Тихон Гулевичук
Президент США Дональд Трамп заявив про готовність взяти участь у тристоронніх переговорах із головою КНР Сі Цзіньпіном і президентом росії володимиром путіним. За його словами, потенційна зустріч могла б бути присвячена питанням ядерної зброї, контролю над озброєннями та денуклеаризації.
Американський лідер зробив цю заяву, відповідаючи на запитання журналістів біля Білого дому. Трамп наголосив, що позитивно поставився б до проведення такого формату переговорів, якщо китайська сторона виявить відповідну ініціативу. Водночас він не повідомив, чи існують конкретні домовленості щодо місця, часу або порядку денного можливої зустрічі.
Трамп допустив переговори щодо ядерної зброї
За словами президента США, під час тристоронньої зустрічі можна було б обговорити ядерну зброю та перспективи денуклеаризації. Ця тема має особливе значення з огляду на напружені відносини між Вашингтоном, Пекіном і Москвою, а також на зростання занепокоєння щодо поширення ядерних арсеналів та стратегічної стабільності.
Дональд Трамп заявив, що готовий до такого діалогу, якщо Сі Цзіньпін погодиться на його проведення. Президент США представив можливі переговори як майданчик для обговорення глобальних безпекових питань. Водночас сама готовність до зустрічі ще не означає початку офіційного переговорного процесу або досягнення домовленостей між трьома державами.
Тристоронній формат за участю США, Китаю та росії міг би охоплювати широкий спектр питань: від ядерних озброєнь і міжнародної безпеки до війни проти України та суперництва між провідними державами. Однак позиції сторін із багатьох тем суттєво відрізняються. Саме тому організація подібної зустрічі вимагала б попередньої дипломатичної підготовки та узгодження ключових питань.
Пекін і Москва мають тісні політичні та економічні зв’язки, тоді як Вашингтон одночасно намагається стримувати стратегічне суперництво з Китаєм і чинити тиск на Росію через її війну проти України. За таких умов переговори за участю лідерів трьох країн могли б мати символічне значення, але їхній практичний результат залежав би від готовності кожної зі сторін до компромісів.
Заява про позицію Китаю щодо війни в Україні
Окремо Дональд Трамп висловив думку, що Сі Цзіньпін поводився щодо України справедливо. Американський президент пояснив це тим, що Китай, на його оцінку, не надто активно втручався у війну. Подібну оцінку Трамп дав і щодо позиції Пекіна стосовно росії.
Водночас Китай офіційно декларує нейтральний підхід до війни, хоча його відносини з росією залишаються тісними. Пекін не приєднався до західних санкцій проти Москви та неодноразово закликав до політичного врегулювання конфлікту. Україна та її партнери наголошують, що будь-які мирні ініціативи мають ґрунтуватися на повазі до суверенітету й територіальної цілісності України.
Заява Трампа пролунала на тлі дискусій про подальшу роль Сполучених Штатів у дипломатичних зусиллях щодо завершення війни. Американський президент також сказав, що настав час, аби від імені України переговори вів хтось інший. Він висловив припущення, що президент України Володимир Зеленський не хоче припиняти війну.
У Києві неодноразово наголошували, що Україна готова до переговорів за умови надійних гарантій безпеки та припинення російської агресії. Українська сторона також підкреслює, що рішення щодо майбутнього країни не можуть ухвалюватися без її безпосередньої участі. Будь-які переговори про завершення війни мають враховувати позицію українського керівництва та інтереси громадян.
Питання представництва України на потенційних міжнародних переговорах є принциповим. Київ послідовно виступає проти домовленостей, які можуть бути досягнуті за спиною української держави. Водночас західні партнери України продовжують обговорювати можливі формати дипломатичного тиску на Росію та шляхи забезпечення тривалого миру.
Санкції, розвіддані та тиск на Росію
Заява американського президента пролунала на тлі суперечливих сигналів щодо майбутньої політики Вашингтона стосовно росії. Президент України Володимир Зеленський вважає, що Сполучені Штати можуть продовжити послаблювати санкційний тиск на Москву. На його думку, домовленості між США та росією у сфері постачання дизельного пального, а також відтермінування запровадження нових обмежень можуть бути лише першим кроком у цьому напрямку.
Паралельно американські розвідувальні служби, за повідомленнями, попередили українську сторону про можливе припинення передавання розвідувальної інформації у разі продовження атак на енергетичні об’єкти на території росії. Такий сигнал свідчить про те, що Вашингтон прагне впливати не лише на дипломатичну позицію Києва, а й на характер воєнних дій.
Україна наголошує, що удари по військовій та енергетичній інфраструктурі росії є частиною оборони від повномасштабної агресії. Водночас партнери Києва по-різному оцінюють ризики, пов’язані з розширенням географії бойових дій. Це створює додаткову напругу у відносинах між Україною та Сполученими Штатами.
Крім того, 22 конгресмени США від Республіканської та Демократичної партій закликали Дональда Трампа повністю й без зволікань застосувати санкції проти росії, передбачені законом Ліндсі Грема. На їхню думку, посилення економічного тиску може змусити кремль переглянути позицію щодо війни та переговорів.
Таким чином, Вашингтон одночасно демонструє готовність до прямого діалогу з Москвою та Пекіном, розглядає можливість переговорів про стратегічну безпеку й отримує заклики Конгресу посилити санкції проти росії. Така різноспрямованість сигналів свідчить про складність американської політики щодо війни в Україні та глобального суперництва.
Можливість тристоронньої зустрічі Трампа, Сі Цзіньпіна та путіна наразі залишається лише політичною пропозицією. Для її реалізації потрібна згода всіх учасників, а також чітке розуміння тем переговорів і можливих результатів. Поки що невідомо, чи готові Китай і росія підтримати такий формат, а також чи може він вплинути на припинення війни проти України.