У Непалі завершили пошуки після повені: тисячі людей досі зникли

Непал завершив активну пошуково-рятувальну операцію після масштабної повені, яка почалася 26 серпня на кордоні з Тибетським районом Китаю. Стихія спричинила значні руйнування, забрала життя щонайменше 1455 людей, а тисячі мешканців країни досі вважаються зниклими безвісти. Влада заявила, що надалі основну увагу зосередять на відновленні інфраструктури, допомозі постраждалим і юридичному врегулюванні статусу зниклих.

За офіційними даними, після повені 5285 людей залишаються зниклими безвісти. Водночас рятувальникам вдалося врятувати 13 795 осіб. Масштаб трагедії ускладнює пошук людей: потужні потоки води, льоду, каміння та бруду зруйнували дороги, мости, будинки й об’єкти енергетики, а частина районів залишилася важкодоступною.

Непал переходить від пошуку до відновлення

Керівник Національного центру з надзвичайних ситуацій Фаніндра Паудел повідомив, що країна переходить від етапу пошуку та порятунку до етапу пошуку й відновлення. За його словами, надзвичайні служби більше не проводитимуть масштабні активні операції з виявлення всіх зниклих, однак під час відновлювальних робіт рятувальники й надалі вилучатимуть знайдені людські рештки, особисті речі та майно.

Влада також залишає можливість проведення окремих екстрених рятувальних операцій. Якщо з’являтиметься інформація про людей, які могли вижити або опинитися в пастці, відповідні служби реагуватимуть на такі повідомлення. Однак регулярні пошуки тіл у найбільш постраждалих районах припиняють через складні умови та низьку ймовірність знайти тих, хто зник під час повені.

Одним із найскладніших питань стане юридичне визнання зниклих безвісти загиблими. Непальські органи влади планують розглянути відповідні процедури, щоб родини могли оформити спадщину, отримати страхові виплати, закрити банківські рахунки та вирішити інші правові питання. Для близьких зниклих це рішення може стати надзвичайно важким, але водночас воно дозволить завершити необхідні адміністративні процеси.

Представники влади наголошують, що процедура має відбуватися з урахуванням усіх доступних даних. Фахівці перевірятимуть списки зниклих, інформацію про врятованих, заяви родичів, результати ідентифікації знайдених решток та відомості з постраждалих населених пунктів. У районах, де зв’язок досі працює нестабільно, кількість зниклих може уточнюватися.

Масштаб руйнувань після повені

Повінь завдала серйозної шкоди цивільній інфраструктурі Непалу. Стихія пошкодила або зруйнувала 12 гідроенергетичних об’єктів, які відіграють важливу роль у забезпеченні країни електроенергією. Також були знищені дороги та мости, через що рятувальні команди й гуманітарні вантажі не могли швидко дістатися до окремих районів.

Постраждали ферми, житлові будинки, села й цілі населені пункти. Тисячі людей втратили домівки, документи, засоби до існування та доступ до базових послуг. У деяких громадах виникли проблеми з питною водою, електропостачанням і продовольством. Після відступу води мешканцям доводиться розчищати території від мулу, каміння та уламків зруйнованих споруд.

За оцінками непальської влади, для першочергового відновлення та допомоги людям, які втратили житло, країні необхідно майже 5 мільярдів доларів. Ці кошти планують спрямувати на будівництво тимчасового й постійного житла, ремонт доріг і мостів, відновлення електростанцій, підтримку фермерів та забезпечення постраждалих основними товарами.

Окремою проблемою залишається відновлення гідроенергетичних об’єктів. Пошкодження станцій і тунелів може позначитися не лише на місцевих громадах, а й на загальній енергетичній системі країни. Урядові служби мають оцінити стійкість споруд до нових паводків і визначити, які об’єкти можна відремонтувати, а які доведеться будувати заново.

За даними Міністерства закордонних справ України, наразі не встановлено місцеперебування 56 громадян України. Інформацію про них перевіряють, а для ідентифікації загиблих або зниклих можуть використовувати дані ДНК та інші доступні методи. Українські громадяни, які перебували в постраждалих районах, могли втратити зв’язок через пошкодження мобільних мереж, доріг та об’єктів інфраструктури.

Причини стихії та ризики для Гімалаїв

Попередні оцінки непальської влади свідчать, що причиною раптової повені міг стати масивний фрагмент льодовика. Він відколовся та впав на дно долини з висоти у кілька сотень метрів. Удар спричинив потужний потік води, льоду, каміння й бруду, який швидко поширився долиною річки Трішулі.

Такі явища надзвичайно небезпечні через їхню раптовість. Вода може за лічені хвилини знести мости, перекрити дороги та зруйнувати будинки, залишивши людей без можливості евакуюватися. Навіть після завершення основної хвилі повені зберігається ризик нових зсувів, обвалів і проривів льодовикових озер.

Гімалайський регіон Гіндукуш має одні з найбільших запасів льоду за межами полярних територій. Тут розташовані понад 63 тисячі льодовиків, від стану яких залежить водопостачання та безпека сотень мільйонів людей у Південній Азії. Науковці попереджають, що через зміну клімату льодовики тануть дедалі швидше, а сніговий покрив скорочується.

Прискорене танення льоду збільшує обсяг води у льодовикових озерах. Якщо природні дамби не витримують тиску, відбуваються раптові прориви, які перетворюються на стрімкі хвилі. Вони несуть уламки гірських порід і здатні завдавати значно більшої шкоди, ніж звичайні сезонні паводки.

Після трагедії Непалу необхідно посилити системи раннього попередження, моніторинг льодовиків і контроль за станом гірських долин. Важливими залишаються регулярна оцінка ризиків, підготовка планів евакуації та створення безпечних маршрутів для жителів віддалених громад. Для країни, значна частина території якої розташована в горах, такі заходи можуть врятувати тисячі життів під час майбутніх стихійних лих.

Завершення активних пошуків не означає завершення роботи державних служб. Непалу ще належить ідентифікувати загиблих, підтримати родини зниклих, відновити транспортне сполучення та забезпечити людей житлом. Для постраждалих громад наслідки повені триватимуть місяці або навіть роки, а відновлення країни вимагатиме значних фінансових ресурсів і міжнародної допомоги.