Зоряна Білокрай
Харківська міська рада не надала окремих даних про те, скільки людей живе у найбільш постраждалих районах міста та які будинки там уже відновили. Водночас станом на 5 жовтня 2026 року у Харкові зафіксували 14 270 пошкоджених будівель і споруд. Про це пише Хмарочос.
Серед пошкоджених об’єктів — 5 015 багатоквартирних і 5 605 приватних будинків, 265 адміністративних споруд, 95 медичних установ, 15 будинків культури, 131 заклад вищої освіти, 133 школи та 115 дитячих садків. Ще 2 896 об’єктів належать до комунальної, критичної, комерційної та інших видів інфраструктури.
Найбільше пошкоджених багатоповерхівок зафіксували у Салтівському районі — 956. У Київському районі їх 873, у Шевченківському — 748. Водночас адміністративні межі не збігаються з межами житлових масивів: зокрема, Північна Салтівка розташована одразу у Салтівському та Київському районах. Тому за офіційною статистикою неможливо визначити, скільки будинків пошкоджено саме там.
Міська Стратегія розвитку Харкова до 2029 року називає найбільш постраждалими Північну Салтівку, П’ятихатки, Горизонт і Роганський житловий масив. Однак місто не оприлюднило окремої статистики щодо кількості мешканців, пошкоджених і відновлених будинків у цих мікрорайонах. Також немає відкритого переліку адрес будинків, які планують ремонтувати або демонтувати.
За даними міської ради, у Харкові є 34 потенційно аварійно небезпечні об’єкти, що потребують часткового або повного демонтажу. Сімнадцять із них розташовані у Київському районі, сім — в Основ’янському, три — у Новобаварському, по два — у Холодногірському, Індустріальному та Салтівському, ще один — у Немишлянському.
Цей розподіл також не дає змоги зрозуміти, які саме будинки розташовані у Північній Салтівці, П’ятихатках, на Горизонті чи Роганському житловому масиві.
Чому люди не повертаються
До повномасштабного вторгнення Олександра жила із сином у Немишлянському районі Харкова. Після 24 лютого 2022 року родина виїхала до Європи, згодом перебралася до США, а потім повернулася до Харкова, щоб побачити близьких.
У місті в Олександри є житло, робота та родина. Проте син порівнює життя у Харкові з тим, яке родина мала за кордоном, і хоче знову виїхати. Олександра шукає безпечніше місто, де для дитини будуть школа, стабільне середовище та можливість планувати майбутнє.
«Без дитини я б залишилася у Харкові. Я вже подавалася на вакансії й знаходила хорошу роботу. Але з дитиною не можу. Безпека дитини — основний фактор, який не дає мені спокійно тут жити», — говорить вона.
Раніше на тлі регулярних атак повідомляли і про удар росіян по медичному закладу в Харкові, внаслідок якого є постраждалі.
Історію повсякденного життя та майбутнього найбільш постраждалих районів Харкова журналісти «Хмарочоса» обговорили також із харків’янками та головою Urban Reform Олександрою Наріжною.