Дослідження: жінки частіше за чоловіків відчувають біль у тілі

Жінки частіше за чоловіків повідомляють про біль у різних частинах тіла. Такого висновку дійшли науковці після масштабного аналізу даних, що охопив понад 6,1 мільйона людей зі 118 країн і територій. Учасники розповідали про власні відчуття, тому результати відображають саме поширеність повідомлень про біль серед населення, а не твердження про те, що всі жінки відчувають його сильніше за всіх чоловіків.

Найбільші відмінності між статями зафіксували у випадках головного болю, болю в обличчі та дискомфорту в ділянці живота. Водночас різниця спостерігалася в усіх 11 досліджених зонах тіла. Отримані дані привертають увагу до того, як стать, вік, особливості здоров’я та доступ до медичної допомоги можуть впливати на поширення больових станів.

Що саме аналізували дослідники

Для роботи науковці використали інформацію, зібрану в період із 1990 до 2025 року. До аналізу потрапили люди віком від п’яти років до понад ста років. Такий широкий віковий діапазон дав змогу простежити, як змінюється частота болю в різні періоди життя.

Учасників запитували про біль у голові, обличчі, шиї або плечі, стопі чи гомілкостопі, кисті або зап’ясті, лікті, грудях, спині, животі, стегні та коліні. У кожній із цих категорій жінки частіше повідомляли про неприємні відчуття, ніж чоловіки.

Найвиразніша різниця стосувалася болю в голові, обличчі та животі. Це може бути пов’язано з поєднанням багатьох факторів: біологічними особливостями, гормональними змінами, перебігом хронічних захворювань, стресом, особливостями роботи нервової системи та соціальними умовами. Однак саме дослідження не встановлювало причин такої різниці, а лише фіксувало закономірність у великих групах людей.

Важливо правильно тлумачити отримані результати. Статистична відмінність між жінками й чоловіками не означає, що біль кожної жінки буде інтенсивнішим або тривалішим. На сприйняття болю впливають індивідуальний стан здоров’я, сон, рівень фізичної активності, психологічне навантаження, попередній досвід і наявність медичної допомоги.

Як змінюється біль із віком

Аналіз показав, що поширеність болю не збільшується однаково протягом усього життя. Найшвидше кількість повідомлень про больові симптоми зростала до приблизно 55 років. Після цього для різних частин тіла спостерігалися неоднакові тенденції.

Головний біль і біль у животі частіше зустрічалися в молодшому віці, а згодом їхня поширеність зменшувалася. Натомість біль у спині, стегнах і колінах продовжував ставати частішим із віком. Така динаміка може бути пов’язана з віковими змінами опорно-рухового апарату, наслідками травм, зниженням рухливості та тривалим навантаженням на суглоби й хребет.

Найчастіше учасники дослідження згадували біль у спині. На нього припадало близько 40% повідомлень. Це робить спинний біль одним із найпоширеніших станів, що впливають на повсякденну активність, працездатність і якість життя. Людям може бути складно довго сидіти, ходити, підіймати речі або виконувати звичні домашні справи.

Одним із найрідкісніших серед проаналізованих видів виявився біль в обличчі — його зазначали близько 2% учасників. Попри меншу поширеність, такий симптом також може суттєво впливати на самопочуття та потребувати уваги фахівця, особливо якщо він повторюється або супроводжується іншими ознаками нездужання.

Вік не є єдиним фактором, що визначає появу болю. Значення мають спосіб життя, рівень фізичної активності, характер роботи, перенесені захворювання, травми, маса тіла та доступність профілактичних оглядів. Саме тому однаковий вік не означає однаковий ризик для кожної людини.

Чому ці результати важливі

Біль залишається однією з основних причин обмеження повсякденної активності та інвалідності у світі. Проте глобальні оцінки часто базуються на офіційних діагнозах або даних медичних закладів. Такий підхід може не враховувати людей, які не зверталися по допомогу, живуть далеко від лікарень або не мають достатнього доступу до медичних послуг.

Самостійні повідомлення про біль дають змогу побачити ширшу картину. Людина може регулярно відчувати дискомфорт, але не мати встановленого діагнозу. Причинами цього можуть бути висока вартість лікування, брак часу, недовіра до медичної системи або переконання, що біль потрібно просто терпіти.

Масштабний аналіз допомагає порівнювати поширеність болю за віком, статтю та регіоном проживання. Такі дані можуть бути корисними для планування профілактичних програм, підготовки медичних фахівців і розподілу ресурсів для допомоги людям із хронічними больовими станами.

Результати також підкреслюють важливість уважного ставлення до скарг пацієнтів. Якщо людина регулярно говорить про біль, це не варто знецінювати або пояснювати лише втомою. Частий чи тривалий симптом може потребувати обстеження, навіть якщо зовні немає очевидних ознак проблеми.

Водночас дослідники звертають увагу на обмеження роботи. Більшість використаних даних була зібрана в конкретний момент, тому результати дають змогу порівнювати різні вікові групи, але не показують, як біль змінювався впродовж життя в тих самих людей. Крім того, відповіді учасників могли залежати від особистого розуміння болю, культурних особливостей і готовності відкрито повідомляти про симптоми.

Отже, дослідження демонструє загальну тенденцію: жінки частіше за чоловіків повідомляють про біль у всіх проаналізованих ділянках тіла, а найпомітніша різниця стосується голови, обличчя та живота. Однак ці результати не скасовують індивідуальних відмінностей і не дають підстав оцінювати біль людини лише за її статтю. Для правильної допомоги важливо враховувати конкретні симптоми, їхню тривалість, інтенсивність і вплив на повсякденне життя.