У київському музеї «заговорили» понад 500 артефактів війни

Національний військово-історичний музей України в Києві оцифрував понад 500 артефактів російсько-української війни — від 2014 року до сьогодення. Разом із цифровим архівом музей запустив двомовний мультимедійний аудіогід. Про це повідомляє Хмарочос.

Аудіогід охоплює експозицію третього поверху музею на вулиці Михайла Грушевського — загалом 35 тематичних вітрин. Записи тривають майже 300 хвилин і розповідають про події від Революції Гідності до звільнення Херсона у 2022 році.

Слухати матеріали можна безпосередньо в музейних залах за QR-кодами або онлайн на сайті музею. Там також доступні деталізовані фотографії експонатів і 3D-моделі, які можна розглядати з різних боків. У музеї зазначають, що цифрові матеріали можуть стати основою для мінілекцій у школах.

Історії за звичайними речами

Оцифровані предмети дають змогу побачити особисті історії, які не завжди очевидні під час огляду експозиції. Наприклад, звичайний пластиковий пакет використовували українські військовополонені, щоб швидко відціджувати рідину з дуже гарячої їжі: на обід їм давали лише одну хвилину.

Шапка, зшита полоненими бійцями «Азову» з радянської ватної ковдри, свідчить про умови утримання в холодних неопалюваних камерах. А на звороті футболки з номерами телефонів, написаними ручкою, зберігався зашифрований зв’язок із родинами побратимів. Її виносили з полону ті, кого обмінювали першими.

Для створення архіву в музейних залах облаштували три фотостудії: для зйомки форми на манекенах, предметів у площині та об’ємних об’єктів. За понад п’ять тижнів команда зробила понад 6 тисяч високоточних фотографій.

Під час зйомки касок, деталей зброї та деформованої техніки застосовували фокустекінг — пошарове поєднання зображень із різними точками фокусування. Це дало змогу детально передати поверхню складних і глибоких предметів.

Усі цифрові матеріали також зберігатимуться в Єдиному державному реєстрі Музейного фонду.