Президент США Дональд Трамп заявив, що для досягнення домовленостей про завершення війни росії проти України особиста зустріч володимира путіна та Володимира Зеленського не є обов’язковою. На його думку, переговорний процес може відбуватися в іншому форматі, зокрема за участю посередників або через дистанційні контакти між представниками сторін.
Свою позицію американський лідер озвучив під час пресконференції 20 жовтня. Трамп зазначив, що між президентами України та росії існує значна особиста неприязнь, яка, на його думку, ускладнює проведення прямих переговорів. Водночас він наголосив, що відсутність зустрічі в одній кімнаті не повинна ставати перешкодою для пошуку шляхів припинення бойових дій.
Трамп закликав Київ прагнути домовленостей
Дональд Трамп заявив, що Україна має активно прагнути укладання угоди, яка могла б зупинити війну. Він підкреслив, що обидві держави зазнають значних людських втрат, а продовження бойових дій може призвести до ще серйозніших наслідків.
Американський президент також нагадав про фінансову допомогу, яку Сполучені Штати та європейські країни надавали Україні впродовж війни. За його словами, Вашингтон і європейські столиці витратили значні кошти на підтримку Києва, а частина європейських держав нібито втомилася від затяжного конфлікту.
Трамп вважає, що відкладення переговорів може погіршити становище України. Він заявив, що Києву варто шукати можливості для досягнення домовленостей, оскільки в іншому випадку ситуація, на його думку, може стати ще складнішою. Водночас американський лідер не уточнив, на яких саме умовах, за його оцінкою, має бути укладена потенційна угода.
Трамп назвав Росію великою державою, яка має значні людські та ресурсні можливості. Порівнюючи становище Москви й Києва, він заявив, що Україна перебуває в іншій ситуації. Такі висловлювання фактично відображають його підхід до війни як до конфлікту, який необхідно завершити шляхом політичного компромісу.
Окремо президент США повторив власну версію подій на початку повномасштабного вторгнення. Він знову згадав російського генерала, який, за його словами, нібито заблукав на шляху до Києва та опинився в багнюці. Ця заява стала частиною його критичних оцінок дій російського військового командування на першому етапі вторгнення.
Переговори без особистої зустрічі президентів
Говорячи про можливість контакту між путіним і Зеленським, Дональд Трамп зазначив, що президентам необов’язково безпосередньо зустрічатися, аби досягти певних домовленостей. На його думку, переговори можуть проводити делегації, спеціальні представники або інші уповноважені особи.
«Їм важко опинитися в одній кімнаті. Мені байдуже, як це буде зроблено», — заявив американський президент, коментуючи можливі формати переговорного процесу. Таким чином, Трамп фактично допустив укладення угоди без символічної зустрічі лідерів держав.
Такий підхід може передбачати поетапні консультації, обмін пропозиціями та узгодження окремих питань через дипломатичні канали. Спочатку сторони могли б домовлятися про припинення вогню, гуманітарні заходи та обмін полоненими, а вже після цього переходити до складніших політичних і безпекових тем.
Водночас сама можливість переговорів залишається залежною від позицій України та росії. Київ неодноразово наголошував, що будь-які домовленості мають враховувати інтереси України, гарантувати її безпеку та не означати примусової відмови від суверенітету. Москва, зі свого боку, висуває власні вимоги, які Україна та її партнери вважають неприйнятними.
Відсутність особистої зустрічі путіна і Зеленського не усуває головних суперечностей між сторонами. Навіть якщо переговори відбуватимуться через посередників, учасникам доведеться узгоджувати питання територій, гарантій безпеки, відповідальності за воєнні злочини, майбутнього української армії та міжнародного контролю за виконанням можливих домовленостей.
Заяви Трампа та реакція Зеленського
Напередодні Володимир Зеленський звинуватив Дональда Трампа у спробах тиснути на Україну, щоб змусити її погодитися на капітуляцію перед росією. Президент України також висловив невдоволення затримкою постачання ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot.
Українська сторона вважає, що заклики до швидкого завершення війни без чітких гарантій можуть створити ризик нового російського наступу в майбутньому. У Києві наголошують, що припинення бойових дій має бути стабільним, а мирна угода — забезпечувати довгострокову безпеку України.
19 жовтня Трамп заявив, що Володимир Зеленський нібито ніколи не прагнув завершити війну росії проти України. Того ж дня американський президент позитивно висловився про позицію лідера Китаю Сі Цзіньпіна щодо війни та заявив, що росія, на його думку, також поводилася прийнятно стосовно України.
Подібні заяви викликали занепокоєння в українському суспільстві та серед європейських партнерів Києва. Україна наполягає, що мир не може бути досягнутий ціною втрати територій, обмеження права держави на самозахист або фактичного визнання російської агресії законною.
Окремо обговорюється можливість використання економічних стимулів для Москви. За оцінками представників американської адміністрації, потенційне відновлення постачання російського газу до Європи могло б розглядатися як елемент ширшої мирної угоди. Однак європейські посадовці виступають проти повернення до енергетичної залежності від росії, оскільки це може послабити санкційний тиск і створити нові ризики для безпеки континенту.
Питання про те, чи зустрічатимуться путін і Зеленський особисто, наразі залишається другорядним порівняно зі змістом можливих домовленостей. Навіть дистанційні переговори можуть бути результативними лише за умови готовності сторін виконувати взяті зобов’язання. Для України ключовими залишаються гарантії безпеки, повернення полонених, захист цивільного населення та недопущення повторення російської агресії.
Заява Трампа про переговори без особистої зустрічі президентів демонструє його прагнення знайти практичний формат для припинення війни. Проте остаточне рішення залежатиме не лише від Вашингтона, а й від позицій Києва, Москви та європейських союзників. Поки сторони мають принципові розбіжності, будь-які мирні ініціативи потребуватимуть детального узгодження та надійного механізму контролю за їх виконанням.