Україна та Німеччина домовилися поглибити співпрацю у сфері протидії безпілотникам. Відповідну угоду сторони підписали під час переговорів у Києві, де обговорили подальшу військову підтримку, розвиток оборонних технологій і спільне виробництво сучасних засобів захисту від дронових атак. Домовленості мають посилити як українську протиповітряну оборону, так і спроможності Німеччини реагувати на нові загрози.
Про важливість цього напряму заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спілкування з журналістами разом із Президентом України Володимиром Зеленським. За його словами, Берлін має намір активніше використовувати унікальний український досвід, сформований у ході повномасштабної війни. Українські військові щодня протистоять масштабному застосуванню розвідувальних, ударних і баражувальних безпілотників, тому їхні практичні напрацювання є особливо цінними для європейських партнерів.
Український досвід стане основою спільних оборонних рішень
Угода про співпрацю у сфері протидії дронам передбачає посилення обміну знаннями, технологіями та практичними рішеннями. Йдеться не лише про постачання готового озброєння, а й про спільну роботу над системами виявлення, супроводу та знищення безпілотників. Окрему увагу сторони приділятимуть засобам радіоелектронної боротьби, мобільним комплексам протиповітряної оборони та програмному забезпеченню для управління оборонними системами.
Фрідріх Мерц наголосив, що оборонне партнерство між Україною та Німеччиною має взаємний характер. Німеччина надає Києву військову, фінансову й технологічну підтримку, водночас українські фахівці передають партнерам досвід застосування озброєння в умовах реального бойового протистояння. Для європейських армій це дає можливість краще зрозуміти тактику використання дронів, особливості їхнього масованого запуску та способи протидії комбінованим атакам.
За словами канцлера, представники німецької оборонної промисловості, які прибули до України разом із делегацією, вивчають досвід українських військових і виробників. Одночасно німецькі та українські компанії працюють над створенням високотехнологічних спільних підприємств. Такий формат співпраці може прискорити розробку нових систем і скоротити шлях від випробування до серійного виробництва.
Особливого значення набуває здатність швидко адаптувати технології до змін на полі бою. Безпілотники постійно вдосконалюються, змінюють маршрути, висоту польоту, способи наведення та тактику застосування. Саме тому протидія дронам потребує не одного універсального комплексу, а цілого поєднання технічних засобів, які можуть оперативно оновлюватися відповідно до нових викликів.
Німеччина готує для України новий пакет військової допомоги
Паралельно з підписанням угоди Німеччина оголосила про запуск нового пакета військової підтримки України орієнтовним обсягом близько одного мільярда євро. До нього мають увійти засоби протиповітряної оборони, далекобійні системи, бойові безпілотники та супутникові технології. Очікується, що частина допомоги буде спрямована на посилення захисту українських міст, критичної інфраструктури та військових об’єктів.
Важливим напрямом стане спільне виробництво дронів, призначених для протидії реактивним безпілотникам. Німецька сторона зазначає, що в цьому питанні протягом останніх тижнів вдалося досягти помітного технологічного прогресу. Прискорення виробництва може дозволити Україні швидше отримувати необхідні системи та нарощувати можливості боротьби з повітряними цілями різних типів.
Застосування спеціалізованих дронів-перехоплювачів розглядається як один із перспективних способів боротьби з безпілотниками, які летять на великій швидкості або використовують складні маршрути. Такі рішення можуть доповнити традиційні системи ППО та допомогти ефективніше використовувати дорогі ракети. Водночас конкретні характеристики нових розробок, їхня кількість і терміни передачі наразі не розголошуються.
До нового пакета також планують включити далекобійні засоби ураження. Їхнє призначення полягає не лише в обороні української території, а й у зниженні спроможностей противника запускати ракети та ударні безпілотники. Зокрема, йдеться про можливість ураження російських пускових установок, складів, командних пунктів і логістичних об’єктів, які використовуються для підготовки атак.
Канцлер Німеччини не розкрив точні види озброєння, обсяги постачання та календар передачі техніки. Таке рішення пояснюють міркуваннями безпеки. Публічне оголошення детальної інформації про майбутні поставки може створити додаткові ризики для маршрутів, місць зберігання та підготовки озброєння до застосування.
ППО, зв’язок і супутникові технології залишаються пріоритетами
Німеччина зосереджується передусім на двох ключових потребах української армії. Перша з них — подальше посилення протиповітряної оборони. Україна потребує різнорівневої системи захисту, здатної протидіяти крилатим і балістичним ракетам, ударним безпілотникам, розвідувальним апаратам та іншим повітряним загрозам. Ефективність ППО залежить не тільки від кількості комплексів, а й від їхньої інтеграції в єдину систему управління.
Другим пріоритетом є захищений зв’язок. У сучасній війні стабільний обмін інформацією між підрозділами, командними пунктами, розвідувальними системами та засобами ураження має вирішальне значення. Використання супутникових технологій може забезпечити українським військовим доступ до необхідних даних навіть у разі пошкодження наземної інфраструктури або активного застосування противником засобів радіоелектронної боротьби.
Супутникові можливості важливі також для спостереження, виявлення переміщень військ, уточнення координат цілей і планування операцій. Поєднання супутникових даних із розвідкою безпілотників, наземними сенсорами та системами командування дає змогу швидше ухвалювати рішення. Саме тому технологічна співпраця України та Німеччини може охопити не лише виробництво озброєння, а й створення пов’язаного цифрового середовища.
За оцінкою німецької сторони, Берлін прагне забезпечити українську армію всіма необхідними даними для успішної оборони. Це передбачає розвиток каналів передачі інформації, захист комунікацій, покращення сумісності військових систем і підготовку спеціалістів. У перспективі такі рішення можуть стати основою для ще тіснішої взаємодії між оборонними структурами двох держав.
Підписання угоди про спільну протидію дронам свідчить про перехід українсько-німецького партнерства на новий рівень. Йдеться вже не тільки про передачу військової допомоги, а про довгострокову кооперацію у сфері розробки, виробництва та використання оборонних технологій. Для України це означає додаткові можливості посилити протиповітряний захист і захистити людей від масованих атак. Для Німеччини — доступ до практичного досвіду сучасної війни та нагоду швидше підготувати власні сили до нових викликів.
Очікується, що подальша реалізація домовленостей сприятиме розвитку спільних підприємств, збільшенню виробничих потужностей і появі нових рішень для боротьби з безпілотниками. Водночас конкретні параметри військової допомоги та технологічних проєктів можуть залишатися непублічними до моменту їхнього фактичного розгортання. Україна й Німеччина демонструють готовність поглиблювати співпрацю, яка має посилити безпеку України та всієї Європи.
Міноборони кодифікувало 1 678 зразків озброєння: понад 90% — українські