Імперське минуле наших міст: Оксана Довгополова пояснює, що з ним робити

У червні 2026 року з Андріївського узвозу прибрали пам’ятник Михайлу Булгакову, а музей письменника поруч досі шукає нову концепцію. Про те, як працювати з об’єктами імперського та радянського минулого, дослідниця пам’яті в міському просторі, професорка KSE Оксана Довгополова говорила з видавчинею і співзасновницею «Хмарочоса» Юлією Салій. Довгополова вважає, що такі місця можуть нагадувати про події, які не мають повторитися. Водночас їх потрібно переозначити, щоб вони не сприймалися як глорифікація імперського минулого. Дослідниця навела приклад італійського Больцано, де фашистський барельєф залишили, але доповнили світловою інсталяцією з рядком Ганни Арендт. Окремо в розмові обговорили, як музей Булгакова міг би стати лабораторією для дослідження імперської оптики, і що можна було зробити з пам’ятником Щорсу. За словами Довгополової, меморіали війни, встановлені без участі громади, неминуче стають джерелом скандалів. В Ірпені, натомість, пам’ять про війну вибудовують разом із мешканцями. Також ішлося про Одесу, де смисловим центром міста дослідниця називає оперний театр, а не собор чи мерію. На її думку, повне очищення публічного простору від суперечливих об’єктів може позбавити міста можливості говорити про власне складне минуле.