Угорщина може розблокувати шлях України до членства в ЄС

Переговори про вступ України до Європейського Союзу можуть перейти до нового етапу найближчим часом. Угорщина, яка тривалий період блокувала відкриття наступних тематичних блоків переговорів, готова переглянути свою позицію. Однак Будапешт пов’язує це рішення з ухваленням Верховною Радою законодавчих змін, що стосуються прав угорської національної меншини в Україні.

Йдеться передусім про освітні та мовні права представників угорської громади. Українська сторона вже підготувала відповідний законопроєкт, а угорські посадовці позитивно оцінили запропоновані положення. Якщо парламент підтримає необхідні зміни, Європейський Союз отримає можливість формально відкрити ще два переговорні кластери для України.

Які переговорні кластери може відкрити Україна

Потенційне рішення стосується другого та третього переговорних кластерів. Другий кластер охоплює внутрішній ринок Європейського Союзу. Він включає правила вільного руху товарів, послуг, капіталу та людей, а також питання захисту прав споживачів, конкуренції, інтелектуальної власності й роботи фінансових установ.

Третій кластер присвячений конкурентоспроможності та інклюзивному розвитку. У його межах країна-кандидат має наблизити власне законодавство до європейських норм у сферах цифрової трансформації, промислової політики, науки, освіти, інновацій, соціальної політики та зайнятості.

Відкриття цих напрямів матиме важливе політичне й практичне значення для Києва. Воно засвідчить, що переговорний процес щодо вступу України до ЄС продовжується попри складні обставини та розбіжності між окремими державами-членами. Крім того, старт роботи за новими кластерами дасть змогу українським органам влади активніше готувати законодавчі зміни та проводити оцінку відповідності українських норм праву ЄС.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила, що наступні кластери можуть відкрити одночасно для України та Молдови. За попереднім графіком, відповідне рішення могло бути оформлене під час міжурядової конференції в Люксембурзі 13 або 14 жовтня. Перед цим український парламент мав розглянути поправки, пов’язані із забезпеченням прав національних меншин.

Чому позиція Угорщини є важливою

Для відкриття кожного переговорного кластера потрібна згода всіх держав-членів ЄС. Саме тому позиція навіть однієї країни може суттєво вплинути на темпи євроінтеграції кандидата. Угорщина використовувала право блокування, вимагаючи від України додаткових гарантій для угорської меншини, яка проживає переважно в Закарпатті.

Будапешт раніше заявляв, що українська політика у сфері освіти та використання мов національних спільнот нібито обмежує права угорців. Київ, зі свого боку, наголошує, що готовий виконувати рекомендації європейських інституцій, але водночас має зберегти роль державної української мови та забезпечити цілісність освітнього простору.

Позитивна оцінка Угорщиною українського законопроєкту може стати компромісом, який дозволить розблокувати переговори. Водночас це не означає автоматичного завершення всіх суперечок. Після відкриття кластерів Україна повинна буде продемонструвати практичне виконання нових норм, а також довести, що права національних спільнот захищаються не лише на рівні законів, а й у повсякденній діяльності державних установ та освітніх закладів.

Політична домовленість щодо кластерів також важлива для Молдови. Переговорні процеси двох країн частково розглядаються європейськими партнерами в одному політичному контексті. Тому спільне відкриття нових напрямів може продемонструвати узгоджений підхід ЄС до подальшого розширення та підтримати європейські прагнення обох держав.

Який шлях до членства чекає на Україну

Переговори про вступ до Євросоюзу побудовані за тематичним принципом. Україна має привести своє законодавство у відповідність до великого масиву норм ЄС, відомого як acquis communautaire. Для зручності цей масив об’єднано у шість кластерів. Перший кластер охоплює основи переговорного процесу, верховенство права, функціонування демократичних інституцій і реформу державного управління.

Другий кластер стосується внутрішнього ринку, третій — конкурентоспроможності та інклюзивного розвитку. Четвертий передбачає виконання вимог у межах зеленого порядку денного та сталої транспортної і енергетичної інфраструктури. П’ятий охоплює ресурси, сільське господарство та політику згуртованості. Шостий присвячений зовнішнім відносинам, зокрема торговельній політиці, міжнародній співпраці та спільній політиці безпеки.

Україна вже відкрила перший кластер, який вважається фундаментальним для всього процесу, а також шостий напрям. Подальший прогрес залежить не лише від технічної готовності українських інституцій, а й від політичного консенсусу всіх 27 країн Європейського Союзу. Саме на цьому етапі угорське блокування стало одним із головних чинників уповільнення переговорів.

Київ розраховує, що до кінця року вдасться відкрити всі переговорні кластери або принаймні максимально наблизитися до цієї мети. Проте відкриття кластерів не означає негайного вступу до ЄС. Після цього Україна повинна виконати численні вимоги, узгодити законодавство, провести реформи та довести здатність застосовувати європейські правила на практиці.

Орієнтиром для завершення євроінтеграційного маршруту залишається 2030 рік. Щоб наблизитися до цієї дати, Україні необхідно завершити основну частину переговорів у 2027–2028 роках. Після цього країни-члени ЄС мають ратифікувати договір про вступ. Процедура може бути тривалою, тому навіть відкриття другого та третього кластерів стане лише одним із етапів складного процесу.

Водночас політичне розблокування матиме значний символічний ефект. Воно покаже, що спірні питання можуть вирішуватися через переговори, а Україна здатна реагувати на вимоги партнерів без відмови від власних державних інтересів. Для Європейського Союзу це також буде сигналом, що процес розширення може просуватися навіть за умов війни, економічних труднощів і складної внутрішньої політики окремих держав.

Готовність Угорщини зняти блокування вступу України до ЄС відкриває можливість для прискорення переговорів. Остаточне рішення залежатиме від голосування Верховної Ради, оцінки ухвалених змін європейськими партнерами та подальшого виконання Україною взятих зобов’язань. Якщо компроміс буде реалізований, Київ отримає важливий шанс перейти до предметної роботи над внутрішнім ринком, конкурентоспроможністю та іншими ключовими напрямами права Європейського Союзу.