Нові МАФи поки встановили лише у 4 районах Києва, їх менш як 1% від попередньої кількості

Нове облаштування малих архітектурних форм у столиці просувається повільніше, ніж очікували багато киян. Попри масштабну реформу й амбіції містобудівної програми, реальна кількість офіційно укладених договорів та встановлених кіосків наразі залишається мізерною від попереднього парку МАФів.

Нові МАФи поки встановили лише у 4 районах Києва, їх менш як 1% від попередньої кількості

За даними комунального підприємства, станом на останні місяці місто має укладеними 125 чинних договорів оренди під розміщення малих торговельних точок. Загальні надходження від цих договорів становлять близько 3,6 мільйона гривень на місяць. Водночас географія реалізованих локацій поки що охоплює лише чотири райони: Оболонський, Печерський, Подільський і частково Святошинський. Така кількість — це менше ніж 1% від того штату кіосків, який був у Києві раніше.

Що передбачає реформа й як відбирають місця під МАФи

Реформа малих архітектурних форм, що розпочалась у 2024 році, має на меті суттєве очищення публічного простору: зі списку понад 15 тисяч торгових точок заплановано прибрати близько 90%. Для подальшого впорядкування міста визначені конкретні місця під розміщення кіосків, які виставляють на аукціон. Переможці торгів отримують право укласти договір оренди, але за умовою — виготовити та встановити кіоск у визначеному архітектурному стилі, що відповідає новому "архітипу" міських МАФів. Такий підхід має зменшити хаотичність, підвищити якість зовнішнього вигляду та уніфікувати зовнішній вигляд торгових точок у публічному просторі.

На мапі, яку публікує КП, позначено понад 1244 локації, доступні для бізнесу: з них 354 — під стаціонарні кіоски, решта — для пересувних точок, поштоматів і автоматів. Інтерактивна мапа дозволяє бачити, які ділянки вже зайняті (позначені синім), а які залишаються вільними (позначені зеленим), разом із зазначенням вартості оренди для кожної локації.

Економіка й приклади орендних ставок

Публічні дані про договори дають уявлення про ринкові очікування: найдорожче наразі оплачують двоє власників пересувних кіосків на Оболонському острові — близько 71 тисячі та 111 тисяч гривень на місяць. Одночасно є й значно скромніші показники: найменша зареєстрована ставка — приблизно 6,9 тисячі гривень для кіоска площею 18 м² на вулиці Кирилівській. У березневих договорах також зафіксовані приклади високих платежів — понад 53 тисячі гривень за місяць для 30-метрового торговельного блоку на вулиці Василя Порика.

Також важливо розуміти співвідношення: поки що фактична кількість працюючих за офіційними угодами кіосків — це крапля у морі порівняно з тим, що було до початку реформи. Для малого бізнесу це означає як нові можливості (чіткі правила, комфортніші стандарти), так і виклики (вища плата за преміальні локації, інвестиції у нову форму кіосків та відповідність архітектурним вимогам).

Міська стратегія передбачає поступове вивільнення хаотично встановлених МАФів і перерозподіл привабливих точок через прозорі аукціони. Проте темпи реалізації проєкту та його вплив на малий бізнес, міський простір і наповнення місцевого бюджету — питання дискусійні. Чи вдасться знайти баланс між естетикою, фінансовою вигодою для громади та збереженням робочих місць для підприємців — стане відомо вже у найближчі роки.

Паралельно з моніторингом виставлених локацій, місто має забезпечити прозорість торгів і ясність умов для учасників. Для мешканців важливо, щоб нові МАФи справді покращували інфраструктуру, а не створювали точки, доступні лише для невеликої групи інвесторів. Своєю чергою підприємцям варто враховувати нові вимоги до оформлення та локації й ретельно оцінювати рентабельність перед участю в аукціонах.

Таким чином, модернізація МАФів у Києві вже почалася, але її масштаб поки що обмежений — як за географією, так і за кількісними показниками. Від подальшого розгортання програми залежатиме, чи стане столиця більш впорядкованою та зручною для мешканців і бізнесу, або процес затягнеться, залишивши багато питань без відповіді.