Роксолана Мережко
Світовий рекорд за вагою гарбуза знову змінився лише через кілька днів після попереднього досягнення. У Сполучених Штатах виростили плід масою 1431,5 кілограма, який став найважчим гарбузом в історії офіційних змагань. Новим рекордсменом є 60-річний фермер Рон Воллес зі штату Род-Айленд. Для нього це вже третій світовий рекорд у кар’єрі, присвяченій вирощуванню гігантських гарбузів.
Рекордний результат зафіксували 10 жовтня під час конкурсу Southern New England Giant Pumpkin Weigh Off. Змагання відбулося на фермі в Род-Айленді та зібрало садівників, які спеціалізуються на вирощуванні плодів надзвичайних розмірів. Перед офіційним зважуванням гарбуз перевірили представники Great Pumpkin Commonwealth. Вони оглянули плід і переконалися, що він відповідає правилам конкурсу та може претендувати на світове досягнення.
Вага гарбуза Воллеса становила 1431,5 кілограма. Це більше, ніж маса легкового автомобіля, і приблизно дорівнює вазі великої корови. Незвичайний розмір плода вразив не лише глядачів, а й досвідчених учасників змагань, адже навіть серед гігантських гарбузів результат понад 1400 кілограмів вважається винятковим.
Рекорд змінився за один тиждень
Попередній світовий рекорд встановив садівник із Великої Британії Ієн Пейтон. 3 жовтня він представив гарбуз вагою 1295,8 кілограма. До цього моменту саме цей плід вважали найважчим у світі. Однак рекорд протримався лише близько тижня: американець перевершив результат британця майже на 136 кілограмів.
Настільки швидка зміна лідера у світі гігантських гарбузів є рідкісною подією. Організатори змагань зазначають, що подібні випадки трапляються нечасто. Востаннє два оновлення світового рекорду зафіксували у 1999 році, причому тоді це сталося впродовж одного дня. Теперішня ситуація продемонструвала, наскільки стрімко розвиваються технології та методики вирощування великих плодів.
Гігантські гарбузи не з’являються випадково. Для досягнення рекордної ваги садівникам доводиться місяцями контролювати температуру, вологість, склад ґрунту, освітлення та кількість поживних речовин. Важливе значення мають також генетика насіння, захист рослини від хвороб і правильний режим поливу. Найменша помилка на будь-якому етапі може зупинити ріст плода або призвести до його пошкодження.
Перший сезон у теплиці приніс перемогу
Рон Воллес вирощує гігантські гарбузи близько 35 років. За цей час він встиг накопичити значний досвід і тричі встановити світові рекорди. Водночас нинішній сезон став для нього особливим, оскільки вперше садівник вирішив вирощувати гарбуз у теплиці.
За словами Воллеса, погодні умови цього року майже ідеально відповідали потребам рослини. Теплиця дала змогу краще контролювати мікроклімат, захистити гарбуз від різких змін температури та забезпечити стабільний догляд упродовж усього сезону. Для плода, який щодня набирає значну масу, такі умови можуть мати вирішальне значення.
Однак шлях до перемоги не був простим. Фермер розповів, що перед нинішнім успіхом пережив кілька невдалих сезонів. Він намагався застосовувати більш науковий підхід, змінював систему догляду та експериментував із методами вирощування. Деякі з цих спроб не дали очікуваного результату, тому новий рекорд став для нього підтвердженням того, що наполеглива робота зрештою принесла плоди.
Після зважування Воллес зізнався, що до завершення сезону був повністю виснажений. Підготовка до конкурсу потребувала постійної уваги, фізичних зусиль і точного дотримання плану. Садівник стежив за станом рослини, підтримував необхідні умови у теплиці та готував плід до транспортування на конкурс. За його словами, момент, коли на вагах з’явилася рекордна цифра, став винагородою за багато місяців напруженої праці.
Для американця цей рекорд має особливе значення. Уперше він потрапив до списку світових рекордсменів у 2006 році, коли виростив гарбуз масою 681,3 кілограма. Через шість років Воллес знову здивував світ, представивши плід вагою 911,27 кілограма. Тепер його нове досягнення стало ще масштабнішим і першим офіційно зареєстрованим результатом, який перевищив позначку 1360 кілограмів.
Гарбуз-рекордсмен і конкуренція з Великою Британією
Розміри нового рекордсмена можна оцінити не лише за цифрами на вагах. За підрахунками організаторів, із такого гарбуза можна було б приготувати понад 3000 гарбузових пирогів. Водночас рекордний плід навряд чи використовуватимуть як звичайний овоч для домашньої кухні. Його головна цінність полягає в унікальному результаті та багаторічній роботі садівника.
Попри втрату рекорду за вагою, Ієн Пейтон разом із братом-близнюком Стюартом зберігає інше важливе досягнення. У 2025 році вони виростили гарбуз на прізвисько Магл, обхват якого становив 649,8 сантиметра. Новий рекордсмен Воллеса має окружність 640 сантиметрів, тому британські садівники й далі залишаються лідерами за цим показником.
Ця різниця демонструє, що вага та обхват гарбуза не завжди безпосередньо пов’язані між собою. На масу плода впливають його форма, товщина стінок, щільність м’якоті та вміст вологи. Один гарбуз може бути ширшим, але легшим, а інший — компактнішим і водночас важчим. Саме тому на конкурсах зазвичай окремо фіксують рекорди за масою, окружністю та іншими параметрами.
Поки що Рон Воллес не вирішив, чи братиме участь у наступному сезоні. Після кількох місяців напруженої роботи він розглядає можливість зробити паузу та зосередитися на інших проєктах на фермі. Водночас новий рекорд може стати додатковою мотивацією для продовження експериментів. У світі гігантських гарбузів навіть кілька десятків кілограмів здатні змінити розстановку сил, тому конкуренція між фермерами, ймовірно, лише посилюватиметься.
Досягнення Воллеса ще раз доводить, що вирощування рекордних овочів поєднує традиційне фермерство, точні розрахунки та сучасні агротехнології. За величезним гарбузом стоять роки спостережень, невдалі спроби, ретельний догляд і готовність змінювати підхід. Саме така наполегливість дозволила американському садівнику повернути світовий рекорд і встановити нову планку для майбутніх учасників змагань.