Роксолана Мережко
Велика Британія дозволила окремі операції, пов’язані з імпортом нафтопродуктів, виготовлених із російської нафти на підприємствах у третіх країнах. Рішення викликало увагу, оскільки діє на тлі санкцій, запроваджених проти росії через її агресію проти України. Винятки стосуються не безпосередньої закупівлі російської сировини британськими компаніями, а продукції, яка проходить переробку за межами росії.
Йдеться передусім про дизельне та авіаційне пальне. Такі нафтопродукти можуть надходити до Великої Британії після переробки російської нафти на нафтопереробних заводах в інших державах. Серед країн, які відіграють важливу роль у такому ланцюжку постачання, називають Індію та Туреччину. Після переробки походження готового пального юридично може трактуватися інакше, ніж походження первинної сировини.
Які винятки передбачає британський дозвіл
Британський уряд дозволив продовжити імпорт окремих видів пального, якщо російська нафта була перероблена на заводах у третіх країнах. Формально це означає, що обмеження не поширюються на готову продукцію в такому самому обсязі, як на безпосередні поставки російської нафти. Саме ця особливість санкційного режиму створює можливість для міжнародної торгівлі пальним, яке має складне або непряме походження.
До дозволених категорій належать дизельне пальне та авіаційне пальне. Вони широко використовуються в економіці Великої Британії, зокрема у транспортному секторі, логістиці, промисловості та цивільній авіації. Збереження доступу до таких ресурсів може бути важливим для стабільності внутрішнього ринку, однак водночас воно породжує запитання щодо ефективності санкцій проти російського енергетичного сектору.
Окремий блок винятків стосується операцій із російським скрапленим природним газом. Дозвіл поширюється на деякі послуги з морського транспортування СПГ, виробленого в межах проєктів «Ямал СПГ» і «Сахалін-2». Такі перевезення можуть здійснюватися для постачання газу до третіх країн, тобто не обов’язково мають кінцевим пунктом призначення британський ринок.
Таким чином, британська політика передбачає не повне скасування обмежень, а точкові винятки для конкретних операцій. Вони можуть стосуватися транспортування, страхування, фінансового супроводу або інших послуг, необхідних для переміщення енергоресурсів морським шляхом. Водночас кожна така операція має відповідати умовам, визначеним у спеціальному дозволі.
Чому переробка в третіх країнах викликає суперечки
Санкційна система часто розрізняє сировину та готовий продукт. Якщо російську нафту доправляють до іншої держави, а там переробляють на дизель або авіаційне пальне, готовий товар може отримати інший митний статус. Це дозволяє імпортерам заявляти, що вони купують продукт, вироблений у країні переробки, а не безпосередньо в росії.
Однак з економічного погляду така схема все одно підтримує попит на російську нафту. НПЗ у третіх країнах отримують сировину зі знижкою, переробляють її та продають продукцію на міжнародних ринках. Росія при цьому зберігає можливість експортувати нафту, отримувати валютну виручку і підтримувати роботу власного енергетичного сектору.
Ключова проблема полягає у відсутності повної прозорості щодо походження пального. У міжнародному ланцюжку можуть брати участь видобувні компанії, трейдери, порти, нафтопереробні підприємства, перевізники, банки та страхові структури. Через це кінцевому покупцеві складно встановити, яку саме частину готового продукту становила російська сировина і який прибуток від операції отримали російські постачальники.
Прихильники таких винятків можуть пояснювати їх необхідністю зберегти стабільність постачання пального та не допустити різкого зростання цін. Велика Британія, як і інші розвинені країни, залежить від глобального енергетичного ринку. Будь-яке обмеження імпорту може вплинути на вартість пального для перевізників, авіакомпаній, підприємств і споживачів.
Критики рішення наголошують, що подібні механізми послаблюють санкційний тиск. На їхню думку, зміна країни переробки не повинна автоматично позбавляти товар російського походження санкційних ризиків. Якщо сировина видобута в росії, її продаж продовжує приносити доходи бюджету країни-агресора, навіть коли кінцевий продукт має інше маркування.
Вплив на Росію, Британію та світовий ринок
Точні обсяги поставок пального, виготовленого з російської нафти, британська сторона не оприлюднила. Причиною названо комерційну конфіденційність. Через це неможливо достовірно оцінити загальну вартість таких операцій, частку цього пального на британському ринку та потенційні надходження до російського бюджету.
Аналітики вказували, що у 2025–2026 роках Велика Британія зберігала можливість імпортувати нафтопродукти, вироблені з російської сировини після її переробки за кордоном. У серпні 2026 року британський уряд підтвердив, що частина таких поставок здійснювалася на підставі тимчасового дозволу. Водночас публічної деталізації щодо обсягів і компаній, залучених до торгівлі, немає.
Для росії подібні канали збуту мають стратегічне значення. Навіть якщо нафта продається зі знижкою, стабільний експорт допомагає підтримувати бюджетні доходи та фінансувати державні видатки. Крім того, попит з боку іноземних переробників дає змогу зберігати виробничі потужності та розвивати альтернативні маршрути постачання.
Для британського ринку перевагою може бути доступ до додаткових обсягів дизельного та авіаційного пального. Це зменшує ризик дефіциту й потенційно стримує ціни. Проте водночас виникають репутаційні та політичні ризики. Країна, яка публічно підтримує санкції проти Москви, може зіткнутися із критикою через дозволи, що фактично залишають простір для торгівлі продукцією з російською сировиною.
Для світового енергетичного ринку британське рішення демонструє складність санкційної політики. Обмеження, запроваджені проти одного виду товару або конкретної країни, можуть втрачати ефективність через переробку, зміну маршрутів і використання посередників. Щоб уникнути цього, державам доводиться посилювати контроль за ланцюгами постачання, обмінюватися митною інформацією та встановлювати чіткі правила визначення походження продукції.
Ситуація також показує, що енергетичні санкції не можуть бути повністю ізольованими від глобального попиту. Країни прагнуть скоротити фінансування російської економіки, але одночасно намагаються зберегти доступне пальне та стабільні ціни. Саме ця суперечність пояснює появу тимчасових дозволів і винятків.
Надалі увага буде зосереджена на тому, чи перегляне Велика Британія правила імпорту пального, виробленого з російської нафти, та наскільки прозорою стане звітність про такі поставки. Відкриття даних про обсяги, вартість і маршрути торгівлі могло б допомогти оцінити реальний масштаб проблеми. Поки ж рішення залишається прикладом того, як санкції можуть співіснувати з обмеженими винятками в енергетичному секторі.