Роксолана Мережко
У Вашингтоні набирає обертів новий конфлікт навколо енергетичної політики адміністрації Дональда Трампа. Як повідомляє Bloomberg, група демократів Палати представників за підтримки одного республіканця внесла законопроєкт, спрямований на блокування спірної домовленості президента США з володимиром путіним щодо постачання дизельного палива. Ініціатива може перетворитися на чергове випробування для Білого дому, який намагається одночасно знизити ціни на пальне, зберегти політичний контроль над енергетичним порядком денним і не допустити послаблення санкційного тиску на Росію.
Законопроєкт передбачає заборону окремих американських інвестицій у російський паливно-енергетичний сектор. Крім того, автори документа пропонують скасувати чинні та майбутні ліцензії Міністерства фінансів США, які дозволяють операції з російськими енергоресурсами. Таким чином, обмеження, які нині можуть залежати від рішень виконавчої влади, мають отримати обов’язковий статус і стати значно складнішими для одностороннього перегляду президентом.
Для демократів ця ініціатива є не лише спробою вплинути на ринок дизельного палива. Вона також покликана продемонструвати, що Конгрес не погоджується з будь-якими кроками, які можуть забезпечити кремлю додаткові доходи під час війни проти України. Прихильники документа вважають, що послаблення енергетичних санкцій створює ризик відновлення фінансових потоків до російського бюджету, значна частина якого використовується для підтримки військових витрат.
Критика домовленостей із Москвою
Головним автором законопроєкту став провідний демократ у Комітеті із закордонних справ Палати представників Грег Мікс. Він різко розкритикував рішення президента та звинуватив Дональда Трампа в політиці умиротворення володимира путіна. На думку конгресмена, домовленість щодо дизельного палива може фактично надати росії додаткові кошти, тоді як українські міста й надалі потерпають від атак.
Риторика Мікса відображає ширші побоювання частини американських законодавців. Вони вважають, що будь-яка енергетична угода з Москвою без чітких гарантій і механізмів контролю може бути використана кремлем як інструмент політичного тиску. Росія вже неодноразово застосовувала постачання енергоносіїв як засіб впливу на інші держави, тому в Конгресі побоюються, що нова домовленість здатна створити небезпечний прецедент.
Співавтором законопроєкту став республіканець Дон Бекон із Небраски. Раніше він порівнював поточні домовленості з політикою Невілла Чемберлена, натякаючи на ризик надмірних поступок агресивній державі. Участь республіканця підсилює політичне значення ініціативи, адже демонструє: критика угоди не обмежується демократичним табором. Водночас одного голосу з боку Республіканської партії недостатньо, щоб гарантувати проходження документа через обидві палати Конгресу.
Реакція фінансових ринків на появу законопроєкту виявилася майже миттєвою. Ф’ючерси на сиру нафту, бензин і дизельне паливо пішли вгору. Інвестори побоюються, що політичне протистояння у Вашингтоні здатне посилити невизначеність щодо майбутніх поставок. На котирування також вплинула загальна тривога через ризики для енергетичної інфраструктури та можливі перебої з постачанням із Близького Сходу.
Зростання цін на паливо створює для адміністрації Трампа додаткові труднощі. Висока вартість дизеля безпосередньо впливає на транспортні витрати, ціни на сільськогосподарську продукцію, роботу промисловості та споживчі настрої. Для республіканців, які прагнуть утримати контроль над Конгресом перед виборами, зниження вартості пального є важливим політичним завданням. Саме тому Білий дім розглядає можливе відновлення російського експорту як один зі способів збільшити пропозицію на світовому ринку.
Чи зможе росія збільшити експорт дизеля
Дональд Трамп публічно захищає досягнуті домовленості. У розмові з журналістами в Білому домі президент заявив, що росія лише «випустить трохи дизельного палива», і назвав це позитивним кроком для ринку. Його аргументація ґрунтується на припущенні, що навіть відносно невелике збільшення пропозиції може послабити дефіцит і знизити тиск на ціни.
Однак експерти сумніваються, що ефект від угоди буде швидким і масштабним. Російська нафтопереробна галузь зазнає значного тиску через санкції, логістичні обмеження та пошкодження інфраструктури. Систематичні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах ускладнюють стабільну роботу підприємств і можуть зменшити обсяги виробництва нафтопродуктів.
Крім того, питання полягає не лише у фізичній наявності дизельного палива, а й у можливості його безперешкодного транспортування та продажу на міжнародних ринках. Навіть за наявності політичної домовленості російські компанії можуть зіткнутися з проблемами страхування, фрахту, банківських розрахунків і доступу до портової інфраструктури. Будь-яке послаблення обмежень потребуватиме складної системи контролю, щоб енергетичні доходи не використовувалися для обходу інших санкцій.
Ще одним фактором є поведінка трейдерів. Якщо ринок сприйме домовленість як нестабільну або тимчасову, учасники можуть не поспішати укладати довгострокові контракти. У такому разі очікуваний вплив на ціни буде обмеженим. Навпаки, загроза нового загострення між Конгресом і Білим домом здатна підштовхнути котирування вгору, оскільки компанії закладатимуть політичні ризики у вартість майбутніх поставок.
Перспективи законопроєкту в Конгресі
Попри помітну підтримку України на Капітолійському пагорбі, шанси на швидке ухвалення законопроєкту наразі оцінюються як невисокі. Палата представників і Сенат перебувають під контролем республіканців, а партійне керівництво навряд чи захоче створювати пряму конфронтацію з президентом. Для багатьох республіканців питання енергетики пов’язане не тільки із зовнішньою політикою, а й із внутрішньою обіцянкою зменшити витрати американських домогосподарств.
Окремою проблемою є виборчий календар. Напередодні виборів законодавці намагаються уникати рішень, які можуть призвести до подорожчання пального або створити враження, що партія блокує спроби адміністрації стабілізувати ринок. Навіть ті республіканці, які критично ставляться до кремля, можуть не захотіти голосувати за документ, що прямо обмежує повноваження президента у сфері зовнішньої та енергетичної політики.
Водночас ініціатори законопроєкту можуть використати його для формування політичного тиску. Навіть якщо документ не набере достатньої кількості голосів, сам факт його розгляду змусить членів Конгресу визначитися щодо допустимих меж співпраці з росією. Демократи зможуть звинувачувати опонентів у готовності послабити санкції заради короткострокового зниження цін, а республіканці матимуть змогу наполягати на пріоритеті економічної стабільності та доступності пального.
Якщо законопроєкт усе ж пройде обидві палати, перед ним постане ще одна серйозна перешкода — президентське вето. Дональд Трамп уже демонструє впевненість у правильності своєї енергетичної стратегії, тому навряд чи погодиться на документ, який скасовує його рішення та ускладнює переговори з Москвою. Для подолання вето противникам угоди знадобиться значна кількість голосів, якої, за нинішнього розкладу сил, може не вистачити.
Таким чином, дизельна угода перетворюється на ширше протистояння між прагненням Білого дому швидко вплинути на ціни та вимогою Конгресу зберегти санкційний тиск на Росію. Її подальша доля залежатиме не лише від голосування законодавців, а й від реальних можливостей російської нафтопереробної галузі, ситуації на світових ринках і розвитку війни проти України. Для Сполучених Штатів це питання одночасно є економічним, зовнішньополітичним і виборчим, тому дискусія навколо нього, ймовірно, триватиме ще довго.