостійно шукати старі рішення, перевіряти кадастрові межі, фотографувати вирубування та домагатися відповідей від установ.

Громада оскаржує не лише роботи на Теремках

Департамент захисту довкілля КМДА спочатку не погоджував маршрут теплотраси через парк. У травні 2025 року він відмовився підписати акт обстеження дерев і рекомендував знайти інший варіант.

У березні 2026 року уряд спростив процедури для частини об’єктів критичної інфраструктури. Влітку проєкт на Теремках перейшов до реалізації.

Подібна ситуація, за даними «Хмарочоса», повторюється в різних районах Києва. У Протасовому Яру активісти домоглися створення заказника, але продовжують судитися з власниками більшої частини землі. На Осокорках громада понад десять років захищає озера та заплавні луки від житлової забудови. Біля Солом’янського парку мешканці оскаржували земельні рішення й будівництво на зсувонебезпечному схилі.

Захисникам Совських ставків, Вирлиці, Прирічної, Горбачихи, Літературного скверу та скверу Павла Тичини також доводиться самостійно протистояти загрозам для зелених зон. Раніше ми писали, як КМДА відстоює забудову замість зеленого простору на узвозі — у матеріалі про конфлікт довкола цієї ділянки.

Залежність захисту зелених зон від активності окремих мешканців загострюється і через вразливість міської інфраструктури. Зокрема, під час блекаутів проблеми можуть виникати в роботі київської каналізації — про це та можливі рішення ми розповідали окремо.