У французькому місті Іссуар сталося резонансне викрадення твору мистецтва, який вважають одним із найрідкісніших і найдорожчих книжкових об’єктів у світі. З приватного музею сучасного мистецтва зникла унікальна «Книга Апокаліпсису» — єдиний у своєму роді мистецький проєкт вагою близько 210 кілограмів. Над виданням працювали відомі художники та письменники, серед яких Сальвадор Далі, Жан Кокто, Жан Жіоно, Осип Цадкін і Леонар Фужіта.
За попередніми оцінками, вартість викраденої книги може становити кілька мільйонів євро. Французькі правоохоронці вже розпочали розслідування та встановлюють обставини злочину. Особливу увагу слідство приділяє тому, як злочинці змогли винести настільки важкий і габаритний предмет із музейного приміщення.
Як створювали унікальну «Книгу Апокаліпсису»
Викрадена книга була задумана французьким видавцем Жозефом Форе як масштабний мистецький проєкт, що мав об’єднати літературу, графіку, скульптуру та книжкове оформлення. Її основою стало «Одкровення Івана Богослова» — остання книга Нового Завіту, відома також як Апокаліпсис. Біблійний текст надихнув авторів на створення складного видання, у якому релігійні образи поєдналися з мистецьким баченням XX століття.
Робота над книгою тривала з 1958 до 1961 року. До підготовки видання залучили сім письменників і сім художників. Кожен із них зробив власний внесок у формування образу книги, тому вона стала не просто ілюстрованим текстом, а своєрідним колективним витвором мистецтва.
Одним із найвідоміших учасників проєкту був Сальвадор Далі. Саме він створив обкладинку, використовуючи техніку лиття за виплавлюваними моделями. Такий спосіб роботи дає змогу виготовляти складні об’ємні форми та застосовується переважно у скульптурі й декоративному мистецтві. Обкладинка, виконана за задумом Далі, перетворила книгу на монументальний об’єкт, який складно порівнювати зі звичайними бібліофільськими виданнями.
«Книга Апокаліпсису» складається зі 150 пергаментних аркушів. Її виняткова вага пояснюється не лише кількістю сторінок, а й використанням дорогих матеріалів, масивною обкладинкою та особливостями конструкції. Через це видання фактично є великою музейною експозицією, а не книгою для повсякденного перегляду.
Історія подорожей і збереження видання
У період із 1961 до 1972 року унікальну книгу показали майже на 150 виставках у різних країнах світу. Вона привертала увагу не лише шанувальників літератури та живопису, а й колекціонерів, дослідників історії книги та поціновувачів творчості Сальвадора Далі. Для кожної виставки транспортування такого експоната вимагало спеціальної організації, адже його вага й крихкість значно ускладнювали перевезення.
Після завершення активного виставкового періоду видання на кілька років зникло з публічного простору. Певний час воно зберігалося у Швейцарії, а згодом опинилося у власності японських колекціонерів. Нові власники розглядали можливість продати книгу частинами на аукціоні. Такий сценарій міг призвести до втрати цілісності задуму, адже сторінки, обкладинка та інші елементи твору створювали єдиний мистецький ансамбль.
У 2003 році «Книгу Апокаліпсису» придбав Крістіан Карутзос, керівник компанії, що спеціалізується на реставрації творів мистецтва в Іссуарі. Він вирішив не розділяти видання та зберегти його як цілісний об’єкт. Саме після цього книга отримала можливість знову стати доступною для публічного огляду в центрі сучасного мистецтва.
У музеї демонстрували обкладинку та кілька пергаментних аркушів. Експонати мали залишатися там до осені, однак у ніч із неділі на понеділок книга стала жертвою крадіжки. Наразі невідомо, чи зловмисники прагнули перепродати весь об’єкт, чи планували розділити його на окремі частини.
Розслідування викрадення та цінність культурної спадщини
Після зникнення видання власник музею назвав його унікальним твором, якому немає аналогів у світі. Для Карутзоса ця втрата має не лише фінансовий, а й культурний вимір. «Книга Апокаліпсису» була результатом багаторічної праці митців різних напрямів і зберігала історію післявоєнного європейського мистецтва.
Слідчим належить з’ясувати, як саме злочинці потрапили до музею, чи діяли вони за попереднім планом і чи мали інформацію про особливості експоната. Попри величезну вагу, книга могла бути переміщена за допомогою спеціального обладнання. Водночас її габарити роблять непомітне транспортування практично неможливим, тому поліція, ймовірно, перевірятиме записи камер спостереження, свідчення працівників і можливі маршрути вивезення з міста.
Пошук ускладнює те, що викрадений об’єкт є надзвичайно рідкісним і добре впізнаваним. Продати його цілком на легальному ринку практично неможливо без привернення уваги. Водночас спроба розібрати книгу на окремі аркуші або елементи може завдати непоправної шкоди її історичній та мистецькій цінності.
Викрадення у Франції стало черговим нагадуванням про вразливість приватних музеїв і колекцій, де зберігаються унікальні культурні цінності. Навіть предмети, які мають значні розміри та вагу, потребують сучасних систем охорони, постійного контролю доступу й чітких процедур під час експонування.
Останніми роками у Європі неодноразово повідомляли про крадіжки музейних експонатів, коштовностей і предметів, пов’язаних із королівськими династіями. Серед найгучніших випадків — викрадення коштовностей французької королівської родини з Лувру в Парижі, а також зникнення дорогої прикраси з музею у Відні. На цьому тлі історія 210-кілограмової книги демонструє, що об’єктом злочину може стати не лише невелика коштовність, а й масштабний твір, який важко приховати.
Для мистецької спільноти повернення «Книги Апокаліпсису» має принципове значення. Йдеться не тільки про матеріальну вартість видання, а й про збереження цілісного задуму авторів. Кожен пергаментний аркуш, оформлення та скульптурна обкладинка є частиною історії, яку створювали протягом кількох років. Саме тому французькі правоохоронці розглядають справу як викрадення особливо цінного культурного об’єкта.
Росія вдруге атакувала склади «Книголав»: галузь втратила 13 мільйонів книжок