Скандал на Харківщині: після розслідування антикорупційного центру передумали будувати підземний дитячий садок

15 квітня Харківська обласна військова адміністрація офіційно відмовилася від планів збудувати підземний дитячий садок у Старому Салтові — рішення, яке стало прямим наслідком громадського розслідування Харківського антикорупційного центру. Деталі розслідування доступні за адресою: https://anticor-kharkiv.org/our-work/na-shcho-vytrachaye-hroshi-kharkivska-oblasna-viyskova-administratsiia-135-milyoniv-na-pidzemnyy-dytsadok-za-18-km-vid-kordonu-i-18-mln-na-remont-budynku-kultury/.

Коротко про ключове: договір між ХОВА та підрядником ПРАТ «Саргон» на будівництво підземного дитсадка «Барвінок-100» на суму приблизно 132 мільйони гривень було розірвано. Передбачалося, що фінансування забезпечить Європейський Союз. Офіційною причиною у системі ProZorro вказали «відсутність фінансування», проте рішення послідувало безпосередньо після оприлюднення матеріалів антикорупційного розслідування.

Що стало відомо під час розслідування

Активісти, які працювали над розслідуванням, виявили низку критичних невідповідностей між офіційними поясненнями та реальними потребами громади. Зокрема, у селі Старий Салтів кількість дітей дошкільного віку, згідно з офіційними даними, становить лише 13 осіб. Водночас обґрунтування будівництва вказувало на проєктну потужність у 154 місця і заяву про нібито потребу на рівні всієї громади.

Ще одна важлива обставина — близькість до державного кордону: населений пункт розташований приблизно за 17 кілометрів від кордону, де тривають бойові загрози та спроби ворога просунутися. Це спричиняє обґрунтовані сумніви щодо доцільності інвестування значних європейських коштів у підземну інфраструктуру саме в цьому місці.

Чому проєкт викликав суспільний резонанс

Розслідування висвітлило не лише невідповідності щодо потреб громади, але й ознаки тиску на місцевих працівників освіти. Активісти повідомили, що адміністрація нібито примушувала педагогів виходити на вулицю й публічно підтримувати проєкт, що викликає питання щодо прозорості процесу прийняття рішень і рівня добровільної підтримки серед місцевих.

Факт підписання договору на початку березня 2026 року породив додаткові запитання: як могли бути прийняті такі витрати в умовах війни, коли пріоритети фінансування мають враховувати безпекові ризики та реальні демографічні потреби? Саме ці питання підштовхнули громадськість до вимог перегляду рішення.

Реакція влади та можливі наслідки

Після оприлюднення матеріалів розслідування начальник ХОВА Олег Синєгубов визнав, що ухвалення рішення про будівництво було помилковим. Очільник адміністрації заявив про готовність переглянути напрямки використання європейських коштів і спрямувати їх у безпечніші громади, де справді існує висока потреба у дошкільних закладах.

Розірвання договору — це не лише юридичний крок. Воно відкриває дискусію про те, як ухвалюються інвестиційні рішення в умовах воєнного часу та як забезпечити належний рівень громадського контролю. Активісти наголошують, що багато подібних випадків можна було б уникнути, якби проєкти проходили етап публічних обговорень уже на стадії ідей, а не після того, як гроші спрямовано під контракт.

Для уникнення подібних інцидентів необхідні конкретні кроки: прозоре обґрунтування потреб, відкриті консультації з громадами, публічний аудит проєктів за участі громадськості та незалежних експертів, а також чіткі критерії пріоритезації витрат у зоні ризику.

Цей випадок також демонструє ефективність роботи громадських розслідувань: завдяки діяльності незалежних активістів та журналістів вдалося звернути увагу на потенційне марнотратство та змусити владу переглянути рішення на користь більш раціонального розподілу ресурсів.

Повний матеріал із суспільним розслідуванням доступний на сайті ХАЦ за адресою, вказаною вище. Також первинна публікація про скасування будівництва з’явилася на сайті Хмарочос: https://hmarochos.kiev.ua/2026/04/22/na-harkivshhyni-prypynyly-buduvaty-pidzemnyj-dytyachyj-sadok-misto-znahodytsya-bukvalno-bilya-kordonu-z-rosiyeyu/.

Скандал на Харківщині став нагадуванням про те, що навіть у складні часи необхідно дотримуватися принципів прозорості та підзвітності. Це важливо не лише для ефективного використання ресурсів, а й для збереження довіри громадян до органів влади, які розпоряджаються як місцевими, так і міжнародними фондами.