Сергій Пономарьов
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив, що до антиурядових протестів у країні можуть бути причетні іноземні сили, зокрема росія та Іран. За словами глави уряду, влада має докази спроб зовнішнього втручання, спрямованих на дестабілізацію ситуації та посилення політичної напруги в державі.
Протести в Албанії тривають уже кілька місяців і поступово переросли з локальної кампанії проти окремого інвестиційного проєкту у масштабний рух із вимогами політичних змін, боротьби з корупцією та покращення соціальних умов. Найбільші акції відбуваються у столиці країни Тирані, де між демонстрантами та поліцією вже сталися сутички.
Еді Рама наголосив, що влада намагається не допустити подальшої ескалації та кровопролиття. Водночас прем’єр попередив: тривалі заворушення можуть негативно вплинути на європейські перспективи Албанії, яка прагне просуватися на шляху вступу до Європейського Союзу.
«У нас є безліч доказів іноземного втручання. За масками ховаються ті, хто бажає Албанії зла й хоче отримати її виключно для себе», — заявив глава албанського уряду, маючи на увазі можливу участь зовнішніх сил у протестному русі. Водночас публічно не було представлено повного переліку доказів, які могли б підтвердити конкретну роль росії чи Ірану в організації заворушень.
Через що почалися протести в Албанії
Перші масштабні мітинги у Тирані розпочалися після появи інформації про плани американської інвестиційної компанії Affinity Partners побудувати великий туристичний курорт на острові Сазан. Компанію заснували у 2021 році, а її діяльність пов’язують із Джаредом Кушнером, зятем колишнього президента США Дональда Трампа.
Орієнтовна вартість проєкту оцінюється у 1,4 мільярда доларів. Албанський уряд розглядає його як потенційно важливу інвестицію, здатну сприяти розвитку туризму, створенню робочих місць і збільшенню доходів державного бюджету. Прем’єр Еді Рама неодноразово захищав ініціативу, заявляючи про її економічне значення для країни.
Противники будівництва переконані, що масштабна забудова може завдати непоправної шкоди природним територіям. Зокрема, активісти побоюються за екосистеми лагун Нарти та Звернеца, які є важливими місцями для гніздування і відпочинку перелітних птахів. У цьому районі також мешкають рідкісні тварини, серед яких тюлені-монахи.
Екологічні вимоги стали основою руху, який отримав назву «Революція фламінго». Назва пов’язана з рожевими птахами, що мешкають у природних зонах, яким, на думку протестувальників, загрожує реалізація курортного проєкту. Спочатку учасники акцій вимагали прозорості, відкритого обговорення документації та незалежної оцінки впливу майбутнього будівництва на довкілля.
Згодом до екологічних активістів приєдналися студенти та інші групи населення. Молодь вимагала доступнішої і якіснішої освіти, кращих умов у навчальних закладах та гуртожитках, а також розширення можливостей для працевлаштування після завершення навчання. Поступово порядок денний протестів розширився і почав охоплювати звинувачення у корупції, критику політичного керівництва та вимоги відставки уряду.
Сутички в Тирані та кількість постраждалих
Під час суботньої акції у столиці Албанії постраждали 65 людей. За офіційними даними Міністерства охорони здоров’я країни, серед них були 37 поліцейських, 24 протестувальники та четверо перехожих. Серед цивільних постраждалих був неповнолітній. Дванадцять людей після зіткнень залишилися в лікарнях для подальшого лікування.
Загальна кількість постраждалих за п’ять днів протестів досягла 272 осіб. Серед них 169 правоохоронців, 82 демонстранти та 21 перехожий. Такі цифри свідчать про помітне загострення ситуації, адже початкові акції мали переважно мирний характер і були зосереджені на екологічних та соціальних питаннях.
Правоохоронці заявляють про необхідність підтримання громадського порядку, тоді як учасники протестів звинувачують поліцію у надмірному застосуванні сили. У відповідь на дії силовиків частина демонстрантів почала використовувати маски, каміння та інші предмети, що ще більше ускладнило перебіг мітингів і підвищило ризик нових зіткнень.
Албанська влада опинилася перед складним завданням: з одного боку, забезпечити право громадян на мирні зібрання, а з іншого — не допустити нападів на державні установи, травмування людей і масштабних заворушень. Будь-які силові дії уряду можуть посилити невдоволення суспільства, тоді як бездіяльність здатна спричинити подальше поширення насильства.
Російський фактор і європейські перспективи Албанії
Заява Еді Рами про можливе російське втручання прозвучала на тлі численних попереджень європейських посадовців щодо гібридних загроз. У країнах Європи дедалі частіше говорять про інформаційні кампанії, кібератаки, поширення дезінформації, вербування агентів і спроби використовувати внутрішні конфлікти для послаблення державних інституцій.
Москва неодноразово заперечувала звинувачення у причетності до протестних рухів та диверсій у європейських країнах. Тому твердження албанського прем’єра потребують ретельної перевірки й мають розглядатися окремо від внутрішніх причин невдоволення громадян. Наявність соціальних, екологічних та політичних проблем сама по собі може пояснювати масовість протестів, навіть якщо зовнішні гравці намагаються використати ситуацію у власних інтересах.
Албанія залишається одним із прихильників європейської інтеграції та підтримує партнерів у питаннях безпеки. Тирана засуджувала російські атаки проти України, долучалася до міжнародних ініціатив і вживала заходів проти суден, які пов’язували з російським тіньовим флотом. Така позиція робить країну важливим партнером Заходу на Балканах, але водночас підвищує її вразливість до можливих кампаній тиску та дезінформації.
Для Європейського Союзу розвиток подій в Албанії матиме значення не лише з огляду на внутрішню стабільність країни. Брюссель уважно стежить за дотриманням демократичних стандартів, роботою судової системи, боротьбою з корупцією та ставленням влади до громадянського суспільства. Масові сутички й політична нестабільність можуть ускладнити переговорний процес і вплинути на оцінку реформ.
Водночас вимоги протестувальників щодо прозорості великих інвестиційних проєктів не можна автоматично пояснювати іноземним втручанням. Громадяни мають право вимагати доступу до інформації про земельні угоди, екологічні висновки, умови будівництва та можливі економічні ризики. Саме відкритий діалог і незалежна перевірка таких проєктів можуть знизити напругу та не допустити подальшої радикалізації протестів.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від готовності уряду Албанії до переговорів із громадськими організаціями, студентами та представниками опозиції. Якщо влада зможе забезпечити прозоре розслідування зіткнень, оприлюднити докази можливого іноземного втручання та гарантувати законність інвестиційних рішень, це допоможе відновити довіру суспільства. Якщо ж політична криза поглибиться, вона може стати серйозним викликом для стабільності країни та її подальшого руху до Європейського Союзу.