Кінотеатри України втратили більшість глядачів: нині приходить лише 10–15%

Українські кінотеатри опинилися у найскладнішому становищі за останні роки: нині їх відвідує лише 10–15% глядачів порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення. Для галузі, яка значною мірою залежить від регулярного потоку відвідувачів, таке падіння означає не просто скорочення доходів, а загрозу повного припинення роботи частини закладів.

Про кризу в кінотеатральному бізнесі розповіла керівниця громадської спілки «Союз кінотеатрів України» та генеральна директорка мережі «Планета кіно» Наталія Байдан під час засідання Ради з державної підтримки кінематографії. За її словами, після початку повномасштабної війни кінотеатри одразу втратили приблизно 60–70% аудиторії. Надалі ситуація продовжила погіршуватися через регулярні повітряні тривоги, загрозу обстрілів і пошкодження торговельних центрів, де працює значна частина сучасних кінотеатрів.

У результаті сьогодні до кінозалів приходить лише невелика частина довоєнної аудиторії. Навіть прем’єрні покази, які раніше могли збирати значну кількість глядачів, не гарантують стабільної відвідуваності. Люди змушені переривати перегляд через сигнал тривоги, залишати торговельні центри або взагалі відмовлятися від купівлі квитків, оскільки не впевнені, що сеанс відбудеться.

Повітряні тривоги зривають більшість сеансів

Однією з головних причин кризи залишаються тривалі повітряні тривоги. Кінотеатри не можуть продовжувати показ фільму під час сигналу небезпеки. Глядачів мають вивести до укриття, а сам сеанс або переривається, або скасовується. Навіть якщо тривога триває недовго, це впливає на весь розклад: наступні покази починаються із запізненням, а частину з них доводиться повністю вилучати.

Найбільше сеансів не відбулося у містах, які регулярно потерпають від російських атак. У Харкові у вересні було скасовано близько 90% запланованих показів через затяжні тривоги. У Дніпрі цей показник сягнув 80%, у Києві — приблизно 60%. Для Львова втрати були меншими, однак і там не відбулося до 30% сеансів.

Такі показники демонструють, що проблема полягає не лише у небажанні людей відвідувати кіно. Навіть глядачі, які планують похід у кінотеатр, не завжди можуть реалізувати цей план. Розклад стає нестабільним, а придбаний квиток не гарантує повноцінного перегляду. Для багатьох родин додатковим фактором є безпека дітей, тому вони уникають місць масового перебування або обирають інші способи проведення вільного часу.

Особливо вразливими є кінотеатри, розташовані у великих торговельних центрах. У разі повітряної тривоги роботу припиняє не лише кінозал, а й увесь комплекс. Якщо торговельний центр стає об’єктом обстрілу або зазнає пошкоджень, кінотеатр може залишитися без можливості працювати протягом тривалого часу. Це створює додаткові витрати на ремонт, охорону, відновлення обладнання та утримання персоналу.

Кінотеатри працюють зі збитками

Нинішня відвідуваність не дає змоги покрити навіть базові витрати кінотеатрів. До них належать заробітні плати працівників, оренда приміщень, комунальні платежі, технічне обслуговування проєкційного та звукового обладнання, прибирання, охорона й податки. Частина витрат залишається сталою незалежно від кількості проданих квитків, тому різке падіння аудиторії безпосередньо перетворюється на багатомільйонні збитки.

Представники галузі наголошують, що майже всі українські кінотеатри нині працюють у мінус. Підприємства намагаються утримувати діяльність завдяки накопиченим резервам, кредитам і відтермінованим платежам, однак такий підхід не може бути довгостроковим. Борги поступово збільшуються, а доходів недостатньо для їхнього погашення.

Для багатьох кінотеатрів критичними можуть стати найближчі місяці. Якщо відвідуваність не зросте, частина закладів буде змушена скорочувати кількість залів, зменшувати штат або повністю припиняти роботу. Найбільший ризик існує для невеликих кінотеатрів і закладів у малих містах, де аудиторія обмежена навіть у відносно спокійні періоди.

Закриття кінотеатрів матиме наслідки не лише для їхніх власників. Це означатиме втрату робочих місць для адміністраторів, касирів, технічних працівників, менеджерів і співробітників закладів харчування, які працюють поруч. Крім того, у містах зникатимуть важливі культурні простори, де люди можуть проводити час, дивитися українські фільми та знайомитися з новими роботами вітчизняних режисерів.

Чому підтримка кінотеатрів важлива для культури

Кінотеатральна мережа є важливою частиною всієї індустрії кіно. Саме в кінотеатрах фільми отримують основну аудиторію та створюють касові збори, які впливають на подальше виробництво нових стрічок. Якщо глядачі не мають доступу до регулярних показів, українським продюсерам стає складніше повертати інвестиції та планувати майбутні проєкти.

Проблема також стосується прокату українських фільмів. Вітчизняні стрічки потребують стабільної присутності на великих екранах, рекламної підтримки та доступу до аудиторії в різних регіонах. Скорочення кількості сеансів і закриття залів зменшують можливості для національного кіно конкурувати з іноземними прем’єрами. У підсумку страждає не лише бізнес, а й культурне середовище країни.

Представники кінотеатрів очікують, що для збереження галузі можуть знадобитися спеціальні програми підтримки. Йдеться про допомогу з оплатою оренди, компенсацію частини витрат на безпеку та облаштування укриттів, податкові механізми або інші інструменти, які дали б змогу закладам пережити період низьких доходів. Водночас кінотеатрам важливо зберігати можливість працювати безпечно, дотримуватися вимог цивільного захисту та забезпечувати глядачам зрозумілий порядок дій під час тривоги.

Попри складні обставини, кінотеатри залишаються одним із небагатьох форматів культурного дозвілля, доступних мешканцям українських міст. Похід на фільм дає змогу хоча б ненадовго відволіктися від новин і повсякденного напруження. Однак без покращення безпекової ситуації та системної підтримки галузь не зможе самостійно подолати кризу.

Сьогодні кінотеатри фактично працюють на межі можливостей. Відвідуваність на рівні 10–15% від довоєнної — це сигнал про масштаб проблеми, яка потребує уваги не тільки бізнесу, а й держави. Якщо не створити умови для збереження мережі, Україна може втратити значну частину кінотеатрів, а разом із ними — робочі місця, культурні майданчики та важливий канал для розвитку національного кінематографа.