В Іспанії померла жінка, чиє виселення спровокувало масові протести

В Іспанії померла 87-річна Марія дель Кармен Абаскаль, історія виселення якої стала символом житлової кризи в країні. Пенсіонерка понад сім десятиліть прожила в одній квартирі в Мадриді, однак після зміни власника нерухомості її орендну плату вирішили підвищити приблизно на 230%. Жінка не змогла погодитися з такими умовами, а згодом її примусово виселили з помешкання.

Смерть Абаскаль сталася в лікарні через два тижні після виселення. За попередньою інформацією, жінка померла лише за кілька годин до запланованого підписання нового договору оренди. Документ мав дозволити їй повернутися до квартири, де минула більша частина її життя.

Виселення літньої жінки спричинило протести

Квартиру, в якій проживала Марія дель Кармен Абаскаль, придбала інвестиційна компанія. Новий власник вирішив суттєво переглянути умови оренди, через що щомісячна плата мала зрости більш ніж удвічі. Для пенсіонерки, яка тривалий час жила у своєму помешканні, така зміна фактично означала втрату житла.

Під час примусового виселення біля будинку зібралися активісти, сусіди та представники організацій, що захищають права орендарів. Люди намагалися перешкодити виконанню рішення та вимагали не залишати літню жінку без даху над головою. Поліція застосувала проти протестувальників сльозогінний газ, а саму Абаскаль винесли з квартири на ношах.

Відеозаписи подій швидко поширилися іспанськими медіа. На кадрах було видно, як правоохоронці відтісняють людей від будинку, тоді як літню мешканку виносять із помешкання. Для багатьох іспанців ця історія стала уособленням конфлікту між великими інвестиційними структурами та людьми, які роками намагаються зберегти доступне житло.

Уже за кілька годин після виселення на вулиці Мадрида вийшли близько 10 тисяч людей. Учасники акції тримали плакати із закликами захистити орендарів і скандували слово «Ганьба». Згодом демонстрації відбулися в інших містах Іспанії, а житлова проблема перетворилася на одну з головних тем суспільного та політичного життя країни.

Протестувальники вимагали від уряду обмежити різке підвищення орендної плати, посилити захист соціально вразливих мешканців і не допускати виселення людей, які не мають реальної альтернативи. У різних містах почали з’являтися наметові містечка. Їхні учасники заявляли, що житло має бути базовим правом, а не лише активом для інвестицій і отримання прибутку.

Житлова криза в Іспанії загострюється

За останнє десятиліття оренда житла в Іспанії подорожчала приблизно на 80 відсотків, а вартість нерухомості зросла орієнтовно на 63 відсотки. Найсильніше це відчули мешканці Мадрида, Барселони та інших великих міст, де попит на квартири постійно перевищує пропозицію.

На ринок впливають кілька чинників. Серед них – активне придбання житла інвестиційними компаніями, розвиток короткострокової оренди, обмежена кількість доступних квартир і зростання вартості комунальних послуг. У результаті орендарі змушені витрачати дедалі більшу частину доходів на житло, переїжджати на околиці або погоджуватися на спільне проживання.

Особливо складною є ситуація для пенсіонерів, людей із невисокими зарплатами, багатодітних родин і тих, хто має нестабільну зайнятість. Навіть тривале проживання в одному будинку не завжди гарантує мешканцям можливість залишитися там після зміни власника. Випадок Абаскаль продемонстрував, наскільки беззахисною може бути людина перед юридичними та фінансовими можливостями великої компанії.

Після виселення жінка потрапила до лікарні через сильне виснаження. Попри погіршення самопочуття, вона записала відеозвернення до людей, які вийшли на протести. Абаскаль подякувала учасникам акцій за підтримку та закликала їх не припиняти боротьбу за право на житло.

«Я хотіла б бути там разом з усіма вами, але, на жаль, не можу. Тому звідси закликаю вас бути сміливими, боротися й захищати те, що вам належить», – сказала пенсіонерка у зверненні.

Після початку масових протестів інвестиційна компанія погодилася дозволити Абаскаль повернутися до квартири. Проте через стан здоров’я вона не встигла підписати новий договір оренди. Її смерть стала ще одним нагадуванням про те, що суперечки навколо нерухомості можуть мати не лише юридичні та фінансові, а й тяжкі людські наслідки.

Влада готує нові правила для ринку житла

У Мадридській спілці орендарів заявили, що трагедії можна було уникнути, якби влада та власник квартири раніше погодили механізм захисту для літньої жінки. Представники організації назвали виселення Абаскаль поворотним моментом, який змусив суспільство по-новому подивитися на проблему доступності житла.

На тлі протестів уряд Іспанії схвалив пакет заходів у житловій сфері. Запропоновані рішення передбачають продовження захисту соціально вразливих людей від виселення, регулювання оренди кімнат, запровадження податку на сезонну оренду та обмеження спекулятивного придбання нерухомості.

Окремо обговорюються пропозиції щодо подовження орендних контрактів і тимчасової заборони виселення мешканців, які не можуть знайти інше житло. Також влада розглядає податкові пільги для власників, які здають квартири за доступною ціною, та для орендарів, які своєчасно сплачують платежі.

Політична напруга навколо житлової кризи посилилася після блокування правими та ультраправими силами двох урядових декретів. Після цього прем’єр-міністр Педро Санчес оголосив про дострокові парламентські вибори. Таким чином, питання оренди, виселень і вартості нерухомості вийшли далеко за межі локального соціального конфлікту та стали частиною загальнонаціональної політичної дискусії.

У центрі Мадрида, де протестувальники облаштували наметове містечко, пам’ять Марії дель Кармен Абаскаль вшанували хвилиною мовчання. Після цього сотні людей вирушили до будівлі парламенту. Вони вигукували: «Марія дель Кармен живе, боротьба триває».

Історія Абаскаль стала символом боротьби за доступне житло в Іспанії. Для учасників протестів її доля свідчить про необхідність термінових змін у законодавстві, які захищатимуть орендарів від необґрунтованого підвищення плати та виселення. Водночас смерть жінки нагадала, що за статистикою про ціни на нерухомість стоять конкретні люди, їхні домівки, спогади та право на безпечне життя.