У РФ на меморіалі «героям СВО» знайшли ім’я засудженого за вбивство доньки

У Ростовській області росії на меморіалі, присвяченому загиблим у Другій світовій війні та учасникам так званої «СВО», виявили ім’я чоловіка, якого раніше засудили до тривалого ув’язнення за вбивство власної малолітньої доньки. Йдеться про Якова Майбороду, який після скоєння злочину підписав контракт із російською армією та вирушив на війну проти України.

Ім’я Майбороди з’явилося на меморіальній конструкції у селищі Черткове Ростовської області. Об’єкт відкрили наприкінці вересня. На ньому вшановують пам’ять загиблих у Другій світовій війні, а також російських військових, які брали участь у повномасштабній війні проти України. Серед прізвищ загиблих журналісти помітили й чоловіка, який до відправлення на фронт відбував покарання за особливо тяжкий злочин.

Злочин проти 8-місячної дитини

За повідомленнями російських медіа, у 2024 році Яків Майборода разом зі своєю дружиною Анастасією вбив їхню 8-місячну доньку. На початку розслідування чоловік заперечував свою причетність до смерті дитини та стверджував, що в момент трагедії його не було вдома. Пізніше він змінив показання й заявив, що під час конфлікту з дружиною випадково вдарив доньку ногою, після чого дитина померла.

Версія Анастасії відрізнялася від пояснень її чоловіка. Жінка стверджувала, що Майборода планував розлучитися з нею, а дитину вбив після того, як вона пригрозила вимагати аліменти. За її словами, чоловік також погрожував убити її. Слідство встановлювало обставини злочину, роль кожного з подружжя та причини, через які вони намагалися приховати смерть дитини.

Після загибелі доньки подружжя, за даними слідства, намагалося приховати злочин. Тіло дитини вони розчленували та перемололи в м’ясорубці, а рештки поклали до морозильної камери. Через деякий час Анастасія звернулася до поліції та повідомила про зникнення доньки. Саме після цього правоохоронці почали розкривати обставини трагедії.

Суд визнав обох батьків винними. Анастасію засудили до 13 років колонії, а Якова Майбороду — до 15 років позбавлення волі. Покарання було призначене за злочин, жертвою якого стала дитина віком лише вісім місяців.

Засуджений опинився серед «героїв» меморіалу

Попри вирок суду, у 2025 році Майборода підписав контракт із російською армією. Після цього він вирушив на війну проти України. Як повідомляється, чоловік загинув 3 квітня 2025 року. Обставини його загибелі у доступних повідомленнях детально не уточнюються.

Після смерті Майбороду фактично зарахували до числа російських військових, яких місцева влада вирішила вшанувати на меморіалі. Його ім’я розмістили поруч із прізвищами інших загиблих учасників війни. Таким чином, людина, засуджена за вбивство власної доньки, була представлена в публічному просторі як один із загиблих «героїв СВО».

Цей випадок демонструє, як у росії до лав армії залучають людей із кримінальним минулим. Участь у війні може стати для засуджених способом достроково залишити колонію, а після загибелі на фронті вони отримують статус військовослужбовців, яких офіційно вшановують. При цьому тяжкі злочини, скоєні до вербування, нерідко відходять на другий план.

Розміщення імені Майбороди на меморіалі викликало обурення, адже пам’ятні об’єкти зазвичай мають символізувати пошану, жертовність і захист суспільства. У цьому випадку поруч опинилися пам’ять про загиблих у Другій світовій війні та ім’я людини, засудженої за жорстоке вбивство немовляти. Таке рішення місцевої влади свідчить про готовність російської пропагандистської системи замовчувати минуле військових, якщо вони загинули під час війни.

Дружина також планувала вирушити на фронт

Окремо повідомляється, що Анастасія, яка отримала 13 років колонії за участь у злочині, планувала вирушити на війну проти України як медик. До скоєння вбивства вона навчалася на медичному факультеті. Наразі невідомо, чи мала вона реальну можливість укласти контракт із російською армією та залишити місце відбування покарання.

Історія подружжя Майбородів привертає увагу не лише через особливу жорстокість злочину, а й через подальші дії російської державної системи. Засуджений за вбивство дитини чоловік після загибелі на фронті отримав місце на офіційному меморіалі. Для російської пропаганди факт участі у війні виявився важливішим за вирок суду та обставини злочину.

Випадок у Чертковому також показує, як змінюється ставлення російської влади до осіб із кримінальним минулим. Якщо раніше тяжкий злочин означав тривале ув’язнення та суспільний осуд, то після початку повномасштабної війни засуджені отримали можливість потрапити до армії, а їхня загибель використовується для створення культу «героїв». На меморіалі при цьому не вказали, за який саме злочин Майборода був засуджений.

Публічне вшанування такого військового вкотре порушує питання про моральні критерії, за якими в росії формують списки загиблих і встановлюють пам’ятники. Ім’я людини, винної у смерті власної 8-місячної доньки, тепер розміщене серед тих, кого місцева влада закликає пам’ятати як захисників держави.