Дім там, де безпечно: 7 історій із таборів біженців, пустель і плавучих міст

Документальний фільм «Людський прихисток: експедиція в сутність дому» (The Human Shelter: Expedition into What Makes a Home) до 29 листопада можна безкоштовно переглянути на сайті ArchDaily. Про це повідомляє Хмарочос.

Стрічка досліджує, що люди називають домом у різних обставинах — від вимушеного переселення та кочового життя до експериментальних поселень і міських просторів. Субтитри доступні англійською, французькою, арабською, китайською, російською та іспанською мовами.

Фільм зняв у 2018 році данський режисер Борис Бертрам. Проєкт профінансувала шведська компанія IKEA. Бертрам також є режисером, сценаристом і продюсером документального проєкту «Тіньова війна путіна» 2023 року та лауреатом низки міжнародних нагород.

Під час роботи над The Human Shelter режисер упродовж двох років подорожував дев’ятьма країнами — від Уганди до Ісландії, від США до Японії. У семи розділах фільму герої розповідають особисті історії та міркують про те, як формується відчуття дому.

Дім у таборі, на воді та в «марсіанському» поселенні

Серед тем стрічки — пошук дому кочівниками, життя в таборі для біженців і створення спільноти у плавучому районі. Окремі історії показують, як люди облаштовують побут у нестандартних або екстремальних умовах.

Знімальна група побувала в «марсіанському» поселенні NASA на Гаваях, на стоянках саамських кочівників у Норвегії, у таборі для біженців в іракському Курдистані, у токійській квартирі, переобладнаній на фотостудію, а також у плавучому районі Макоко в нігерійському Лагосі. Тема бездомності та нестабільного житла перегукується і з історіями про те, як в Австралії місцева влада розганяє табори для бездомних.

«Прихисток — це наше первинне уявлення про дім. Це фізичне місце, де ми, як люди, насамперед маємо почуватися в безпеці та захищеними», — пояснює Бертрам. За його словами, в екстремальних умовах прихистком може стати навіть людське тіло: людина без дому, лежачи на землі, інстинктивно згортається в позу ембріона, щоб захиститися від навколишнього середовища.

У фільмі дім постає не лише як будівля, а і як спільнота, звичний простір або спосіб убезпечити себе. Інший приклад того, як відчуття дому переносять у нове середовище, — історія української родини, яка відкрила в Кентуккі ресторан із борщем і медівником.