Всеволод Чабанець
На Андріївському узвозі в Києві знову загострилася суперечка навколо майбутнього невеликої зеленої ділянки. Департамент охорони культурної спадщини КМДА просуває ідею створення нового «культурного простору», однак представники громадськості побоюються, що замість скверу тут з’явиться переважно бетонована площа, пов’язана з потенційним будівництвом готелю.
Йдеться про територію, розташовану в історичному середовищі Андріївського узвозу. Для столиці це не просто транзитна ділянка, а частина одного з найвідоміших міських маршрутів, де кожне нове втручання впливає на вигляд вулиці, збереження зелених насаджень і сприйняття культурної спадщини. Саме тому ініціатива міської влади викликала гостру реакцію активістів та небайдужих киян.
Що планують облаштувати на місці скверу
За інформацією громадської організації «Спадщина», Департамент охорони культурної спадщини КМДА на чолі з Мариною Соловйовою виступає за створення на ділянці нового простору для культурних та громадських активностей. У публічних заявах посадовці наголошують на необхідності відкритого діалогу з мешканцями, фахівцями та представниками культурного середовища.
Водночас конкретне наповнення проєкту залишається предметом дискусій. Для містян важливо зрозуміти, чи йдеться про повноцінний громадський сквер із мінімальним втручанням у довкілля, чи про облаштовану переважно твердим покриттям площу. У другому випадку «культурний простір» може фактично означати заміну зеленої зони на майданчик із доріжками, сходами, освітленням та іншими елементами благоустрою.
Ситуацію ускладнює те, що на облаштування цього зеленого куточка місто вже витратило близько 300 тисяч гривень. Якщо територію почнуть перебудовувати, попередні витрати можуть виявитися неефективними, а вже виконані роботи — частково або повністю втраченими. Громада очікує від КМДА пояснення, чому наявний сквер не можна розвивати без його радикальної зміни.
Навпроти розташований сквер імені Василя Сліпака, концепцію якого обрали за результатами архітектурного конкурсу ще у 2021 році. Проєкт передбачав створення меморіального та громадського простору, пов’язаного з постаттю оперного співака й захисника України. Однак реалізація цієї ідеї досі не завершена. На території також розміщений великий мурал «Відродження», який став помітною частиною візуального образу цієї ділянки.
Активісти вважають, що замість запуску вже обраного проєкту місто постійно ініціює нові обговорення та концепції. На їхню думку, це створює враження нескінченного процесу, у якому позиція громади не має вирішального значення.
Чому згадують будівництво готелю
Однією з головних причин недовіри до ініціативи КМДА є сусідня земельна ділянка на вулиці Боричів Тік, 29. Раніше її передали під будівництво готелю з паркінгом. Згодом прокуратура через суд повернула землю у власність міста, проте цільове призначення ділянки, за твердженнями активістів, залишилося орієнтованим на забудову.
Поруч із цією територією встановлений будівельний паркан. Саме тому представники громади припускають, що новий «культурний простір» може виконувати роль вхідної групи до майбутнього готельного комплексу та забезпечувати вихід у бік Андріївського узвозу. Такі побоювання потребують чітких офіційних роз’яснень від міської влади, адже громадський простір не повинен перетворюватися на допоміжну інфраструктуру приватного будівництва.
Активісти також заявляють про можливий зв’язок компаній, які можуть бути зацікавлені в забудові, із родиною міського голови Віталія Кличка. Ці твердження є позицією громадських організацій і потребують документального підтвердження. Водночас сама поява таких підозр свідчить про брак довіри та прозорої комунікації навколо земельної ділянки.
Окреме занепокоєння викликає стан дерев. Посадовці заявляють, що зелені насадження планують зберегти, проте працівники «Київзеленбуду» вже провели глибоку обрізку крон. Екологи та активісти побоюються, що надмірне обрізання може послабити дерева, спричинити їхнє всихання або скоротити тривалість життя. Для історичного центру, де зелених зон небагато, кожне доросле дерево має особливу цінність.
Збереження дерев у цьому випадку має бути не декларацією, а технічно підтвердженим рішенням. Громада очікує на обстеження насаджень, висновки незалежних фахівців і зрозумілий план догляду. Якщо частину дерев визнають аварійними, місто має оприлюднити відповідні документи, а не обмежуватися загальними обіцянками зберегти озеленення.
Громадське обговорення та вимоги мешканців
Наприкінці вересня КМДА анонсувала громадське обговорення проєкту «Андріївський: Перезавантаження». Департамент охорони культурної спадщини запропонував киянам і фахівцям долучитися до розробки спільного бачення майбутнього території. Очільниця департаменту Марина Соловйова заявила, що місто прагне відкритого діалогу, а новий простір має відповідати потребам Києва та органічно доповнювати історичне середовище Андріївського узвозу.
Проте самого факту проведення обговорення недостатньо. Для змістовної участі громади необхідно оприлюднити вихідні дані, межі ділянки, містобудівні обмеження, варіанти функціонального зонування та інформацію про можливе будівництво поруч. Також мешканці мають розуміти, як саме враховуватимуть їхні пропозиції та хто ухвалюватиме остаточне рішення.
Ключова вимога громади — не допустити підміни понять. Культурний простір у центрі Києва може бути потрібним, але він не обов’язково має передбачати знищення або скорочення зеленої зони. На цій території можна розглядати рішення, які поєднують доглянутий сквер, доступні пішохідні маршрути, місця для невеликих культурних подій та належне освітлення без масштабного бетонування.
Фахівці з міського планування наголошують, що для історичних вулиць важливими є не лише окремі будівлі, а й масштаб, види, рельєф, дерева та характер громадських просторів. Андріївський узвіз цінний саме комплексним образом. Надмірно активне благоустрійне втручання може змінити його атмосферу не менш відчутно, ніж нова висотна споруда.
Тому подальша доля скверу має вирішуватися прозоро, із залученням мешканців, архітекторів, реставраторів, екологів та представників культурного середовища. Київ потребує громадських просторів, але їхнє створення не повинно бути приводом для прихованого просування комерційних інтересів.
Суперечка навколо ділянки на Андріївському узвозі стала показовою для міста. Вона демонструє, наскільки важливо поєднувати розвиток історичного центру із захистом зелених зон та реальним урахуванням думки громади. Поки що мешканці бачать ризик того, що під назвою «культурний простір» їм запропонують бетонну площу поруч із потенційним готелем. Саме міська влада має довести протилежне — не словами, а відкритими документами, зрозумілим проєктом і рішеннями, які зберігають цінність Андріївського узвозу.