Сергій Пономарьов
Мер Києва Віталій Кличко виступив у Верховній Раді та розповів про підготовку столиці до опалювального сезону, можливих атак на енергетичну інфраструктуру й перебоїв із постачанням тепла, води та електроенергії. Його запросили до парламенту на тлі публічних заяв про нібито відставання Києва у виконанні планів стійкості.
На виступ міському голові надали п’ять хвилин. Формат засідання не передбачав запитань від народних депутатів. Після завершення промови парламентарій Ярослав Железняк запропонував продовжити час для виступу ще на п’ять хвилин, однак відповідну пропозицію не підтримали.
Віталій Кличко заявив, що міська влада докладає максимальних зусиль для забезпечення нормальної роботи Києва в умовах повномасштабної війни. За його словами, столиця готується не лише до сезонного похолодання, а й до можливих масованих атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Кличко розповів про удари по енергетичних об’єктах Києва
Під час виступу мер навів дані щодо атак на теплоелектроцентралі столиці. Він зазначив, що у 2022 році по об’єктах ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 було завдано 12 ракетних та безпілотних ударів. У 2023 році таких атак зафіксували сім, а у 2024-му, за його словами, влучань не було. Водночас у 2025 році кількість ударів зросла до 19, а цього року їх було вже майже 50.
Міський голова наголосив, що Київ готувався до зими в умовах постійної загрози обстрілів. Він також заявив, що підготовку ускладнювали політичні конфлікти, інформаційна кампанія проти міської влади та блокування фінансування окремих проєктів, пов’язаних з енергетичною стійкістю.
Кличко назвав безпідставними звинувачення у зриві опалювального сезону, оскільки на момент його виступу сезон централізованого опалення ще не розпочався. Він зауважив, що проблеми з підготовкою до зими стосуються не лише Києва, а й інших українських міст, які працюють в умовах обмежених ресурсів та наслідків воєнних атак.
Окремо мер порушив питання захисту столиці від повітряних ударів. Він заявив, що міська влада не може самостійно відповідати за протиповітряну оборону, безпеку об’єктів державної енергетичної системи та розподіл коштів, передбачених на відповідні потреби.
Які резерви підготував Київ до опалювального сезону
За словами Віталія Кличка, основні заходи з підготовки столиці до зими вже виконані. Місто створило резерв обладнання, яке має забезпечити роботу критичної інфраструктури у разі тривалих відключень електроенергії або пошкодження теплових мереж.
Зокрема, для об’єктів тепло- та водопостачання підготували майже 700 генераторів різної потужності. Крім того, у Києві є 70 мобільних пересувних котелень, три дизельні електростанції та резервний водозабір. Таке обладнання може використовуватися в районах, де через обстріли або аварії буде порушене централізоване постачання ресурсів.
Для потреб «Київводоканалу» підготували 103 генератори. Вони мають підтримувати роботу насосних станцій та інших об’єктів, необхідних для подачі води мешканцям. У житловому фонді столиці, за наведеними мером даними, розмістили понад 6 тисяч генераторів, інверторів і акумуляторних батарей.
Окрему увагу приділили соціальній інфраструктурі. Усі заклади освіти Києва забезпечені генераторами, а міські лікарні мають загалом 480 таких пристроїв. У 15 медичних закладах облаштовані власні свердловини, що дозволяє зберігати доступ до води навіть у разі проблем із централізованим водопостачанням.
Ще 11 медичних установ столиці мають автономне теплопостачання завдяки власним котельням. Це має зменшити залежність лікарень від централізованої системи та допомогти забезпечити безперервну роботу медичних підрозділів у складних умовах.
Підготовка Києва до зими передбачає поєднання технічних резервів, автономних джерел енергії та планів реагування на надзвичайні ситуації. Водночас міська влада визнає, що навіть значна кількість генераторів та мобільних котелень не може повністю усунути ризики, пов’язані з масштабними атаками на енергетичну систему.
Політична суперечка навколо готовності столиці
Виступ мера у Верховній Раді відбувся після того, як президент Володимир Зеленський заявив про відставання Києва у виконанні планів стійкості. За його словами, станом на середину жовтня в багатьох регіонах, включно з прикордонними та прифронтовими областями, відповідні показники були вищими, ніж у столиці.
Президент також звернув увагу на те, що після поодиноких атак безпілотників у Києві можуть виникати перебої з електро- та водопостачанням у значній частині міста. Ці заяви стали підставою для дискусії про рівень готовності столиці до опалювального сезону та можливих зимових атак.
Віталій Кличко не погодився з оцінкою, що інші міста підготувалися краще. Він заявив, що органи місцевого самоврядування по всій країні змушені одночасно ліквідовувати наслідки обстрілів, підтримувати критичні підприємства та шукати ресурси для підготовки до зими.
Мер Києва також звинуватив центральну владу в тиску на місцеве самоврядування. На його думку, блокування платежів і затримка фінансування вплинули на реалізацію частини проєктів, спрямованих на посилення енергетичної незалежності міста. Він наголосив, що відповідальність за стійкість столиці має бути спільною, адже значна частина критичної інфраструктури залежить не лише від рішень міської влади.
Попри політичні суперечки, у Києві продовжують готувати теплові мережі, водопровідні об’єкти, лікарні, школи та житлові будинки до можливих аварійних ситуацій. Мешканців столиці можуть очікувати тимчасові обмеження у разі нових атак, однак міська влада розраховує, що створені резерви допоможуть швидше відновлювати подачу тепла, води та електроенергії.
Таким чином, підготовка Києва до зими відбувається одночасно на кількох рівнях: технічному, організаційному та безпековому. Віталій Кличко запевняє, що місто завершило першочергові заходи, проте остаточна стійкість столиці залежатиме від інтенсивності атак, захисту енергетичних об’єктів і можливості оперативно залучати необхідне фінансування.