Іран не відмовиться від збагачення урану — заява Тегерана

Іран не має наміру припиняти збагачення урану або передавати накопичені запаси під зовнішній контроль. Про це заявив глава Організації з атомної енергії Ірану Мохаммад Есламі, коментуючи вимоги Сполучених Штатів щодо істотного скорочення ядерної програми Тегерана. За його словами, збагачення урану є базовим елементом ядерної промисловості, від якого країна не збирається відмовлятися.

Заява пролунала на тлі загострення суперечностей між Іраном і США. Вашингтон наполягає, що для припинення бойових дій та досягнення політичної домовленості Тегеран має погодитися на конкретні обмеження у сфері збагачення урану. Водночас іранська сторона вважає, що право на мирну ядерну діяльність не може бути предметом односторонніх вимог або тиску.

Іран збагачення урану не припинить, наголосив Мохаммад Есламі. Він назвав погрози США на адресу ядерних об’єктів країни «нічим новим» і заявив, що ядерна галузь залишається важливою складовою науково-технічного розвитку Ірану.

«Збагачення є невід’ємною частиною ядерного процесу, і ми в жодному разі від нього не відмовимося. Як можна претендувати на наявність ядерної промисловості, якщо у вас немає відправної точки цього процесу? Ядерна промисловість є рушійною силою науки й технологій», — сказав глава іранського атомного відомства.

Позиція Тегерана щодо ядерної програми

Іран послідовно заявляє, що його ядерна програма має мирний характер. У Тегерані стверджують, що ядерні технології необхідні для розвитку енергетики, медицини, промисловості, сільського господарства та наукових досліджень. Саме тому іранська влада вважає збагачення урану законним правом держави, яке не повинно залежати від політичної позиції інших країн.

Для Ірану питання збагачення урану має не лише технічне, а й стратегічне значення. Відмова від власних потужностей означала б залежність від іноземних постачальників ядерного палива та можливість політичного тиску через його постачання. Тегеран наполягає, що має самостійно контролювати весь цикл виробництва ядерного палива — від досліджень і збагачення до використання матеріалів у мирних цілях.

Сполучені Штати, зі свого боку, вимагають від Ірану не просто гарантій мирного характеру програми, а реального скорочення інфраструктури та запасів збагаченого урану. Американська сторона вважає, що обмеження мають бути перевірюваними й довгостроковими. Вашингтон також прагне отримати ширший доступ міжнародних інспекторів до іранських ядерних об’єктів.

Розбіжності між сторонами стосуються рівня збагачення урану, кількості центрифуг, обсягу запасів ядерних матеріалів і майбутнього іранських виробничих потужностей. Для США ці питання пов’язані з ризиком можливого створення ядерної зброї. Іран заперечує такі наміри та називає вимоги Вашингтона спробою позбавити країну права на технологічний розвиток.

Переговори між США та Іраном

Упродовж останніх тижнів Вашингтон і Тегеран обмінювалися пропозиціями, які мали б допомогти припинити війну та відновити безпечне судноплавство через Ормузьку протоку. Цей морський маршрут має критичне значення для світових постачань енергоносіїв, тому будь-яке його блокування або обмеження одразу впливає на міжнародні ринки.

Президент США Дональд Трамп заявляв, що американська сторона веде конструктивні переговори з Іраном. За його словами, Сполучені Штати наразі не планують нових військових ударів до виборів до Конгресу в листопаді. Водночас американська адміністрація продовжує наголошувати, що дипломатичне врегулювання можливе лише за умови конкретних поступок з боку Тегерана.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс також зазначав, що Вашингтон залишається відкритим до укладення угоди. Однак, за його словами, потенційний документ має містити чіткі обмеження для іранської ядерної програми. Американська сторона розглядає можливість постачання Ірану готового ядерного палива в обмін на відмову від самостійного збагачення урану.

Тегеран не погоджується з такою формулою. Іранські представники вважають, що отримання палива з-за кордону не може замінити власні технологічні можливості. Крім того, іранська влада побоюється, що іноземні гарантії можуть бути скасовані після зміни політичної ситуації або нового загострення відносин зі США.

Переговорний процес залишається нестабільним. Сторони роблять суперечливі заяви щодо самого факту контактів, змісту пропозицій і можливих умов домовленостей. Будь-які повідомлення про прогрес супроводжуються новими попередженнями та взаємними звинуваченнями.

Контроль МАГАТЕ та ризик подальшої ескалації

Ситуацію ускладнює позиція Міжнародного агентства з атомної енергії. Глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі повідомляв про нову активність на одному з іранських ядерних об’єктів у районі гори Кірка. Подібні повідомлення посилюють занепокоєння міжнародної спільноти та можуть стати підставою для нових вимог щодо доступу інспекторів.

Рада керівників МАГАТЕ передала іранське питання до Ради Безпеки ООН через невиконання Тегераном окремих зобов’язань у межах багаторічного ядерного розслідування. Це стало важливим дипломатичним сигналом, адже подібний крок уперше за тривалий час перевів суперечку з технічного рівня на рівень міжнародної безпеки.

В Ірані вважають рішення МАГАТЕ політично вмотивованим і таким, що ігнорує позицію Тегерана. Іранські чиновники наголошують: країна готова до співпраці з міжнародними структурами, але не прийме умов, які фактично позбавляють її можливості розвивати власну ядерну інфраструктуру.

Паралельно з дипломатичними заявами зростає ризик воєнної ескалації. Іран попереджав країни Перської затоки, що у разі нових атак США може завдати ударів у відповідь по критичній енергетичній інфраструктурі регіону. Такі погрози створюють додаткову небезпеку для нафтових об’єктів, портів і транспортних маршрутів.

Американська адміністрація також стикається з розбіжностями всередині власної команди щодо подальшої стратегії. Частина посадовців виступає за посилення тиску на Тегеран, тоді як інші вважають, що дипломатичний канал залишається найкращим способом уникнути масштабної війни на Близькому Сході.

Наразі позиції сторін залишаються далекими одна від одної. Іран заявляє, що не відмовиться від збагачення урану, а США вимагають істотного скорочення ядерних потужностей як умови для тривалого врегулювання. Подальший розвиток подій залежатиме від готовності Вашингтона й Тегерана перейти від публічних погроз до практичних домовленостей, які враховуватимуть питання безпеки, міжнародного контролю та права Ірану на мирні ядерні технології.