Чорногорія видворяє засновника російського Z-проєкту «Рибар» Звінчука

Влада Чорногорії ухвалила рішення про видворення з країни засновника російського Telegram-каналу «Рибар» Михайла Звінчука, його дружини Валерії та ще трьох громадян росії. Чорногорські правоохоронні органи вважають діяльність цієї групи потенційною загрозою для національної та внутрішньої безпеки держави.

Разом із подружжям Звінчуків рішення про примусове залишення території Чорногорії стосується 35-річного Сергія Білоуса, 43-річного Павла Лекаторчука та 21-річної Кіри Дорошенко. Інформацію про це поширили чорногорські засоби масової інформації з посиланням на Управління поліції та Агентство національної безпеки країни.

Затримання російської групи в Рісані

Як стало відомо, громадяни росії прибули до Чорногорії менш ніж за добу до затримання. Правоохоронці виявили їх у готелі в місті Рісан, після чого доставили до поліцейського відділку для проведення необхідних процесуальних дій та перевірки обставин перебування в країні.

Під час обшуків у представників групи вилучили безпілотник, відеокамери, технічне обладнання для зйомки у високій роздільній здатності, а також кілька мобільних телефонів. Усе знайдене майно направили на експертизу. Правоохоронці мають встановити, для яких цілей могла використовуватися техніка, які матеріали зберігалися на пристроях та чи пов’язана діяльність затриманих із розвідувальною або інформаційною роботою.

Чорногорські служби безпеки не розкрили всіх деталей перевірки. Водночас сам факт вилучення дрона, професійного обладнання для відеозйомки та засобів зв’язку став однією з підстав для посиленої уваги до групи. У країні наголосили, що перебування іноземців оцінювали не лише з погляду міграційних правил, а й у контексті можливих ризиків для громадської та державної безпеки.

Рішення про видворення означає, що Михайло Звінчук та інші громадяни росії мають залишити Чорногорію в установленому порядку. Подальші обмеження щодо їхнього в’їзду та можливість повторного перебування в країні визначатимуться відповідно до місцевого законодавства і висновків компетентних органів.

Чому увага прикута до Михайла Звінчука

Михайло Звінчук є засновником російського Telegram-проєкту «Рибар», який належить до помітних ресурсів російського Z-середовища. Канал та пов’язані з ним інформаційні майданчики висвітлюють війну росії проти України з позицій, що відповідають кремлівській пропаганді, а також поширюють повідомлення, спрямовані на виправдання російської агресії.

За даними чорногорських органів, Звінчук перебуває під санкціями Європейського Союзу. Обмеження пов’язані з діями, які, на думку європейських інституцій, загрожують суверенітету та територіальній цілісності України. Наявність санкційного статусу стала важливим фактором під час оцінки його перебування на території Чорногорії.

До діяльності «Рибаря» також прикута увага західних урядів. Раніше британська сторона заявляла, що мережа пов’язана з Адміністрацією президента росії, фінансується російською державною корпорацією «Ростех» і співпрацює з російськими спецслужбами. Такі твердження посилюють побоювання щодо того, що медіапроєкт може виконувати не лише пропагандистські, а й координаційні функції.

Окремо повідомлялося, що Державний департамент США вніс Михайла Звінчука до переліку осіб, яких пов’язують зі зловмисними операціями впливу на вибори у Сполучених Штатах. Американська програма «Нагорода за справедливість» оголошувала винагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію, яка може допомогти притягнути його до відповідальності.

Посилення контролю за російськими мережами впливу

Видворення Звінчука з Чорногорії відбувається на тлі посилення уваги європейських держав до діяльності російських пропагандистських, розвідувальних та агентурних мереж. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну спецслужби країн Європи дедалі частіше перевіряють громадян РФ, які можуть бути пов’язані з організаціями, що підтримують війну або здійснюють інформаційні операції.

Для Чорногорії питання безпеки має особливе значення через її географічне розташування, туристичну відкритість і значну кількість іноземців, які регулярно прибувають до країни. Використання безпілотників, камер та іншої техніки без зрозумілого пояснення мети може привертати увагу правоохоронців, особливо якщо йдеться про осіб, які вже потрапили під міжнародні санкції.

Чорногорські органи безпеки фактично продемонстрували готовність застосовувати адміністративні заходи щодо іноземців, якщо їхня присутність розцінюється як ризик для держави. У випадку із групою Звінчука рішення ухвалили після затримання, обшуків та аналізу обставин перебування росіян у країні.

Ця історія також показує, як російські медіапроєкти, що працюють у соціальних мережах і месенджерах, можуть бути частиною ширшої інфраструктури впливу. Їхня діяльність не обмежується публікацією новин або коментарів: такі канали формують потрібні кремлю наративи, виправдовують агресію, дискредитують Україну та можуть використовуватися для поширення координованих інформаційних кампаній.

Рішення Чорногорії щодо Михайла Звінчука та його супутників стане черговим сигналом для російських пропагандистів і пов’язаних із ними структур. Держави регіону дедалі уважніше оцінюють не лише документи та законність перебування іноземців, а й можливі зв’язки з організаціями, які становлять загрозу безпеці. У подальшому перевірка вилученої техніки може надати додаткові відомості про цілі поїздки групи та характер її діяльності на території Чорногорії.