Київ витратив 9,5 млрд грн на укриття: сума співмірна з річним бюджетом Вінниці

Від початку повномасштабного вторгнення Київ спрямував понад 9,5 мільярда гривень на будівництво, облаштування та ремонт укриттів. За масштабом це співмірно з річним бюджетом Вінниці — одного з найбільших міст України. Водночас навіть такі значні видатки не забезпечили укриттями всіх мешканців столиці, а питання доступності, місткості та готовності захисних споруд залишається одним із найгостріших для міської інфраструктури.

Інформацію про обсяг фінансування надали у Департаменті муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації. Йдеться про кошти, які протягом воєнного періоду виділяли на створення та відновлення різних типів укриттів. Частину робіт виконували у школах, дитячих садках, медичних установах та інших комунальних об’єктах. Окремий напрям — облаштування найпростіших укриттів і пошук можливостей для встановлення мобільних захисних конструкцій.

Скільки укриттів має Київ і кого вони можуть захистити

Нині в Києві нараховують 4365 захисних споруд. За оцінками міських служб, усі наявні укриття разом можуть прийняти приблизно половину населення столиці. Це означає, що під час масштабної повітряної тривоги значна частина мешканців не має гарантованого місця у споруді, розрахованій на тривале перебування людей.

Більшість об’єктів у цьому переліку — 3801 споруда — належить до категорії найпростіших укриттів. Зазвичай це підвальні або цокольні приміщення, які можуть частково зменшити ризик у разі вибухової хвилі чи уламкового ураження, однак не завжди відповідають очікуванням людей щодо комфорту, автономності та безпеки. У таких приміщеннях можуть бути проблеми з вентиляцією, освітленням, санітарними умовами, запасами води та можливістю перебувати там протягом тривалого часу.

Натомість мобільних укриттів у столиці лише чотири. Їх розглядають як один зі способів швидко посилити захист у місцях, де немає можливості побудувати капітальну споруду або переобладнати наявне приміщення. Проте для закупівлі та встановлення таких конструкцій необхідні не лише кошти, а й завчасне планування, технічні вимоги, виробники та час на монтаж і введення об’єкта в експлуатацію.

Виділені кошти самі по собі не гарантують появи укриття. Результат залежить від того, коли саме ухвалили рішення про фінансування, як підготували документацію, чи відбулися закупівлі та чи встиг підрядник виконати роботи у встановлені строки. Саме на етапі реалізації частина запланованих проєктів стикається з адміністративними та організаційними труднощами.

Чому частину грошей на укриття не використали

Міський голова Києва Віталій Кличко пов’язує проблеми з реалізацією програм укриттів із розподілом повноважень між міською владою та районними державними адміністраціями. Керівників РДА призначає президент, тому мер столиці не має повного кадрового впливу на їхню роботу. За словами Кличка, така система ускладнює персональну відповідальність за виконання рішень і використання коштів.

Мер також заявляв, що торік районним адміністраціям виділили близько 500 мільйонів гривень на облаштування укриттів. Однак ці кошти не були використані та зрештою повернулися до бюджету. За його словами, на поточний рік із запитом на фінансування мобільних укриттів районні адміністрації своєчасно не звернулися.

Ситуація демонструє різницю між бюджетним рішенням і фактичним виконанням робіт. Гроші можуть бути передбачені у кошторисі, але без підготовленого проєкту, закупівельної процедури та чіткого графіка вони не перетворюються на готовий об’єкт. Для укриттів це особливо критично, оскільки потреба в них виникає не після завершення бюджетного року, а безпосередньо під час кожної повітряної тривоги.

Голова Деснянської районної державної адміністрації Максим Бахматов пояснював, що його район подав заявки на два мобільні укриття. Однак виробники не підтвердили готовність взяти участь у процедурі. Причиною називали надто стислий термін: конструкції потрібно було виготовити, встановити та ввести в експлуатацію до кінця року, тоді як кошти надійшли лише наприкінці листопада.

Такий порядок фінансування фактично залишав виконавцям кілька тижнів на проходження всіх етапів. За цей час потрібно було провести підготовчі роботи, визначити постачальника, укласти договір, виготовити конструкцію, доставити її на місце та перевірити відповідність вимогам безпеки. Для складного інфраструктурного проєкту цього терміну могло бути недостатньо.

У Дарницькій районній адміністрації зазначали, що після зміни правил бюджетного планування проєкти з мобільних укриттів мали подавати як інвестиційні. Район підготував відповідні пропозиції, але під час визначення пріоритетів фінансування мобільних конструкцій не назвали першочерговим напрямом. У результаті кошти на ці потреби не передбачили.

Що означають 9,5 мільярда гривень для міської безпеки

Сума у 9,5 мільярда гривень свідчить про масштаб навантаження, яке війна створила для міського бюджету Києва. Укриття потребують не лише одноразового ремонту. Після облаштування їх необхідно утримувати, прибирати, забезпечувати освітленням, водою, засобами зв’язку та доступом для людей з інвалідністю. Окремих витрат потребують обстеження будівель, технічний нагляд і регулярне оновлення обладнання.

Порівняння з річним бюджетом Вінниці дає змогу оцінити цю суму у зрозумілому масштабі. Фактично йдеться про ресурс, співмірний із повним фінансуванням великого обласного центру протягом року. Водночас у Києві ці гроші розподілялися між тисячами об’єктів, різними районами та кількома напрямами робіт, тому сам обсяг видатків не означає, що кожен район отримав однаковий рівень захисту.

Головним показником ефективності має бути не лише сума у бюджетних документах, а кількість укриттів, які реально доступні людям у потрібний момент. Важливо також, чи відповідають вони встановленим вимогам, чи можуть прийняти заявлену кількість відвідувачів і чи відкриваються без затримок під час сигналу тривоги.

Для столиці особливо актуальними залишаються укриття біля житлових кварталів, транспортних вузлів, шкіл, дитячих садків і місць великого скупчення людей. Розміщення таких об’єктів має враховувати щільність населення, відстань від будинків, доступність уночі та можливість швидко дістатися до них людям похилого віку, дітям і маломобільним мешканцям.

Окремим завданням є прозоре планування видатків. Якщо гроші виділяють наприкінці року, районні адміністрації можуть не встигнути провести всі процедури та завершити роботи. Натомість завчасне визначення об’єктів, підготовка технічних завдань і резервування фінансування дозволили б зменшити ризик повернення коштів до бюджету.

Дискусія навколо київських укриттів показує, що міська безпека залежить не тільки від обсягу фінансування. Не менш важливими є координація між міською владою та районами, зрозумілий розподіл відповідальності, реалістичні строки та постійний контроль за результатом. За умов повномасштабної війни укриття мають бути не формальним пунктом у звіті, а доступною і справною частиною повсякденної інфраструктури столиці.

Київ уже витратив на укриття понад 9,5 мільярда гривень, але потреба в нових і якісніших захисних спорудах зберігається. Подальші рішення мають бути спрямовані на збільшення місткості укриттів, розвиток мобільних рішень там, де це необхідно, та ефективне використання кожної гривні. Лише поєднання фінансування, відповідального управління і своєчасної реалізації проєктів дасть змогу підвищити рівень безпеки для мешканців Києва.