РДУГ може підвищувати ризик деменції: що виявили вчені

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності, або РДУГ, традиційно вважають станом, який найбільше впливає на дітей і підлітків. Водночас його симптоми можуть зберігатися протягом усього життя, позначаючись на роботі, стосунках, фінансовій поведінці та загальному стані здоров’я. Нове масштабне дослідження привернуло увагу до ще одного можливого аспекту: у дорослих із РДУГ може бути вищим ризик розвитку деменції або помірних когнітивних порушень у старшому віці.

Науковці проаналізували медичні записи та генетичні дані понад 187 тисяч дорослих віком від 50 років. Дослідників цікавило, чи пов’язаний діагностований РДУГ із подальшими проблемами пам’яті, мислення та інших когнітивних функцій. Окремо вони вивчали генетичну схильність до цього розладу, адже РДУГ має складну природу й формується під впливом як спадкових, так і середовищних чинників.

Що показали результати дослідження

Серед учасників із діагностованим РДУГ деменцію або помірні когнітивні порушення виявили у 6,7% людей. Для порівняння, у групі без РДУГ такий результат зафіксували у 3,4% учасників. Тобто проблеми з когнітивними функціями спостерігалися майже вдвічі частіше серед людей із розладом дефіциту уваги та гіперактивності.

Після того як науковці врахували вік, стать та інші захворювання, різниця між групами залишилася значною. За їхніми розрахунками, ризик деменції або когнітивних порушень у людей із РДУГ був більш ніж у чотири рази вищим, ніж у людей без такого діагнозу. Це не означає, що кожна людина з РДУГ обов’язково матиме деменцію. Йдеться саме про статистичний зв’язок, виявлений у великій групі людей.

Дослідники також оцінили генетичний ризик РДУГ у всіх учасників, незалежно від того, чи мали вони офіційно встановлений діагноз. Виявилося, що ймовірність деменції зростала разом із рівнем генетичної схильності до РДУГ. Люди з найвищим генетичним ризиком мали приблизно на 35% вищу ймовірність розвитку деменції порівняно з тими, хто належав до групи з найнижчим генетичним ризиком.

Такий результат може свідчити про наявність спільних біологічних механізмів, які впливають і на симптоми РДУГ, і на стан мозку в подальшому житті. Проте генетична схильність не є вироком. Вона лише може змінювати ймовірність певного результату, а не визначати його наперед.

Чому РДУГ може бути пов’язаний із когнітивними порушеннями

РДУГ характеризується труднощами з концентрацією уваги, плануванням, контролем імпульсів і регуляцією активності. У дорослому віці ці прояви не завжди мають вигляд очевидної гіперактивності. Людина може постійно відкладати справи, губити речі, забувати про зустрічі, швидко втрачати інтерес до завдань або відчувати труднощі з організацією повсякденного життя.

Деякі з цих симптомів можуть нагадувати ранні ознаки когнітивного зниження. Саме тому важливо розрізняти тривалий РДУГ, який існує з дитинства, і нові зміни пам’яті чи мислення, що з’явилися у зрілому або літньому віці. Раптове погіршення пам’яті, втрата здатності виконувати звичні завдання, труднощі з орієнтацією чи зміни поведінки потребують обговорення з лікарем.

Один із можливих шляхів зв’язку між РДУГ і деменцією може стосуватися супутніх станів та способу життя. Люди з РДУГ частіше стикаються з порушеннями сну, тривожністю, депресією, залежностями, недостатньою фізичною активністю або труднощами з регулярним лікуванням інших хвороб. Частина цих факторів сама по собі може негативно впливати на судини та роботу мозку.

Водночас не можна виключати й інші пояснення. Наприклад, людям із РДУГ можуть частіше проводити обстеження через скарги на увагу та пам’ять, тому когнітивні зміни в них виявляють раніше. Крім того, медичні записи не завжди повністю відображають стан здоров’я, особливості освіти, соціальні умови та повсякденну поведінку кожного учасника.

Що важливо знати людям із РДУГ

Автори дослідження наголошують: отримані дані не доводять, що РДУГ безпосередньо спричиняє деменцію. Дослідження мало спостережний характер, тому воно показує взаємозв’язок, але не встановлює причинно-наслідкового механізму. Не можна зробити висновок, що саме РДУГ призводить до незворотного погіршення пам’яті або що лікування розладу гарантовано запобігає деменції.

Попри це, результати підкреслюють важливість комплексного контролю здоров’я протягом життя. Людям із РДУГ варто звертати увагу не лише на концентрацію та продуктивність, а й на якість сну, артеріальний тиск, рівень холестерину, настрій, фізичну активність і харчування. Контроль цих факторів допомагає зменшувати загальне навантаження на організм і підтримувати здоров’я серцево-судинної системи, яка тісно пов’язана зі станом мозку.

Корисними можуть бути регулярні прогулянки або інші помірні фізичні навантаження, стабільний режим сну, відмова від куріння, обмеження алкоголю та збалансований раціон. Важливо також дотримуватися рекомендацій фахівця щодо терапії РДУГ і не припиняти призначені препарати самостійно. Лікування має підбиратися індивідуально з урахуванням віку, супутніх захворювань і можливих побічних ефектів.

Особливу увагу слід приділяти новим симптомам, яких раніше не було. Якщо людина роками мала труднощі з організацією та концентрацією, це ще не свідчить про деменцію. Але прогресивне погіршення пам’яті, проблеми з мовленням, орієнтацією, розпізнаванням знайомих людей або виконанням повсякденних дій потребують медичної оцінки.

Головний висновок дослідження полягає не в тому, що РДУГ неминуче веде до деменції, а в необхідності уважніше ставитися до довгострокового здоров’я людей із цим розладом. Подальші дослідження мають з’ясувати, яку роль відіграють спадковість, сон, психічне здоров’я, спосіб життя та лікування РДУГ. Це допоможе точніше оцінювати індивідуальні ризики й розробляти ефективні стратегії підтримки мозку в дорослому та літньому віці.