Кличко в Раді відкинув закиди щодо підготовки Києва та звинуватив уряд

Міський голова Києва Віталій Кличко виступив у Верховній Раді та відповів на звинувачення щодо недостатньої підготовки столиці до опалювального сезону й можливих нових російських атак. Засідання відбулося 14 жовтня. Кличка запросили до парламенту за ініціативою народної депутатки Мар’яни Безуглої, яка вимагала публічної доповіді про стан цивільної, енергетичної та інфраструктурної готовності Києва.

Під час виступу мер заявив, що столиця готувалася до зими в умовах регулярних обстрілів, значного навантаження на міські служби та гострої політичної критики. За словами Кличка, міська влада робить усе можливе, щоб забезпечити роботу критичної інфраструктури, лікарень, навчальних закладів, систем водопостачання й теплопостачання навіть у разі тривалих перебоїв з електроенергією.

Водночас київський міський голова відкинув твердження, що столиця нібито не підготувалася до опалювального сезону. Він наголосив: першочергові заходи, передбачені планом енергетичної стійкості, вже виконані, а підготовчі роботи тривають. Окремо мер заявив, що публічні звинувачення на адресу Києва є частиною кампанії, яка створює враження бездіяльності міської влади.

Кличко звинуватив уряд у проблемах із фінансуванням

Значну частину виступу Віталій Кличко присвятив відносинам між містом і центральною владою. Він стверджує, що урядове блокування платежів ускладнило роботу органів місцевого самоврядування та призвело до затримок у фінансуванні важливих міських програм. На думку мера, подібна ситуація впливає не лише на Київ, а й на інші міста України.

Кличко заявив, що місцеві громади змушені самостійно розв’язувати проблеми, які виникли через рішення уряду. Йдеться про оплату робіт, закупівлю обладнання, забезпечення енергетичної автономності та підготовку об’єктів до зими. Мер наголосив, що міська влада не може відповідати за всі ризики, пов’язані з обороною столиці, якщо частина ключових рішень і ресурсів перебуває на рівні державних органів.

Окремо міський голова порушив питання протиповітряної оборони. Він поцікавився, де перебувають системи, призначені для захисту Києва, а також хто відповідає за охорону об’єктів енергетичної інфраструктури. Кличко нагадав, що саме центральні органи влади визначають політику у сфері оборони та розподіляють значну частину відповідних коштів.

За словами мера, протягом останніх років кількість ударів по енергетичних об’єктах столиці змінювалася нерівномірно. У 2022 році було зафіксовано 12 влучань ракет і безпілотників, у 2023 році — сім, у 2024 році — жодного, а у 2025 році — 19. Від початку поточного року, як повідомив Кличко, по енергетичних об’єктах Києва зафіксували вже майже 50 влучань.

Як Київ підготувався до опалювального сезону

Міська влада стверджує, що для підтримки роботи критичної інфраструктури в Києві підготували майже 700 генераторів і 70 мобільних котелень. Це обладнання має забезпечити функціонування об’єктів тепло- та водопостачання у разі аварій, обстрілів або тривалого знеструмлення.

Окремі резерви створили для комунального підприємства, яке відповідає за водопостачання столиці. У його розпорядженні перебувають 103 генератори. Крім того, місто очікує на додаткові потужні генераторні системи, які виготовляють за межами України. Їх планують використовувати для підтримки насосних станцій та інших об’єктів, критичних для стабільної роботи міських мереж.

Для житлового фонду закупили понад шість тисяч одиниць обладнання. До цього переліку входять генератори, інвертори та акумуляторні батареї. Такі системи мають допомогти будинкам зберігати базові комунальні послуги під час відключень електроенергії, зокрема роботу насосів, освітлення місць загального користування та обладнання зв’язку.

Усі заклади освіти, за даними міської влади, забезпечені генераторами. Серед них — 285 установок великої потужності. Це повинно дозволити школам та іншим освітнім закладам продовжувати роботу за умов нестабільного електропостачання, а також використовувати приміщення як тимчасові пункти обігріву або підтримки населення в разі надзвичайних ситуацій.

Медичні заклади столиці мають 480 генераторів. Одинадцять лікарень уже забезпечені автономним теплопостачанням. До кінця року міська влада планує збільшити кількість таких медичних установ до 21. Це особливо важливо для лікарень, де безперервне опалення та електропостачання необхідні для роботи операційних, реанімацій, систем зберігання медикаментів і медичного обладнання.

Критика міської влади та питання укриттів

Попри заяви мера про підготовку Києва, міська влада залишається об’єктом критики. На 17 жовтня запланували акцію з вимогою відставки Віталія Кличка. Її організатори пов’язують свої претензії передусім із питаннями безпеки столиці під час війни, станом укриттів, готовністю міської інфраструктури та відповідальністю посадовців за прийняті рішення.

Додатковий тиск на Київську міську державну адміністрацію створює судовий позов прокуратури. Позов стосується відсутності мобільних укриттів у столиці. Правоохоронці вважають, що місто має забезпечити мешканців належними спорудами цивільного захисту, особливо в районах, де стаціонарних укриттів недостатньо або вони не можуть вмістити всіх людей.

Таким чином, виступ Віталія Кличка у Верховній Раді продемонстрував протистояння двох підходів до оцінки готовності Києва. Міський голова наголошує на виконаній роботі, закупленому обладнанні та відповідальності уряду за оборонні й фінансові рішення. Його опоненти вимагають більшої відкритості, чіткішого розподілу відповідальності та практичних результатів у сфері укриттів і захисту населення.

Для киян ключовими залишаються питання, чи вистачить підготовлених генераторів і мобільних котелень у разі масованих атак, наскільки стабільно працюватимуть тепло- та водопостачання, а також чи будуть доступними безпечні укриття поблизу житлових будинків, шкіл і лікарень. Саме від узгоджених дій міської та центральної влади залежатиме, наскільки столиця зможе пройти опалювальний сезон в умовах воєнних ризиків.