Зоряна Білокрай
Льодовик Твейтса в Західній Антарктиді, який через потенційний вплив на рівень Світового океану часто називають «льодовиком Судного дня», може танути значно швидше, ніж передбачали попередні наукові моделі. Нове дослідження свідчить: внесок цього гігантського масиву льоду в глобальне підвищення рівня моря до кінця століття може виявитися приблизно вдвічі більшим за попередні оцінки.
Причина перегляду прогнозів пов’язана з процесами, що відбуваються не на поверхні, а під льодовиком. Дослідники з Каліфорнійського університету в Ірвайні та Лабораторії реактивного руху NASA розробили модель, яка детальніше враховує рух океанської води в зоні контакту льоду з морським дном. Саме ця ділянка, за висновками науковців, може відігравати ключову роль у прискоренні танення.
Чому льодовик Твейтса вважають небезпечним
Льодовик Твейтса є одним із найбільших і найнестабільніших льодовиків Антарктиди. Його площа приблизно відповідає території американського штату Флорида. Протягом кількох десятиліть він поступово відступає, втрачаючи масу під впливом потепління океану та атмосфери.
Сьогодні танення Твейтса забезпечує близько 4% глобального підвищення рівня моря. На перший погляд ця частка може здаватися невеликою, однак для кліматичної системи планети вона має велике значення. Льодовик містить величезний обсяг замерзлої води, а його відступ здатен дестабілізувати сусідні льодові масиви Західної Антарктиди.
Якщо Твейтс повністю зруйнується, рівень Світового океану потенційно може піднятися більш ніж на 60 сантиметрів. Такий сценарій не означає миттєвого затоплення узбереж, адже повне руйнування льодовика триватиме тривалий час. Проте навіть поступове зростання рівня моря посилюватиме ризики для прибережних міст, портів, островів, сільськогосподарських територій та інфраструктури.
Ще більш масштабними можуть бути віддалені наслідки. Твейтс частково стримує рух великих мас льоду, розташованих углиб Антарктиди. Якщо ця природна «перемичка» ослабне, сусідні льодовики можуть почати швидше сповзати до океану. У довгостроковій перспективі це здатне спричинити підвищення рівня моря приблизно на три метри.
Тепла вода проникає під кригу
Попередні моделі часто розглядали межу між частиною льодовика, що лежить на морському дні, та плавучою кригою як відносно стабільну лінію. Однак нове дослідження показало, що насправді це не чітка межа, а зона завширшки кілька кілометрів. Її положення змінюється під впливом припливів і відпливів.
Під час припливу відносно тепла океанська вода проникає під льодовик. Вона піднімає товсті шари криги, а з відпливом частково відступає. Такий рух повторюється знову і знову, даючи теплу воді змогу проникати далеко під льодовий масив. У результаті танення відбувається не лише біля краю льодовика, а й у важкодоступній зоні його контакту з океаном.
Саме цей механізм може пояснити, чому льодовик Твейтса втрачає лід швидше, ніж передбачали попередні розрахунки. Коли науковці включили вплив припливів у модель, прогнозований внесок льодовика в підвищення рівня Світового океану до 2100 року зріс приблизно до трьох сантиметрів. Це майже вдвічі більше за попередні оцінки, причому розрахунок не передбачає подальшого посилення глобального потепління.
Науковці також встановили, що тепла вода поступово послаблює зв’язок Твейтса з підводним хребтом Мужіно. Ця геологічна формація нині частково утримує льодовик і гальмує його рух у бік відкритого океану. Якщо опора буде втрачена, відступ льодовика може помітно прискоритися.
За поточними прогнозами, існує близько 60% ймовірності, що до кінця століття Твейтс втратить контакт із підводним хребтом. У такому разі льодовик стане ще вразливішим до впливу теплої океанської води, а процес руйнування його шельфової частини може перейти в активнішу фазу.
Які наслідки очікують прибережні регіони
Прискорене танення льодовика Судного дня не означає, що світ зіткнеться з раптовим підняттям океану на десятки сантиметрів уже найближчими роками. Основна небезпека полягає в поступовому накопиченні наслідків. Кожен додатковий сантиметр підвищення рівня моря збільшує висоту штормових нагонів, посилює берегову ерозію та підвищує ймовірність затоплення низинних районів.
Особливо вразливими є міста, розташовані біля морів і океанів, де значна частина населення та промисловості зосереджена на узбережжі. Під час сильних штормів навіть невелике зростання базового рівня води може призвести до масштабніших повеней. Додаткові ризики виникають для систем водопостачання, оскільки морська вода може проникати в підземні прісноводні горизонти.
Водночас експерти наголошують, що сучасні прогнози все ще мають певний рівень невизначеності. Щоб точніше визначити швидкість танення Твейтса, необхідно отримати більше даних безпосередньо з-під льодовика. Дослідники планують встановити спеціальні прилади, які стежитимуть за температурою, напрямком і швидкістю руху океанської води під кригою.
Такі спостереження дадуть змогу перевірити комп’ютерні моделі та краще зрозуміти, як припливи впливають на стабільність льодовика. Від цього залежатиме точність прогнозів для Антарктиди та всього світового узбережжя. Підлідні процеси надзвичайно складно досліджувати, оскільки вони відбуваються в умовах темряви, високого тиску та значної віддаленості від полярних станцій.
На думку вчених, нові результати демонструють: наслідки зміни клімату для антарктичних льодовиків можуть бути серйознішими, ніж здавалося раніше. Навіть якщо людство зможе скоротити викиди парникових газів, підвищення рівня Світового океану ще триватиме через вже накопичене тепло та зміни, що сталися в льодовикових покривах.
Скорочення викидів залишається головним способом обмежити масштаби майбутніх змін. Воно не зупинить усі процеси миттєво, але може сповільнити втрату льоду та виграти час для адаптації прибережних регіонів. Йдеться про модернізацію захисних споруд, оновлення систем попередження про повені, продумане міське планування та підготовку територій до нових кліматичних умов.
Льодовик Твейтса є важливим індикатором стану планети. Його нестабільність показує, що зміна клімату відбувається не лише через спекотніші літа чи частіші екстремальні явища. Значна частина небезпечних процесів прихована під кригою, де тепла вода поступово змінює структуру одного з найбільших льодовиків Антарктиди.