У Німеччині зростає занепокоєння через можливі диверсії проти військових об’єктів та інфраструктури, пов’язаної з підтримкою України. Бундесвер уперше оцінив загрозу з боку росії як «значну» — це другий за рівнем небезпеки показник у внутрішній системі оцінювання німецьких Збройних сил. Відповідні висновки містяться у службовій доповіді, підготовленій на основі інформації розвідувальних органів.
Йдеться не лише про потенційні атаки на армійські бази. Німецькі військові побоюються, що російські спецслужби або пов’язані з ними виконавці можуть намагатися впливати на логістичні маршрути, склади, транспортні вузли, системи протиповітряної оборони та об’єкти, які беруть участь у забезпеченні військової допомоги Україні. Такий сценарій розглядають як частину ширшої гібридної кампанії, спрямованої на послаблення європейської підтримки Києва.
Безпілотник із вибухівкою біля авіабази
Приводом для перегляду рівня небезпеки стало виявлення у вересні безпілотника з вибуховим пристроєм неподалік авіабази Вунсторф у Нижній Саксонії. За попередніми даними, апарат міг перебувати поблизу військового об’єкта близько двох років. Слідчі перевіряють версію, що безпілотник планували використати для атаки на літаки Бундесверу.
Особливе занепокоєння німецьких військових викликає схожість цього дрона з апаратом, який раніше намагалися застосувати проти українських літаків в аеропорту Лейпцига. Якщо інцидент у Лейпцигу можна було розглядати як непряму загрозу військовій інфраструктурі Німеччини, то випадок біля Вунсторфа, за оцінками авторів доповіді, може свідчити про безпосередню підготовку атаки на німецький військовий об’єкт.
У Бундесвері вважають, що використання безпілотників для розвідки, спостереження або завдання ударів означає перетин росією своєрідної «червоної лінії» у відносинах із Німеччиною. Німецькі військові припускають, що Москва вже тривалий час має необхідні технічні та агентурні можливості для проведення подібних операцій. Тепер ризик полягає в тому, що ці можливості можуть бути використані не тільки для збору інформації, а й для реальних диверсій.
Водночас сам факт виявлення безпілотника ще не є остаточним доказом того, що за інцидентом стоїть росія. Остаточні висновки мають зробити правоохоронні органи після завершення експертиз і перевірки всіх обставин. Проте для військового керівництва Німеччини потенційний сценарій виявився достатньо серйозним, щоб підвищити рівень готовності та посилити контроль над об’єктами.
Які об’єкти можуть становити інтерес для російської розвідки
У службовій доповіді згадуються й інші випадки, які німецькі органи розглядають як можливі прояви розвідувальної активності. Зокрема, безпілотники помічали над об’єктом системи протиракетної оборони Arrow 3 у Саксонії-Ангальт. Підвищену увагу також привертала військова база в Мехерніху, де розташовані склад Бундесверу та підрозділ, пов’язаний з обслуговуванням зенітних ракетних комплексів Patriot.
Потенційний інтерес для диверсантів можуть становити не лише самі системи озброєння. Важливими цілями є місця зберігання техніки та боєприпасів, ремонтні підприємства, командні центри, навчальні полігони, вузли зв’язку й транспортна інфраструктура. У разі пошкодження таких об’єктів можна спробувати уповільнити підготовку військових, порушити переміщення техніки або створити додаткове навантаження на німецькі служби безпеки.
Окремо у доповіді згадується залізнична станція в Міндені. Вона має значення для перекидання військ Бундесверу, а тому може бути цікавою для спостереження та збору інформації про переміщення військових підрозділів. Минулого року неподалік станції правоохоронці виявили приховану камеру з нічним баченням. У справі фігурує литовський водій вантажівки, однак вилучені матеріали ще аналізують, тому остаточна оцінка його ролі не оголошена.
Подібні випадки демонструють, що сучасна гібридна загроза може мати непомітний характер. Йдеться не обов’язково про масштабний вибух або відкритий напад. Розвідувальна камера, безпілотник, спроба отримати доступ до службової інформації чи втручання в роботу логістичного об’єкта можуть бути окремими елементами довгострокової операції.
Мета можливих диверсій — послабити допомогу Україні
Автори доповіді вважають, що одним із ключових завдань російської діяльності є послаблення військової та політичної підтримки України в Німеччині. Потенційні диверсії можуть бути спрямовані на те, щоб ускладнити постачання озброєння, зірвати підготовку українських військових або створити в німецькому суспільстві відчуття небезпеки через допомогу Києву.
Росія може розраховувати не лише на безпосередній матеріальний ефект від атаки. Не менш важливим є психологічний вплив: поширення паніки, провокування політичних суперечок, зростання недовіри до державних структур та заклики скоротити підтримку України. Саме тому німецькі посадовці розглядають диверсії, кібератаки, дезінформаційні кампанії та шпигунство як взаємопов’язані складові єдиної гібридної стратегії.
За оцінками розвідувальних служб, найближчим часом ситуація може погіршитися. Бундесвер очікує нових спроб проникнення на військові об’єкти, спостереження за транспортними маршрутами та атак із використанням безпілотників. У відповідь Німеччина посилює заходи безпеки навколо військових баз, перевіряє системи виявлення дронів і переглядає процедури реагування на підозрілі інциденти.
Однак захист військової інфраструктури потребує не лише технічних засобів. Важливими залишаються підготовка персоналу, контроль доступу, перевірка підрядників, захист службових даних і швидкий обмін інформацією між армією, поліцією та спецслужбами. Окремим напрямом є протидія вербуванню людей, яких можуть залучати до виконання диверсій за винагороду.
Німецькі побоювання вписуються у загальноєвропейський контекст. У різних країнах фіксують підозрілі підпали, спроби втручання в роботу транспортних систем, розвідувальну активність поблизу критичної інфраструктури та використання безпілотників біля стратегічних об’єктів. Європейські уряди дедалі частіше говорять про необхідність спільної відповіді на гібридні атаки, оскільки окремі інциденти можуть бути частинами скоординованої кампанії.
Для Німеччини питання захисту Бундесверу набуває особливого значення, оскільки країна відіграє важливу роль у військовій підтримці України та є одним із ключових логістичних центрів НАТО в Європі. Будь-яка атака на військовий об’єкт або транспортний вузол може мати наслідки не лише для внутрішньої безпеки, а й для здатності союзників оперативно реагувати на виклики.
Підвищення рівня загрози не означає неминучості масштабного нападу на Німеччину. Водночас воно свідчить про зміну оцінки ризиків: потенційні диверсії більше не сприймають як поодинокі випадки, а розглядають як реальну загрозу для військової інфраструктури та європейської безпеки. Саме тому Берлін готується до нових інцидентів, посилює захист об’єктів і намагається не допустити, щоб приховані операції вплинули на підтримку України.