Сергій Пономарьов
Уночі 21 жовтня російські війська атакували українські міста, внаслідок чого пошкоджень зазнали щонайменше три заклади вищої освіти. Удари або вибухова хвиля пошкодили університетські гуртожитки й навчальні корпуси в Умані, Кременчуці та Києві. За попередніми даними, серед студентів і працівників постраждалих університетів поранених немає.
Інформацію про наслідки російської атаки оприлюднив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко. За його словами, Міністерство освіти і науки підтримує зв’язок із керівництвом навчальних закладів і з’ясовує повний масштаб руйнувань. Представники університетів разом із відповідними службами оцінюють пошкодження, визначають першочергові потреби та працюють над тим, щоб освітній процес можна було продовжити.
Пошкодження університетів в Умані
В Умані під час нічних атак були пошкоджені два університетські гуртожитки. У будівлях вибито понад сто вікон, а також пошкоджено віконні рами. Через ударну хвилю та уламки постраждали окремі частини споруд, які використовують для проживання студентів.
В одному з гуртожитків пошкоджень зазнали також навчальні аудиторії на першому поверсі. Це означає, що атака вплинула не лише на умови проживання молоді, а й на інфраструктуру, де проходять заняття. Наразі фахівці мають визначити, які приміщення потребують першочергового ремонту, а які можна буде використовувати після проведення необхідних робіт.
Під час обстрілу студенти перебували в укритті. Завдяки дотриманню правил безпеки вдалося уникнути жертв серед мешканців гуртожитків. Обставини атаки та остаточний обсяг завданої шкоди ще уточнюються.
Удар по навчальному корпусу в Кременчуці
У Кременчуці російський удар припав на один із навчальних корпусів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Унаслідок атаки в будівлі виникла пожежа. Рятувальники оперативно працювали на місці та вже ліквідували займання.
Пожежа могла пошкодити приміщення корпусу, внутрішні комунікації, обладнання та майно університету. Точні наслідки встановлюватимуть після обстеження будівлі. Фахівці мають перевірити стан конструкцій і визначити, чи безпечно перебувати в окремих аудиторіях та службових приміщеннях.
Навчальний корпус є важливою частиною університетської інфраструктури, адже в ньому студенти здобувають освіту, викладачі проводять заняття, а працівники забезпечують щоденну роботу закладу. Навіть пошкодження окремих приміщень може ускладнити організацію навчання та змусити університет тимчасово змінити розклад або місце проведення занять.
Наслідки атаки в Києві та реакція МОН
У Києві вибухова хвиля пошкодила один із навчальних корпусів Київського національного університету будівництва і архітектури. Попередньо йдеться про пошкодження елементів будівлі, зокрема вікон та інших частин фасаду. Деталі щодо стану корпусу та можливості його подальшого використання мають встановити після технічного огляду.
За попередньою інформацією, у трьох університетах немає постраждалих серед студентів і працівників. Водночас російська атака завдала шкоди будівлям, які використовуються для навчання, проживання та роботи. Університети змушені реагувати на наслідки обстрілів у надзвичайних умовах, забезпечувати безпеку людей і водночас шукати можливості для відновлення освітнього процесу.
Міністр освіти і науки назвав атаку черговим актом російського терору проти української освіти. За його словами, російські удари регулярно зачіпають школи, дитячі садки, коледжі, університети та наукові установи. Унаслідок обстрілів руйнуються місця, де українські діти й молодь мають навчатися, здобувати професію, проводити дослідження та планувати майбутнє.
Атаки на заклади освіти мають наслідки, що виходять далеко за межі пошкоджених вікон, аудиторій чи гуртожитків. Університети є просторами для навчання, науки, професійного розвитку та спілкування. Їхня робота безпосередньо впливає на підготовку фахівців, функціонування громад і відновлення країни. Кожне пошкодження університетської будівлі створює додаткові труднощі для студентів, викладачів і адміністрацій.
Після завершення первинного обстеження керівництво закладів освіти зможе визначити подальший порядок дій. Серед першочергових завдань — закрити вибиті вікна, убезпечити пошкоджені приміщення, перевірити інженерні мережі, оцінити стан конструкцій і забезпечити студентів необхідними умовами для проживання та навчання.
Міністерство освіти і науки продовжує збирати інформацію про наслідки атаки та координувати взаємодію з університетами. Остаточні дані про обсяг руйнувань, потреби закладів і терміни відновлювальних робіт можуть з’явитися після завершення оцінки пошкоджених будівель.
Нічна атака 21 жовтня стала черговим нагадуванням про те, що українські заклади освіти залишаються під загрозою російських обстрілів. Попри пошкодження гуртожитків і навчальних корпусів, головним пріоритетом для університетів є збереження життя та здоров’я людей. Подальше відновлення освітньої інфраструктури має дати змогу студентам повернутися до безпечного навчання, а працівникам — продовжити роботу.