ЄС перевіряє слід росії та інших держав у заворушеннях у Франції

Європейський Союз перевіряє, чи могли росія та інші іноземні держави використовувати заворушення у Франції для поширення дезінформації, розпалювання ворожнечі та посилення суспільної напруги. Європейські посадовці й фахівці з інформаційної безпеки аналізують активність у соціальних мережах, походження відеоматеріалів і координацію акаунтів, які публікували контент про насильство та погроми.

Йдеться не лише про можливий вплив росії. У матеріалах, присвячених ситуації, також згадуються ознаки інформаційних операцій, які можуть бути пов’язані з Іраном та Алжиром. Водночас європейські структури наголошують: сам факт поширення маніпулятивних повідомлень ще не доводить, що іноземні уряди організували протести або безпосередньо спровокували вуличне насильство.

ЄС вивчає інформаційні кампанії навколо заворушень

За оцінками дослідників, проросійські та ультраправі сторінки в соціальних мережах активно поширювали відео з актами насильства. Такий контент міг створювати враження масштабнішого хаосу, ніж це було насправді, а також посилювати страх, обурення й недовіру між різними групами населення. Особливу увагу привертають публікації, які супроводжувалися расистськими заявами, закликами до помсти або неправдивими описами подій.

Дослідник дезінформації зі Sciences Po Девід Колон заявив, що інфлюенсери, пов’язані з російською кампанією Storm-1516, намагалися привернути додаткову увагу до подій у Франції. За його словами, у поширенні маніпулятивних матеріалів могла бути задіяна і мережа впливу, відома як «Матрьошка». Подібні структури часто використовують уже наявні відео, виривають їх із контексту та подають як свідчення нових подій.

Один із показових випадків стосувався відео, на якому протестувальники запускають феєрверки. Публікація в соціальній мережі X зібрала майже шість мільйонів переглядів, хоча відеозапис насправді зробили у 2024 році під час протестів у Тбілісі. Така підміна контексту здатна швидко впливати на сприйняття аудиторії, особливо коли користувачі поширюють матеріал без перевірки його походження та дати зйомки.

Водночас експерти підкреслюють, що іноземні інформаційні мережі не були ініціаторами демонстрацій і не визначали перебіг подій на вулицях. Високопоставлений представник європейської розвідки зазначив, що наразі немає конкретних доказів безпосередньої участі російських агентів у провокуванні заворушень. Французькі розслідування перебувають на початковій стадії, тому остаточні висновки робити зарано.

Соціальні мережі опинилися під посиленим контролем

Європейська комісія провела консультації з французькою владою щодо поширення небезпечного контенту на цифрових платформах. У центрі уваги опинилися X, TikTok, Instagram та інші сервіси, де могли швидко розходитися неправдиві повідомлення, відео насильства й матеріали, що розпалюють міжрасову або міжетнічну ворожнечу. Окремо роль TikTok у поширенні контенту про заворушення планували обговорити й у Бельгії.

Європейські посадовці наголошують, що платформи мають не лише реагувати на окремі скарги, а й оцінювати системні ризики, пов’язані з роботою рекомендаційних алгоритмів. Якщо алгоритми автоматично просувають найбільш емоційні, шокуючі або конфліктні відео, це може сприяти швидкому поширенню паніки та агресії. Представник Єврокомісії Томас Регнієр заявив, що насильство в реальному житті не повинно посилюватися алгоритмами або заохочуватися в інтернеті.

Окремим напрямом стала боротьба з продажем майна, яке могло бути викрадене під час погромів. Регулятори звернулися до онлайн-майданчиків, зокрема Amazon і Vinted, із проханням блокувати оголошення, пов’язані з мародерством. У Vinted повідомили, що почали видаляти підозрілі пропозиції та співпрацювати з правоохоронцями й французькою владою.

Такі заходи мають не лише економічне, а й безпекове значення. Публічний продаж викрадених речей може стимулювати нові злочини, ускладнювати роботу поліції та створювати враження безкарності. Водночас платформи мають відрізняти незаконні оголошення від легальних пропозицій, тому для перевірки часто потрібна взаємодія з правоохоронними органами.

Франція залишається однією з головних цілей маніпуляцій

За даними дипломатичної служби ЄС, Франція є другою країною континентальної Європи після України, яка найчастіше стає мішенню інформаційних маніпуляцій, підтриманих державами. Причини цього пов’язані з її політичною вагою, суспільними дискусіями щодо міграції, нерівності, безпеки та інтеграції, а також із високою увагою до подій у французьких містах.

Європейські фахівці згадують і випадок 2023 року, коли в Парижі з’явилися сині зірки Давида. Осіб, причетних до нанесення графіті, підозрювали у зв’язках із росією. Французька організація з протидії дезінформації Viginum оцінювала цю акцію як спробу посіяти розбрат і загострити напруження в суспільстві. Подібні провокації розраховані на сильну емоційну реакцію та швидке поширення повідомлень у медіа й соціальних мережах.

Проте представники європейських спецслужб застерігають від спрощених пояснень. Нинішні заворушення мають внутрішні причини та пов’язані з реальним невдоволенням частини громадян діями влади, соціальними проблемами й питаннями безпеки. Іноземні гравці можуть намагатися використати вже наявний конфлікт, але це не означає, що саме вони його створили.

Європейська комісія наразі вважає, що ситуація має залишатися у сфері відповідальності національних органів влади. Брюссель може активніше втрутитися, якщо загроза набуде системного характеру або онлайн-платформи відмовляться виконувати вимоги щодо протидії незаконному контенту. Основним завданням залишається встановлення джерел інформаційних атак, перевірка фактів і недопущення того, щоб цифрові сервіси перетворювали локальні конфлікти на масштабні кампанії ненависті.

Таким чином, ЄС одночасно розслідує можливе іноземне втручання та намагається не змішувати його з причинами протестів у Франції. Для європейської безпеки важливо відокремити реальні суспільні проблеми від навмисних маніпуляцій, фальшивих відео й координованих кампаній. Остаточні висновки залежатимуть від результатів французьких та європейських перевірок, які ще тривають.