MESH-ретранслятори для «Шахедів» можуть діяти в Києві: що каже Бескрестнов

У Києві можуть діяти від одного до трьох російських радіоретрансляторів MESH, які забезпечують тимчасовий канал керування ударними безпілотниками типу «Шахед». Завдяки такому обладнанню оператори можуть коригувати маршрут дрона безпосередньо перед ураженням цілі. Про це заявив радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.

За його словами, виявити такі пристрої складно, однак саме їх необхідно шукати, якщо Україна прагне підвищити ефективність радіоелектронної боротьби над столицею. Експерт вважає, що наявність ретрансляторів у Києві може пояснювати окремі випадки, коли безпілотники змінюють поведінку під час польоту та влучають у складні або точкові цілі.

MESH-ретранслятори можуть передавати керування «Шахедами»

Сергій Бескрестнов припускає, що в окремих районах Києва можуть вмикатися російські радіоретранслятори MESH. Йдеться про спеціальні засоби зв’язку, які здатні формувати проміжний канал між оператором і безпілотником. Такий канал може працювати нетривалий час, але його достатньо для зміни завдання, уточнення маршруту або коригування моменту удару.

«За весь час війни я жодного разу не помилився у технічних висновках та прогнозах щодо нашого ворога. Зараз я наполягаю, що в Києві вмикаються радіоретранслятори MESH противника, які забезпечують тимчасовий короткостроковий канал управління “Шахедами” для коригування ударів. Їх небагато, можливо, один-три. Такі ретранслятори важко знайти, але шукати треба», – зазначив радник президента.

Особливість MESH-мереж полягає у можливості передавати дані через кілька вузлів. Це дає змогу підтримувати зв’язок навіть тоді, коли прямий канал між оператором та безпілотником нестабільний або обмежений. Для ударних дронів така технологія може мати важливе значення під час наближення до міської забудови, мостів, об’єктів інфраструктури чи позицій протиповітряної оборони.

Водночас експерт наголошує, що ретранслятор не обов’язково працює постійно. Його можуть активувати лише на короткий період, коли безпілотнику потрібно отримати нові дані. Саме це, на думку Бескрестнова, ускладнює пошук обладнання та визначення його місця розташування.

Чому ретранслятори важливі для захисту Києва

Бескрестнов вважає, що без виявлення таких засобів повністю перекрити столицю засобами радіоелектронної боротьби буде складно. РЕБ може впливати на навігацію та канали зв’язку безпілотника, проте короткочасне підключення до іншого каналу керування потенційно дає російським операторам можливість обходити частину обмежень.

За словами радника президента, існування подібних ретрансляторів може пояснювати удари по цілях, для ураження яких потрібна висока точність. Серед прикладів він назвав атаку на будівлю Служби безпеки України, а також удари по мостах у Києві. Експерт звернув увагу, що в момент одного з таких ударів у небі, за його оцінкою, не було інших безпілотників, які могли б виконувати роль ретрансляторів.

Окремо Бескрестнов заявив, що російські інформаційні канали обговорюють фотографії українських засобів протиповітряної оборони, розміщених на київських мостах. Він зазначив, що приховати, наприклад, самохідну зенітну установку «Гепард» на мосту практично неможливо, оскільки через такі об’єкти щодня проходять десятки тисяч людей, а їх активно фіксують камери та очевидці.

На думку фахівця, за умови збереження онлайн-керування «Шахедами» під загрозою перебуватимуть не лише мости, а й системи протиповітряної оборони. Якщо оператор має змогу передавати команди безпосередньо до моменту удару, безпілотник може точніше наближатися до визначеної ділянки та змінювати напрямок польоту.

«Без стабільного онлайн-керування безпосередньо до моменту удару точно влучити в опору або ванти моста неможливо», – підкреслив Бескрестнов.

Уламки безпілотників досліджують фахівці

Водночас радник президента визнав, що може помилятися щодо конкретної кількості ретрансляторів або самого факту їхньої роботи в Києві. Остаточні висновки, за його словами, мають ґрунтуватися не лише на аналізі характеру ударів, а й на дослідженні уламків збитих безпілотників та їхнього обладнання.

Фахівці ретельно вивчають знайдені компоненти, зокрема системи навігації, модулі зв’язку, антени, засоби передачі даних і додаткову електроніку. На цей момент, за словами Бескрестнова, підтверджень використання інших «таємних» каналів зв’язку, таких як LTE, спеціальні російські системи чи інші екзотичні технології, не виявлено.

Тема MESH-ретрансляторів стала особливо актуальною після серії атак на київські мости. Вранці 3 жовтня російські війська атакували ударним безпілотником Північний міст, який сполучає Оболонь і Троєщину. Унаслідок удару було пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів.

Перед цим, вранці 1 жовтня, два безпілотники влучили поблизу опорної частини Південного мосту. Через атаку рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупинили. У ніч на 2 жовтня російські війська знову завдали удару по Південному мосту. Були пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожня смуга та захисне бетонне загородження метрополітену. Згодом окупанти здійснили ще одну атаку на цей об’єкт.

Паралельно росія вдосконалює розвідувальні можливості своїх безпілотників. Зокрема, збільшується роздільна здатність камер, використовуються якісніші матеріали та сучасніші компоненти. Це дає змогу отримувати детальніші зображення ситуації на землі, розпізнавати об’єкти інфраструктури й застосовувати один і той самий безпілотник для різних завдань.

Експерти наголошують, що встановлення способу керування конкретним «Шахедом» потребує комплексного аналізу. Необхідно зіставляти траєкторію польоту, поведінку дрона під час дії засобів РЕБ, характер пошкоджень цілі та склад електроніки, знайденої після падіння. Якщо припущення про MESH-ретранслятори підтвердиться, українським силам доведеться вдосконалювати не лише засоби придушення сигналів, а й методи пошуку самих вузлів зв’язку.

Таким чином, питання російських MESH-ретрансляторів у Києві залишається предметом технічного аналізу. Однак, за оцінкою Сергія Бескрестнова, саме такі пристрої можуть бути одним із пояснень точкового коригування ударів «Шахедів». Їхнє виявлення та нейтралізація потенційно посилять захист столиці, мостів і позицій української протиповітряної оборони.