Київські школи залишаються без прибиральників і кухарів: чому ніхто не хоче працювати

Київські школи не можуть укомплектувати штат прибиральниками та кухарями: працівників відлякують низькі зарплати, складні умови роботи й витрати на дорогу. Про це повідомляє Хмарочос.

За даними КМДА, столичним школам бракує понад 500 прибиральниць. Це відбувається на тлі міського бюджету, який перевищує 106 мільярдів гривень.

В одній із великих шкіл Дарницького району замість необхідних 12 прибиральниць працюють лише шестеро. Оксана, яка займається прибиранням, працює з дев’ятої ранку до четвертої дня: миє коридори, класи, сходи, туалети, спортзал, а також підвали й укриття. Додатково на пів ставки прибирає танцювальну залу, кабінети та коридори.

За півтори ставки жінка отримує 9 тисяч гривень. Її родина — переселенці, тож вони орендують житло. Обід у шкільній їдальні за 75 гривень для Оксани є надто дорогим, тому вона приносить їжу з дому й їсть її холодною — у школі немає мікрохвильовки.

Проїзні квитки працівникам не видають. Оксана щодня витрачає на дорогу з пересадкою 120 гривень. Частину шляху долає пішки — це займає близько 45 хвилин. «Не так і приємно ходити, коли над головою “шахеди”», — розповідає вона.

У КМДА зазначають, що директори шкіл можуть самостійно затверджувати розміри премій для працівників. Однак прибиральники, за словами Оксани, майже не отримують премій. Вона також розповіла, що втратила право на виплати для переселенців, оскільки її дохід визнали достатнім.

Кухарі звільняються через навантаження

Єлизавета працювала помічницею кухаря в гімназії Дніпровського району, але звільнилася торік. Зарплата кухаря становила близько 10 тисяч гривень після сплати податків, а помічниці — 6200 гривень.

Раніше працівники їдалень готували для учнів перших-третіх класів, пільговиків і дітей, які оплачували обіди. Від 1 вересня безплатне харчування поширили на всіх школярів, однак кількість персоналу під це навантаження не збільшили.

Єлизавета прокидалася о четвертій ранку й приходила на роботу о п’ятій. Вона мила, чистила та нарізала продукти, а після приготування їжі прибирала кухню. Під час відключень електроенергії, коли не працювала посудомийна машина, посуд доводилося мити вручну холодною водою, а потім обдавати окропом.

Коли школярі навчалися дистанційно, кухарі не працювали й не отримували зарплати. За словами Єлизавети, це називали «вимушеною відпусткою».

Оклади визначає єдина тарифна сітка

Директор ліцею №170 на Оболоні Віктор Заболотний каже, що знайти технічних працівників за такі гроші практично неможливо. У його закладі прибиральниці та двірник отримують по 6700 гривень до сплати податків.

За його словами, 3500 гривень у цій сумі — посадовий оклад, а ще 3200 гривень — державна надбавка. Додатково преміювати працівників директор не може, оскільки, як він пояснює, надбавка вже врахована в оплаті.

Раніше до ліцею їздили працівники з Вишгорода, але тепер, за словами директора, це стало невигідно через вартість квитка — 70 гривень.

Зарплати технічного персоналу нараховують за урядовою Єдиною тарифною сіткою. Прибиральниці мають найнижчий, перший розряд із базовим окладом 3470 гривень. Для порівняння, працівник із 25-м розрядом отримує 15 650 гривень.

На тлі дефіциту кадрів у школах питання пошуку працівників залишається частиною ширшої проблеми ринку праці. Практичні поради щодо пошуку роботи зібрані в матеріалі «Як знайти роботу восени швидше: 6 порад, які справді працюють».