Дата публікації Тегеран викликав посла Норвегії через роботу Starlink в Ірані
Опубліковано 05.10.26 15:36
Переглядів статті Тегеран викликав посла Норвегії через роботу Starlink в Ірані 32

Тегеран викликав посла Норвегії через роботу Starlink в Ірані

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Іран офіційно висловив протест Норвегії через роботу супутникового інтернету Starlink на території країни. У Тегерані заявили, що функціонування системи відбувається без дозволу і може становити загрозу для національного суверенітету та безпеки Ірану. У межах дипломатичної реакції Міністерство закордонних справ Ірану викликало посла Норвегії та вручило йому офіційну ноту.

Причиною демаршу стала позиція іранської влади щодо супутникового зв’язку, який дає змогу обходити державні обмеження на доступ до інтернету. Тегеран вважає, що використання Starlink на території Ірану має не лише технологічний, а й політичний та безпековий вимір. Іранські посадовці звинувачують Сполучені Штати та Ізраїль у тому, що супутникову систему нібито використовують для втручання у внутрішні справи країни.

Чому Іран висунув претензії Норвегії

У своїй заяві іранська сторона пов’язала претензії до Норвегії з міжнародними правилами регулювання супутникового зв’язку. Норвегія є країною, відповідальною за реєстрацію супутникової мережі Starlink у Міжнародному союзі електрозв’язку. Саме тому Тегеран вважає, що Осло має вживати заходів у випадках, коли сигнал супутникової системи поширюється на території держави без її згоди.

За твердженням іранських посадовців, рішення Ради Міжнародного союзу електрозв’язку зобов’язували Норвегію перешкоджати несанкціонованій передачі сигналу Starlink в Ірані. Тегеран наполягає, що Норвегія не виконує належним чином свої міжнародні зобов’язання. В іранському зовнішньополітичному відомстві вимагають від Осло негайно вжити практичних заходів для припинення роботи супутникового інтернету.

Водночас питання відповідальності за роботу Starlink є складним, оскільки сигнал супутникової мережі може охоплювати значні території, а користувачі підключаються до неї за допомогою спеціального обладнання. Для повноцінного доступу потрібні супутникова антена та термінал із функцією маршрутизатора. У таких умовах держава, яка реєструє мережу, не завжди має прямий технічний контроль над кожним підключенням на території іншої країни.

Іран вважає роботу Starlink прямим порушенням національного суверенітету. Влада країни побоюється, що супутниковий інтернет може бути використаний для передачі інформації, координації протестів, обходу цензури або організації діяльності, яку Тегеран трактує як шпигунську.

Starlink і посилення контролю над інтернетом

Система Starlink складається з тисяч супутників, що перебувають на низькій навколоземній орбіті. На відміну від традиційної інтернет-інфраструктури, вона не потребує підключення до місцевих телекомунікаційних мереж. Саме ця особливість робить супутниковий інтернет особливо важливим для користувачів у країнах, де влада обмежує доступ до глобальної мережі або повністю вимикає мобільний і стаціонарний зв’язок.

В Ірані Starlink офіційно заборонений. Проте, за оцінками, до країни могли потрапити близько 50 тисяч терміналів. Їхнє ввезення, ймовірно, відбувалося контрабандними каналами. Наявність такого обладнання дає змогу окремим користувачам залишатися онлайн навіть у періоди масштабних відключень інтернету.

Для іранської влади це створює додатковий виклик. Традиційні методи блокування сайтів і платформ виявляються менш ефективними, якщо користувач отримує сигнал безпосередньо із супутника. Через це силові структури намагаються виявляти термінали, контролювати їхнє використання та глушити супутниковий сигнал.

Раніше іранські представники повідомляли про затримання 30 людей, яких звинуватили у шпигунстві на користь Ізраїлю та США. За даними місцевої влади, під час операцій у підозрюваних вилучили зброю та термінали Starlink. Тегеран використовує такі випадки як аргумент на користь посилення обмежень і боротьби з несанкціонованими засобами зв’язку.

Однак правозахисники та прихильники вільного доступу до інформації розглядають супутниковий інтернет інакше. На їхню думку, у періоди блокування мережі Starlink може залишатися одним із небагатьох каналів зв’язку для цивільного населення. Через це протистояння навколо системи виходить за межі технічного питання і стає частиною ширшої суперечки про свободу слова, цифрові права та державний контроль.

Дипломатичні наслідки конфлікту

Виклик норвезького посла свідчить про те, що Іран намагається перевести суперечку навколо Starlink на міжнародний рівень. Тегеран очікує, що Норвегія як країна реєстрації супутникової мережі вплине на доступність сигналу в Ірані або принаймні сприятиме його обмеженню. Для Осло ця ситуація може стати складним дипломатичним питанням, оскільки вона поєднує норми міжнародного права, технічні можливості супутникового зв’язку та питання національної безпеки.

Норвегія водночас не є оператором Starlink і не здійснює безпосереднє управління всіма терміналами системи. Оператором мережі є компанія SpaceX, яка належить американському підприємцю Ілону Маску. Тому реалізація вимог Тегерана може залежати не лише від позиції норвезької влади, а й від технічних та комерційних рішень самої компанії.

Ситуацію додатково загострює загальний рівень напруженості між Іраном, США та Ізраїлем. У Тегерані розглядають будь-які незалежні канали комунікації як потенційний інструмент зовнішнього впливу. Водночас Вашингтон та його союзники наголошують на важливості збереження доступу до інформації для громадян Ірану, особливо під час масштабних перебоїв у роботі місцевих мереж.

Іранська вимога припинити роботу Starlink демонструє, наскільки важливими стали супутникові технології у сучасних конфліктах. Вони можуть забезпечувати зв’язок у районах, де пошкоджена інфраструктура, допомагати передавати дані під час криз і підтримувати комунікацію за умов державної цензури. Водночас ті самі можливості держави можуть сприймати як ризик для безпеки та інструмент зовнішнього втручання.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції Норвегії, Ірану та оператора Starlink. Якщо сторони не знайдуть дипломатичного рішення, питання супутникового інтернету може стати новим пунктом напруження у відносинах Тегерана із західними країнами. Для користувачів в Ірані це означатиме збереження невизначеності: доступ до Starlink може залишатися технічно можливим, але водночас буде пов’язаний із ризиком переслідування, конфіскації обладнання та кримінальних звинувачень.