Питання незалежності Шотландії знову опинилося в центрі політичного життя Великої Британії. Перший міністр Шотландії Джон Свінні заявив про активізацію кампанії за проведення другого референдуму, наголосивши, що прихильники суверенітету мають сильніші аргументи, ніж будь-коли раніше. Політик виступив із відповідною заявою під час щорічного з’їзду Шотландської національної партії в Абердіні.
За словами Свінні, результати останніх виборів і п’ята поспіль перемога Шотландської національної партії демонструють стабільну підтримку політичного курсу, спрямованого на розширення самоврядування. Націоналісти вважають, що виборці дедалі частіше сприймають незалежність не як абстрактне гасло, а як реальний варіант майбутнього країни. У ШНП переконані, що Шотландія має самостійно визначати власну економічну, соціальну та зовнішньополітичну стратегію.
Чому ШНП знову порушує питання незалежності
Нова хвиля дискусії виникла на тлі пропозицій прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема щодо розширення повноважень регіонів. Глава британського уряду виступає за оновлення моделі децентралізації, яка могла б передати місцевим адміністраціям додаткові функції у сфері економіки, транспорту та соціальної політики.
Однак Джон Свінні відкинув такий підхід. Він заявив, що навіть значне розширення повноважень шотландського парламенту не усуне головної проблеми — відсутності повного політичного суверенітету. На думку першого міністра, Лондон намагається запропонувати обмежені адміністративні зміни замість того, щоб визнати право шотландців самостійно вирішувати питання державного статусу.
Під час виступу Свінні провів паралель із Манчестером, де Енді Бернем раніше працював мером. Шотландський лідер підкреслив, що Шотландія не є окремим містом чи звичайним адміністративним регіоном. Він назвав її повноцінною нацією з власною історією, культурою, правовими традиціями та політичними інституціями. Саме тому, за його словами, модель міського або регіонального самоврядування не може стати повноцінною альтернативою незалежності.
Для шотландських націоналістів питання полягає не лише у кількості переданих повноважень, а в праві народу визначати власне майбутнє. У ШНП переконані, що додаткові адміністративні можливості не замінять повноцінного контролю над фінансами, міжнародними відносинами, міграційною політикою та ключовими економічними рішеннями.
Юридичні перешкоди для другого референдуму
Попри політичну активність ШНП, організація нового референдуму залишається складним завданням. Згідно з рішенням Верховного суду Великої Британії, ухваленим у 2022 році, парламент Шотландії не має права самостійно призначати голосування щодо виходу зі складу Сполученого Королівства. Для проведення законного референдуму необхідна згода центрального уряду в Лондоні.
Це рішення істотно обмежило можливості шотландських націоналістів. Навіть якщо ШНП збере достатню політичну підтримку всередині країни, без дозволу британського уряду організувати юридично визнане голосування буде надзвичайно важко. Саме тому партія прагне перетворити майбутні вибори на своєрідний мандат для переговорів із Лондоном.
Джон Свінні оголосив про початок масштабної кампанії, орієнтованої насамперед на громадян, які досі не визначилися або не підтримують незалежність. За його словами, боротьба за право на новий референдум фактично вже розпочалася. Націоналісти мають намір пояснювати виборцям, якою могла б бути незалежна Шотландія, які економічні переваги вона отримала б і як могла б вибудувати відносини з Великою Британією та Європейським Союзом.
Окремою проблемою залишається відсутність у Шотландії механізму, подібного до домовленостей, які свого часу визначили порядок проведення референдуму в Північній Ірландії. Через це шотландські політики змушені діяти в умовах невизначеності: результати виборів можуть засвідчити підтримку незалежності, але не гарантують автоматичного запуску конституційної процедури.
Громадська думка та фактор Brexit
Шотландське суспільство залишається розділеним щодо питання незалежності. За даними останніх соціологічних вимірювань, 52% опитаних заявляють про підтримку виходу зі складу Великої Британії, тоді як 48% виступають проти. Такий баланс сил свідчить, що навіть незначна зміна настроїв може суттєво вплинути на політичну ситуацію.
Прихильники незалежності розраховують, що головним аргументом для виборців стане досвід Brexit. У 2016 році більшість жителів Шотландії проголосувала за збереження членства в Європейському Союзі. Проте загальний результат Сполученого Королівства призвів до виходу країни з ЄС, і шотландські націоналісти вважають це прикладом того, як рішення більшості британських виборців може суперечити волі жителів Шотландії.
У ШНП стверджують, що незалежність є єдиним способом повернути Шотландії можливість самостійно визначати європейський курс. Прихильники цієї ідеї наголошують на перспективі тіснішої співпраці з Євросоюзом, відкриття нових торговельних можливостей і залучення інвестицій. Водночас противники незалежності застерігають, що вихід зі складу Великої Британії може спричинити економічні труднощі, невизначеність щодо валюти, кордону, державного боргу та майбутніх відносин із Лондоном.
Економічна складова, ймовірно, стане одним із головних напрямів майбутньої кампанії. Націоналістам доведеться переконати суспільство, що незалежна Шотландія зможе стабільно фінансувати державні послуги, підтримувати соціальні програми та реагувати на можливі ризики перехідного періоду. Їхні опоненти, своєю чергою, наполягатимуть на перевагах спільного британського ринку та єдиного фінансового простору.
Відновлення теми незалежності також відбувається на тлі ширшої дискусії про майбутнє британської держави. В Уельсі та Північній Ірландії регулярно порушують питання децентралізації, розподілу бюджетних ресурсів і балансу повноважень між регіонами та центральним урядом. Тому шотландська кампанія може вплинути не лише на політику Единбурга, а й на конституційне майбутнє всієї Великої Британії.
Наразі другий референдум про незалежність Шотландії не має визначеної дати. Перед Джоном Свінні та Шотландською національною партією стоїть подвійне завдання: переконати виборців у перевагах суверенітету та одночасно домогтися від Лондона політичної згоди на проведення голосування. Якщо підтримка незалежності збережеться або зросте, тиск на британський уряд посилюватиметься. Водночас без юридичного механізму та готовності центральної влади до переговорів тема може залишатися предметом гострих політичних суперечок ще тривалий час.
Таким чином, шотландські націоналісти знову повернули незалежність до порядку денного Великої Британії. Їхня кампанія поєднує аргументи про національну ідентичність, наслідки Brexit, право на самовизначення та необхідність нового розподілу повноважень. Чи переросте нинішня політична мобілізація у другий референдум, залежатиме від результатів майбутніх виборів, позиції британського уряду та готовності шотландського суспільства підтримати масштабні конституційні зміни.