Тріщини, волога й голубиний послід: що виявили британці у Подільській церкві

Звіт британської компанії Six Heritage стане основою проєкту реставрації Свято-Покровської Подільської церкви на вулиці Покровській, 7 у Києві. Обстеження барокової пам’ятки XVIII століття провели в червні на замовлення КМДА.

Докладніше про результати обстеження повідомляє Хмарочос. Британські фахівці працювали безкоштовно: їхня команда допомагає документувати стан пошкоджених історичних будівель в Україні та визначати подальші кроки для їхнього збереження.

Що виявили під час огляду

Найбільше фахівців занепокоїли тріщини. На фасадах основної будівлі церкви зафіксували відшарування штукатурки, пошкодження декоративних елементів та оголену цегляну кладку. Усередині облупилася фарба на настінних розписах.

Окрему увагу приділили волозі. Водостічні труби забиті сміттям і листям, а дренаж недостатній, через що вода потрапляє до конструкцій. На окремій ділянці вже намагалися гідроізолювати кут стіни.

Під час обстеження, де це було можливо, спеціалісти глибоко свердлили та зондували дерев’яні елементи, щоб перевірити їх на гниття. Також виміряли вологість деревини, провели тепловізійну зйомку та відібрали для лабораторного аналізу фрагменти штукатурки.

Дзвіниця у гіршому стані

Зовнішній стан дзвіниці оцінили як особливо незадовільний. На ній виявили значні тріщини, відшарування тиньку та відсутність дренажу. Покриття даху загалом виглядає задовільно, хоча під час огляду фахівці зафіксували на ньому значні скупчення голубиного посліду.

Британським експертам повідомляли про вібрації, які могли виникати через вибухи під час російських атак. Водночас встановити прямий зв’язок між обстрілами та появою тріщин складно. На стан пам’ятки також впливають нестабільне опалення, брак фінансування та припинення технічного обслуговування.

Фахівці застерігають, що оглянули лише доступні елементи основної будівлі церкви та дзвіниці. Після демонтажу оздоблювальних шарів і покриттів під час реставрації можуть виявитися додаткові дефекти. Подібні проблеми збереження історичних споруд уже привертали увагу громадськості — зокрема після обвалу частини стіни Хотинської фортеці.