Ірма Шелест
Увечері 18 жовтня російська ракетна атака завдала серйозних пошкоджень Книжковій палаті України в Києві. Ударна хвиля зруйнувала частину вікон, пошкодила двері та спричинила тріщини в окремих приміщеннях установи. Наслідки зафіксували фактично на всіх поверхах будівлі — від першого до дев’ятого.
За словами директорки Книжкової палати України Ольги Васьківської, у кожному приміщенні вибило вікна. Пошкоджень зазнали адміністративний корпус і архівосховище, де зберігається один із найважливіших документальних масивів української держави. На момент атаки в будівлі перебував лише охоронець, тому працівники установи не постраждали.
Вибухи поблизу Книжкової палати пролунали близько 23:00. Безпосереднього влучання в будівлю, за попередньою інформацією, не було, однак потужна вибухова хвиля завдала значної шкоди конструкціям і приміщенням. Вибиті вікна та пошкоджені двері залишили архівні фонди без належного захисту від опадів, холоду й вологи.
Які пошкодження отримала Книжкова палата України
Після атаки керівництво установи не могло одразу визначити повний обсяг збитків. Для цього необхідно обстежити будівлю, перевірити стан інженерних мереж, віконних конструкцій, дверей, стін і приміщень, у яких розташовані фонди. Остаточна сума витрат на відновлення стане відомою лише після проведення відповідних технічних оцінок.
Найбільш нагальним завданням є тимчасово закрити всі вибиті вікна та отвори в пошкоджених дверях. Керівництво Книжкової палати наголошує, що зволікання може створити додаткову загрозу для книжок, газет, журналів, картографічних матеріалів та інших документів. Якщо в архівосховище потрапить дощова вода або приміщення тривалий час залишатимуться вологими, паперові носії можуть деформуватися, вкриватися пліснявою та руйнуватися.
Пошкодження будівлі сталися не вперше. Книжкова палата вже зазнавала наслідків російських атак у грудні 2025 року та січні 2026 року. Тоді руйнування були менш масштабними, однак повторні удари посилюють ризики для споруди та її унікальних фондів. Кожна нова атака ускладнює роботу установи й збільшує потребу в терміновому ремонті.
Працівники мають подбати не лише про відновлення вікон. Потрібно забезпечити герметичність приміщень, перевірити системи опалення та електропостачання, оцінити стан стелажів і місць зберігання документів. У разі проникнення води важливо якнайшвидше локалізувати пошкодження та організувати просушування матеріалів, адже навіть короткочасний контакт із вологою може мати незворотні наслідки для старих видань.
У фондах зберігається понад 15 мільйонів видань
Книжкова палата України — це не просто адміністративна установа чи бібліотечне сховище. Її фонди є частиною національної культурної пам’яті. Тут зберігається понад 15 мільйонів примірників видань, опублікованих в Україні з 1917 року. Серед них — книжки, журнали, газети, образотворчі, текстові, аркушеві та картографічні матеріали.
Зібрані документи дають змогу простежити розвиток української видавничої справи, освіти, науки, культури та суспільно-політичного життя. У старих газетах і книжках зафіксовані події, імена, дискусії та погляди різних історичних періодів. Частина таких матеріалів може існувати лише в одному або кількох примірниках, тому їхня втрата була б непоправною.
Особливу цінність мають видання, створені у періоди суспільних потрясінь, державних змін і воєн. Вони допомагають дослідникам вивчати не лише офіційну історію, а й повсякденне життя людей, розвиток української мови, діяльність видавництв та формування громадської думки. Архів Книжкової палати фактично є масштабним літописом українського друкованого слова.
Небезпека для фондів полягає не тільки в прямому руйнуванні будівлі. Паперові матеріали чутливі до різких змін температури, вологи, пилу та уламків скла. Навіть якщо книжки не були пошкоджені безпосередньо вибухом, порушення умов зберігання може поступово призвести до їхнього псування. Саме тому ремонт після атаки потрібно розпочати якомога швидше.
Чому робота Книжкової палати важлива для України
Книжкова палата приймає примірники кожного видання, яке виходить в Україні. Видавництва передають сюди книги, періодику, картографічні матеріали та іншу друковану продукцію. Такий порядок дає змогу формувати державний архів українського друку й зберігати інформацію про видавничий процес для майбутніх поколінь.
Щодня установа отримує приблизно від 100 до 200 нових видань. Це означає, що її фонди постійно поповнюються, а працівники мають забезпечувати приймання, облік, систематизацію та належне зберігання нових матеріалів. Пошкодження приміщень створює труднощі для всіх цих процесів, особливо якщо частину архіву доведеться переміщувати або тимчасово обмежувати доступ до окремих секторів.
Відновлення Книжкової палати має значення не лише для її колективу. Йдеться про захист національного видавничого фонду, який використовують бібліотеки, архіви, науковці, освітяни, журналісти та дослідники. Збережені примірники допомагають підтверджувати факти, вивчати історію української культури й повертати в публічний простір твори, які тривалий час могли бути малодоступними.
Російські обстріли вкотре демонструють, що під загрозою перебувають не тільки житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури. Війна також завдає ударів по місцях, де зберігається культурна та історична пам’ять. Пошкодження Книжкової палати України — це ризик для мільйонів документів, які відображають понад століття розвитку українського друку.
Наразі першочерговими завданнями залишаються закриття вибитих вікон, відновлення дверей, захист архівосховища від опадів і детальне обстеження будівлі. Від швидкості цих робіт залежить, чи вдасться не допустити додаткового псування унікальних фондів. Книжкова палата продовжує зберігати видання, що формують документальну основу історії України, навіть попри регулярні російські атаки.