Міський голова Києва Віталій Кличко назвав «саботажем» бездіяльність районних адміністрацій у питанні встановлення мобільних укриттів. За його словами, у столиці досі є мікрорайони, де мешканці не мають достатньої кількості захисних споруд у межах швидкої пішої доступності. У ситуації, коли повітряні атаки залишаються постійною загрозою для міста, відсутність укриттів створює прямий ризик для життя людей.
Заява пролунала 16 жовтня під час наради за участю керівників районів Києва. Зустріч відбулася через кілька днів після виступу мера у Верховній Раді, де обговорювали проблеми столиці та готовність міської інфраструктури до воєнних викликів. Кличко закликав очільників районів не залишатися осторонь і невідкладно долучитися до розв’язання проблеми з мобільними укриттями.
Мер вимагає відповідальності від районних керівників
Віталій Кличко заявив, що ігнорування питання встановлення укриттів розцінюватиме як службовий саботаж. Він попередив: якщо районні керівники не працюватимуть над забезпеченням мешканців захисними спорудами, їхні прізвища можуть оприлюднити. Йдеться про персональну відповідальність посадовців перед жителями конкретних районів, які залишаються без належного захисту під час повітряної тривоги.
«Ігнорування питання розцінюватиму як саботаж», — наголосив міський голова. Він також підкреслив, що керівники районних державних адміністрацій призначаються президентом, однак це не звільняє їх від відповідальності перед киянами. За словами мера, незалежно від процедури призначення саме районні адміністрації мають активно працювати з потребами своїх територій і забезпечувати виконання рішень у сфері цивільного захисту.
Проблема полягає не лише у відсутності нових конструкцій, а й у нерівномірному розподілі укриттів між районами. В одних частинах міста жителі можуть скористатися станціями метро, підземними переходами або стаціонарними сховищами, тоді як в інших людям доводиться шукати безпечне місце на значній відстані від дому чи роботи. Під час масованої атаки кожна зайва хвилина на дорогу може мати критичне значення.
Чому Києву бракує мобільних укриттів
Раніше у міській адміністрації пояснювали, що мобільні укриття не встановлювалися через особливості розподілу бюджетних повноважень. Основними розпорядниками відповідних коштів є районні адміністрації. За інформацією міської влади, торік райони не забезпечили необхідного встановлення таких споруд, а цього року не подали відповідних бюджетних запитів.
Через це Київ змушений частково вирішувати питання централізовано. Комунальне підприємство «Київпастранс» закупило 14 мобільних укриттів, хоча загальна потреба столиці оцінюється приблизно у 620 конструкцій. Така різниця між фактичною кількістю та потребою демонструє масштаб проблеми. Навіть після закупівлі нових споруд їх недостатньо, щоб забезпечити всі райони та найбільш людні місця міста.
Мобільні укриття необхідні передусім там, де немає можливості швидко облаштувати капітальну захисну споруду. Їх можна встановлювати біля транспортних вузлів, зупинок громадського транспорту, ринків, громадських установ, навчальних закладів та житлових кварталів. Водночас такі конструкції мають відповідати вимогам безпеки, бути доступними для людей з інвалідністю, мати зрозумілу навігацію та не перетворюватися на формальний об’єкт, яким неможливо скористатися під час тривоги.
Окремо мер повідомив, що Києву довелося звертатися по допомогу до представників бізнесу. Підприємці профінансували бетонне укриття на Шулявці, яке встановили поруч із підземним переходом. Цей приклад демонструє, що до посилення безпеки міської інфраструктури можуть долучатися не лише органи влади, а й відповідальний бізнес. Водночас, на думку міської адміністрації, благодійні або приватні ініціативи не повинні замінювати системну роботу районів і стабільне бюджетне фінансування.
Скільки Київ витратив на захисні споруди
За словами Віталія Кличка, від початку повномасштабної війни Київ спрямував на облаштування стаціонарних і мобільних укриттів близько 7 мільярдів гривень. За ці кошти ремонтували наявні сховища, пристосовували підземні приміщення, облаштовували додаткові захисні простори та забезпечували їх необхідним обладнанням.
Проте значні видатки не означають, що проблему вже вирішено. Місто продовжує розширювати мережу укриттів, але потреба змінюється залежно від щільності забудови, кількості населення, розташування об’єктів критичної інфраструктури та особливостей конкретного району. У деяких мікрорайонах захисних споруд досі недостатньо, а частина наявних приміщень потребує ремонту, перевірки або належного позначення.
Для мешканців важливо, щоб укриття були відкритими під час повітряної тривоги, мали справні входи, освітлення, вентиляцію та можливість тривалого перебування людей. Не менш важливими є регулярні інспекції, актуальні карти розташування захисних споруд і чіткий розподіл відповідальності між міськими та районними службами.
Кличко переконує, що міська влада продовжить встановлювати укриття навіть у разі недостатньої участі районних адміністрацій. Водночас він очікує від голів районів конкретних дій: підготовки заявок на фінансування, визначення місць для розміщення конструкцій, контролю за доступністю укриттів і комунікації з мешканцями.
Суперечка навколо мобільних укриттів відбувається на тлі ширшої дискусії про розподіл повноважень між Києвом, центральною владою та районними адміністраціями. Міська влада наполягає, що забезпечення безпеки населення потребує узгодженої роботи всіх рівнів управління, а не взаємних звинувачень. Для киян результатом цієї роботи мають стати не заяви, а доступні та готові до використання укриття у кожному районі столиці.
Найближчим часом увага буде прикута до того, чи зможуть районні адміністрації прискорити встановлення мобільних захисних споруд і наскільки прозоро буде визначено пріоритетні адреси. Від цього залежить, чи скоротиться розрив між потребою Києва у 620 укриттях і фактичною кількістю конструкцій, які вже придбали або планують встановити. Для міста, що регулярно живе в умовах повітряних тривог, це питання залишається одним із ключових у сфері безпеки.