Росія вдруге атакувала склади «Книголав»: галузь втратила 13 мільйонів книжок

У ніч на 7 жовтня російські війська знову атакували склад видавництва «Книголав» у Києві. Унаслідок ракетного удару було пошкоджено та знищено значну частину книжкових запасів компанії. Люди не постраждали, однак для видавництва ця атака стала черговим масштабним випробуванням: попередній склад «Книголава» російські військові зруйнували лише кілька місяців тому.

Новий логістичний майданчик облаштували зовсім недавно. Після липневої атаки команда видавництва фактично розпочала відновлення роботи з нуля: відтворювала асортимент, замовляла додаткові наклади, готувала нові видання та намагалася забезпечити книгарні продукцією. Тепер частину цієї роботи доведеться повторити.

За попередніми оцінками, внаслідок удару по київському складу постраждали десятки тисяч примірників. Точний масштаб збитків ще встановлюють, адже працівникам потрібно перевірити залишки, оцінити стан книжок і визначити, які видання можна врятувати. Частина продукції могла бути знищена вогнем або водою, використаною під час гасіння пожежі, а деякі книжки зазнали пошкоджень через уламки та обвал конструкцій.

Другий удар по «Книголаву» за кілька місяців

Для «Книголава» це вже не перша атака на складську інфраструктуру. У липні російська ракета влучила в логістичний комплекс Amtel на Київщині. Тоді в пожежі згоріло близько 250 тисяч книжок, які належали видавництву. Прямі збитки компанії оцінювали щонайменше у 30 мільйонів гривень.

Після знищення попередніх запасів видавництво поступово відновлювало асортимент. Частину популярних книжок доводилося друкувати повторно, а нові наклади планувати в умовах нестабільної роботи друкарень, подорожчання паперу та ускладненої логістики. Другий удар по складах фактично перекреслив значну частину результатів цієї роботи.

Видавництво закликало читачів підтримати його купівлею електронних книжок і передзамовленням майбутніх видань. Така підтримка допомагає зберегти обігові кошти, профінансувати нові друки та втримати команду в період, коли готова продукція знищується швидше, ніж її встигають відновлювати.

Атаки на книжкові склади є ударом не лише по окремих компаніях, а й по всій культурній інфраструктурі України. Знищена книжка — це результат роботи автора, редактора, перекладача, дизайнера, друкаря, логіста та продавця. Втрата накладу означає не тільки матеріальні збитки, а й перерваний доступ читачів до українських текстів, дитячої літератури, навчальних матеріалів і перекладних видань.

Українська книжкова галузь втратила близько 13 мільйонів примірників

Ситуація з «Книголавом» є частиною масштабнішої проблеми. Упродовж літа та на початку осені російські ракетні й дронові атаки знищили або пошкодили близько 13 мільйонів книжок. Це майже третина всіх примірників, надрукованих в Україні за 2026 рік. За оцінками представників книжкового ринку, прямі збитки від втрати готової продукції становлять щонайменше два мільярди гривень.

Найбільше постраждали складські комплекси та друкарні в Києві й Харкові. На початку серпня після російського удару пожежа знищила близько восьми мільйонів книжок на складі видавництва «Ранок». Значних втрат зазнали також «Крапки», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Наш Формат», «Лабораторія» та інші учасники українського книжкового ринку.

Окремою проблемою стала втрата навчальної літератури. Російські атаки знищили понад мільйон підручників, підготовлених для українських школярів. Через це з окремих предметів було втрачено весь річний запас надрукованих матеріалів. Відновлення таких накладів потребує не лише коштів, а й часу, адже підручники проходять складний процес підготовки, погодження та друку.

Для видавців знищення складів означає втрату вже готового товару, який мав забезпечувати роботу компаній протягом місяців. Відновити його одним рішенням неможливо. Потрібно повторно закупити папір і матеріали, знайти виробничі потужності, підготувати макети, надрукувати книжки, доставити їх до складських центрів і знову налагодити розподіл між книгарнями.

Як атаки змінюють книжковий ринок

Через масштабні руйнування українські видавці змушені переглядати підходи до зберігання продукції. Компанії шукають безпечніші приміщення, розподіляють наклади між кількома містами та збільшують частку електронних видань. Однак такі рішення не можуть повністю замінити фізичні книжки, особливо коли йдеться про дитячу літературу, подарункові видання та підручники.

Пошкодження логістичних центрів також впливають на читачів. Окремі книжки зникають із продажу, терміни виходу новинок переносяться, а популярні видання доводиться чекати місяцями. Водночас зростає собівартість продукції, оскільки видавці повторно оплачують друк, транспортування та зберігання. У підсумку це може позначитися на ціні книжок і фінансовій доступності читання.

Попри втрати, український книжковий сектор продовжує працювати. Видавництва відновлюють наклади, запускають передзамовлення, розвивають електронні формати та шукають нові моделі співпраці з друкарнями й книгарнями. Для галузі важливо не лише компенсувати матеріальні збитки, а й зберегти безперервність культурного процесу.

Підтримка читачів у цій ситуації має практичне значення. Купівля книжок українських видавництв, передзамовлення новинок, вибір електронних форматів і поширення інформації про видання допомагають компаніям відновлювати роботу. За кожною придбаною книжкою стоїть можливість надрукувати наступний наклад, виплатити зарплати працівникам і зберегти українське книговидання попри системні атаки.

Повторний удар по складах «Книголава» демонструє, наскільки вразливою залишається культурна інфраструктура під час повномасштабної війни. Російські обстріли знищують не тільки будівлі та товари — вони намагаються позбавити українців доступу до власної мови, історії та сучасної культури. Відновлення книжкових запасів стане довгим і дорогим процесом, але робота видавців і підтримка читачів дають галузі змогу вистояти.