Зоряна Білокрай
В Україні запрацювала перша спеціалізована лабораторія для виявлення азбесту в будівельних матеріалах, уламках зруйнованих споруд і відходах. Її створили за фінансової підтримки уряду Японії та Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй. Нова установа має допомогти своєчасно визначати небезпечні матеріали, які можуть залишатися серед будівельного сміття після обстрілів, аварій, демонтажу та відновлення пошкоджених об’єктів.
Поява такої лабораторії є важливим кроком для посилення безпеки під час розмінування територій, розбирання завалів, сортування відходів і відбудови населених пунктів. Азбест тривалий час використовували у покрівельних листах, трубах, теплоізоляції, облицювальних панелях та інших будівельних виробах. У багатьох старих будинках він досі може бути частиною конструкцій, а після руйнування споруди азбестовмісні матеріали здатні перетворюватися на джерело небезпечного пилу.
Як лабораторія визначає азбест
Обладнання нової лабораторії дає змогу проводити детальний аналіз зразків і встановлювати, чи містять вони азбестові волокна. Фахівці можуть досліджувати морфологію, структуру та елементний склад окремих волокон. Це забезпечує точну ідентифікацію матеріалу навіть у випадках, коли його неможливо надійно визначити за зовнішнім виглядом.
Звичайний огляд уламків або використання побутового мікроскопа не гарантує безпеки. Азбестові волокна можуть бути дуже тонкими, змішуватися з цементом, ґрунтом, штукатуркою чи іншими компонентами будівельних відходів. Частина таких частинок не помітна неозброєним оком, а їхня наявність не завжди очевидна навіть під час первинного візуального огляду.
Лабораторний аналіз дає змогу не лише підтвердити наявність азбесту, а й визначити, з яким саме матеріалом мають справу спеціалісти. Це важливо для вибору подальшого способу поводження зі зразком: його ізоляції, безпечного транспортування, спеціального захоронення або, якщо ризик підтверджено не буде, подальшого сортування та перероблення.
Результати таких досліджень можуть використовуватися під час планування демонтажу будівель, організації майданчиків для сортування відходів і підготовки матеріалів до повторного використання. Водночас самостійно розламувати підозрілі листи, плити, труби чи теплоізоляційні елементи небезпечно. До проведення перевірки їх варто розглядати як потенційно забруднені та поводитися з ними обережно.
Чому азбест становить небезпеку
Найбільший ризик виникає тоді, коли азбестовмісні конструкції пошкоджують, ріжуть, свердлять, ламають або демонтують без належного захисту. У процесі механічного руйнування волокна потрапляють у повітря разом із пилом. Людина може вдихнути їх, навіть якщо не бачить забруднення та не відчуває незвичного запаху.
Особливо небезпечними є роботи з уламками будинків, зруйнованих вибухами або пожежами. Пошкоджені покрівельні матеріали, фрагменти фасадів, перегородок і технічних конструкцій можуть містити азбест. Коли такі відходи переміщують, сортують або навантажують, у повітрі підвищується концентрація дрібних частинок.
Регулярне або тривале вдихання азбестових волокон може спричинити тяжкі захворювання органів дихання. Серед них азбестоз, рак легень і мезотеліома — злоякісна пухлина, яка часто вражає оболонку легень. Небезпека полягає також у тривалому прихованому періоді: наслідки контакту можуть проявитися через десятиліття, коли людина вже не працює з небезпечним матеріалом і не пов’язує хворобу з минулим впливом.
До групи підвищеного ризику належать працівники, які розбирають завали, проводять демонтаж, сортують і перевозять будівельні відходи. Небезпека може стосуватися також мешканців прилеглих територій, волонтерів, комунальних служб та інших людей, які перебувають поблизу місця проведення робіт. Саме тому ідентифікація азбесту має бути частиною загальної системи безпеки під час ліквідації наслідків руйнувань.
У разі підозри на наявність азбесту матеріал не слід ламати, пересипати, підмітати або очищати сухим способом. Роботи мають виконувати підготовлені фахівці з використанням відповідних засобів індивідуального захисту та процедур, які зменшують утворення пилу. Важливо також не змішувати потенційно небезпечні відходи з іншими матеріалами, адже це ускладнює сортування та може збільшити обсяг забруднення.
Лабораторія для безпечної відбудови
Від початку повномасштабної війни в Україні утворилися значні обсяги відходів руйнувань. За підтримки міжнародних партнерів у восьми областях уже вивезли та відсортували понад мільйон тонн такого сміття. Серед нього окремо відокремили понад 3570 тонн небезпечних відходів. Ці показники свідчать про масштаб завдання, яке постало перед громадами, будівельними компаніями та службами, відповідальними за очищення територій.
Частину уламків можна переробити або використати повторно під час відновлення доріг, будівель та інженерної інфраструктури. Проте вторинні матеріали мають потрапляти в будівництво лише після належної перевірки. Якщо не визначити наявність азбесту, небезпечні волокна можуть поширитися на сортувальних майданчиках, виробничих об’єктах і нових будівельних конструкціях.
Нова лабораторія допоможе створити надійну основу для такого контролю. Її робота сприятиме розмежуванню безпечних і небезпечних фракцій, правильному поводженню з відходами та ухваленню обґрунтованих рішень щодо їх подальшої долі. Це важливо не лише для захисту працівників, а й для зменшення впливу токсичних матеріалів на довкілля та населення.
Використання азбесту в Україні заборонене з жовтня 2023 року. Однак заборона нових виробів не усуває ризиків, пов’язаних із матеріалами, які вже багато років використовували у житловому, промисловому та інфраструктурному будівництві. Під час реконструкції й відбудови необхідно враховувати вік споруд, історію їхнього будівництва та можливу присутність азбестовмісних компонентів.
Функціонування національної лабораторії для виявлення азбесту посилює спроможність України контролювати небезпечні відходи та впроваджувати сучасні правила їхнього сортування. Її діяльність має стати важливою складовою безпечної відбудови, розвитку циркулярної економіки й захисту здоров’я людей, які працюють із наслідками руйнувань.