Партія проросійського Додіка перемагає на виборах у Республіці Сербській

Партія проросійського політика Мілорада Додіка заявила про перемогу на виборах у Республіці Сербській — одному з двох утворень, що входять до складу Боснії і Герцеговини. Сам Додік не балотувався та не брав участі в голосуванні як кандидат, оскільки йому заборонено обіймати державні посади. Водночас політик залишався центральною фігурою кампанії своєї політичної сили та активно закликав виборців підтримати її представників.

За попередніми результатами після підрахунку майже 90% голосів союзниця Додіка Желька Цвіянович, яка представляє «Союз незалежних соціал-демократів», отримувала понад 55% підтримки. Вона претендує на сербське місце у президії Боснії і Герцеговини — колегіальному органі, до якого входять представники боснійців, сербів і хорватів.

Найближчого суперника Цвіянович випереджала приблизно на 30 відсоткових пунктів. Такий розрив свідчить про суттєву перевагу політичної сили Додіка на сербській частині країни. Остаточний розподіл мандатів і підтвердження результатів мають відбутися після завершення підрахунку бюлетенів та розгляду можливих скарг.

Додік заявив про сильні позиції партії

Після оприлюднення попередніх результатів Мілорад Додік заявив, що його партія може отримати «величезну більшість» у парламенті Республіки Сербської. Політик назвав результати виборів підтвердженням підтримки курсу, який передбачає посилення автономії сербського утворення та протидію рішенням центральних органів влади Боснії і Герцеговини.

«Ніхто не повинен вимагати від нас змінювати нашу політику. Ми не відступимо, а продовжимо працювати заради нашого народу», — заявив Додік, коментуючи підсумки голосування.

У своїй промові політик також згадав президента США Дональда Трампа та президента росії володимира путіна. Результат партії він пов’язав із «величною перемогою» Трампа на виборах 2024 року та підтримкою з боку російського керівництва. Такі заяви вкотре продемонстрували зовнішньополітичні орієнтири Додіка, який протягом багатьох років підтримує тісні контакти з Москвою.

Мілорад Додік відомий проросійською, націоналістичною та сепаратистською риторикою. Він неодноразово виступав проти посилення центральної влади Боснії і Герцеговини, а також критикував міжнародні механізми контролю за виконанням мирної угоди, що завершила війну в країні.

Раніше Додік обіймав посаду президента Республіки Сербської. Однак його визнали винним у невиконанні рішень міжнародного представника, який має повноваження контролювати дотримання положень мирної угоди 1995 року. Після цього політику заборонили обіймати державні посади, а його повноваження були припинені.

Сепаратистські заяви знову стали частиною кампанії

Попри заборону на участь у виборах як кандидата, Додік залишався головним обличчям кампанії «Союзу незалежних соціал-демократів». Під час передвиборчих заходів він знову порушував питання можливого відокремлення Республіки Сербської від Боснії і Герцеговини.

На завершальному мітингу в Баня-Луці Додік назвав Боснію і Герцеговину «мертвою» та заявив, що ця держава нібито не має майбутнього у нинішньому форматі. «Це неможлива країна. Вона не має жодного сенсу», — сказав політик.

Подібні висловлювання викликають занепокоєння серед представників інших етнічних груп та міжнародної спільноти. Критики Додіка вважають, що його політика поглиблює розкол між сербами, боснійцями й хорватами та створює додаткові ризики для стабільності на Балканах.

Вибори також визначали склад президії Боснії і Герцеговини. За хорватське місце впевнено лідирувала Даріяна Філіпович, представниця «Хорватської демократичної співдружності Боснії і Герцеговини». Водночас остаточні дані щодо всіх кандидатів мали бути оголошені після завершення повного підрахунку голосів.

Центральна президія країни складається з трьох представників — боснійця, серба та хорвата. Така модель влади була сформована після завершення війни 1992–1995 років і покликана забезпечити баланс між основними етнічними спільнотами. Водночас складна система ухвалення рішень часто призводить до політичних блокувань і тривалих криз.

Низька явка та європейські перспективи Боснії

Право голосу на виборах мали близько 3,4 мільйона громадян Боснії і Герцеговини. За даними виборчих органів, участь у голосуванні взяли понад 1,43 мільйона виборців. Явка становила приблизно 42%, що орієнтовно на вісім відсоткових пунктів менше, ніж під час виборів 2022 року.

Низька активність виборців може бути пов’язана з розчаруванням у політичній системі, тривалими конфліктами між партіями та відсутністю швидких змін у соціально-економічній ситуації. Частина громадян також виїжджає за кордон, що впливає на кількість виборців, які фактично беруть участь у політичному житті країни.

Боснія і Герцеговина має одну з найскладніших систем державного управління в Європі. Країна складається з Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської. Окремий статус має округ Брчко. Центральні інституції співіснують із широкими повноваженнями двох основних утворень, а політичне представництво значною мірою прив’язане до етнічної належності.

Такий державний устрій допоміг припинити війну, але водночас ускладнив проведення реформ. Політичні та етнічні суперечності між боснійцями, сербами й хорватами залишаються однією з головних перешкод на шляху Боснії і Герцеговини до вступу в Європейський Союз.

Європейські партнери країни побоюються, що посилення позицій Додіка та його політичної сили може загальмувати зближення із ЄС. Брюссель неодноразово закликав політичних лідерів Боснії і Герцеговини дотримуватися конституційного ладу, уникати сепаратистської риторики та зосередитися на реформах, необхідних для європейської інтеграції.

Перемога партії Додіка засвідчує, що його політичний курс зберігає значну підтримку серед виборців Республіки Сербської. Водночас вона може посилити протистояння між окремими частинами Боснії і Герцеговини та ускладнити роботу центральних органів влади. Подальший розвиток ситуації залежатиме від остаточних результатів виборів, формування парламентської більшості та реакції міжнародних партнерів країни.