Тихон Гулевичук
Служба безпеки України повідомила, що від початку 2026 року суди винесли вироки 75 громадянам за публікацію фото та відео, які містили інформацію про розміщення і пересування Сил оборони. Йдеться, зокрема, про матеріали із зображеннями роботи протиповітряної оборони, переміщення військової техніки та особового складу, а також наслідків ударів по наземних і повітряних цілях.
У спецслужбі наголошують: навіть публікація відео, зроблена нібито для інформування громадськості або фіксації подій, може створити додаткову загрозу для військових і цивільних. Відкриті дописи швидко поширюються соціальними мережами, потрапляють до інформаційних систем противника та можуть використовуватися для аналізу обстановки.
Скільки людей отримали вироки за публікацію військової інформації
За даними СБУ, з початку року 75 українців були засуджені за поширення фото- і відеоматеріалів, у яких можна було визначити позиції українських захисників, напрямки переміщення підрозділів або особливості роботи протиповітряної оборони. Правоохоронці системно відстежують подібні публікації та встановлюють осіб, які їх створюють або поширюють.
Окремо у Службі безпеки розповіли про викриття трьох жителів Києва. За версією слідства, вони оприлюднили дані про позиції української ППО. Наразі ці громадяни мають статус підозрюваних. Їхні дії кваліфікують за статтею 114-2 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про Збройні сили України та інші військові формування.
У разі доведення вини підозрюваним може загрожувати до восьми років позбавлення волі. Водночас остаточну правову оцінку діям фігурантів надає суд, а покарання залежить від обставин справи, характеру поширених даних і можливих наслідків для обороноздатності держави.
У СБУ застерігають, що несанкціоноване розповсюдження відомостей про геолокації, бойову роботу українських сил і наслідки російських атак може допомогти ворогу підготувати або скоригувати повторні удари. Крім того, такі матеріали можуть використовуватися російською пропагандою для поширення маніпуляцій, створення викривленої картини подій і психологічного впливу на українське суспільство.
Які фото та відео не можна публікувати
Правоохоронці закликають громадян не знімати та не поширювати контент, за яким можна встановити роботу української протиповітряної оборони. Не варто публікувати кадри запусків ракет, переміщення або розгортання мобільних вогневих груп, розташування військових об’єктів, а також результати роботи підрозділів ППО.
Заборона також стосується фотографій і відео російських ударів по військових об’єктах та критичній інфраструктурі, якщо на них можна розпізнати місце атаки, характер пошкоджень, час події або інші деталі, важливі для коригування подальших обстрілів. Потенційну небезпеку можуть становити навіть звичайні кадри з вулиці, якщо на них видно специфічні орієнтири, техніку, блокпости чи маршрути пересування військових.
СБУ звертає увагу, що ризик становлять не лише публічні дописи у великих соціальних мережах. Інформація може бути передана через закриті групи, приватні канали, чати або особисті повідомлення. Після цього матеріали здатні опинитися у відкритому доступі чи бути переданими представникам держави-агресора.
Також небезпечно публікувати фото одразу після вибухів, коли на місці працюють рятувальники, медики, військові та правоохоронці. Поширення таких кадрів може розкрити точну локацію, показати масштаби пошкоджень і підказати противнику, чи було уражено важливий об’єкт.
Яка відповідальність передбачена законом
Стаття 114-2 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за незаконне поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України та інших військових формувань. У деяких випадках такі дії можуть розглядатися як передача відомостей державі, яка здійснює збройну агресію проти України.
Залежно від змісту оприлюднених даних, способу їх поширення та наслідків покарання може сягати 12 років позбавлення волі. Правоохоронці оцінюють не лише сам факт публікації, а й те, чи дозволяла інформація ідентифікувати місце розташування українських військових, роботу ППО, напрямок руху техніки або наслідки удару.
У Службі безпеки підкреслюють, що відповідальність може наставати незалежно від мотивів автора. Намір привернути увагу до події, повідомити про обстріл знайомих або показати наслідки атаки не скасовує потенційної шкоди, якщо оприлюднений матеріал розкриває чутливу для оборони інформацію.
Громадянам радять не публікувати фото та відео до появи офіційних повідомлень компетентних органів. Якщо людина стала свідком атаки або помітила підозрілу активність, важливо передати інформацію правоохоронцям чи військовим через встановлені канали, не розміщуючи її у відкритому доступі.
СБУ закликає українців дотримуватися інформаційної тиші та не допомагати ворогу власноруч. Відмова від публікації оперативних кадрів, геолокацій і деталей роботи української ППО є простим способом зменшити ризики для військових, рятувальників і цивільного населення. У період повномасштабної війни відповідальне поводження з фото та відео є важливою складовою національної безпеки.