Удари РФ знищили 13 млн українських книжок за літо 2026 року — Мінкульт

Російські удари завдали масштабної шкоди українській книжковій галузі. Улітку 2026 року внаслідок атак по українських видавництвах було знищено близько 13 мільйонів книжок. Про це повідомила міністерка культури Тетяна Бережна в телеефірі. За її словами, держава нині працює над комплексом рішень, які мають допомогти видавцям відновити виробництво, зберегти робочі місця та забезпечити українців книжками.

Знищення мільйонів примірників стало одним із найсерйозніших ударів по культурній інфраструктурі України від початку повномасштабної війни. Йдеться не лише про втрату готової продукції, а й про пошкодження складських запасів, логістичних процесів, обладнання та фінансових планів видавничих компаній. Для галузі, яка працює в умовах нестабільного попиту, високої вартості паперу й поліграфічних послуг, такі наслідки можуть відчуватися протягом тривалого часу.

Російські атаки завдали книжковій галузі багатомільйонних збитків

Тетяна Бережна наголосила, що Міністерство культури зосереджене на розвитку книговидавництва та допомозі українським видавцям, які постраждали через російські обстріли. Міністерка зазначила, що 13 мільйонів книжок було знищено лише за літо 2026 року. Такий масштаб втрат означає, що під загрозою опинилися не тільки комерційні наклади, а й доступ читачів до навчальної, художньої, дитячої, науково-популярної та мистецької літератури.

Книжка має довгий виробничий цикл. Від підготовки рукопису й редакторської роботи до друку та доставки в книгарні можуть минути місяці. Якщо надрукований наклад знищується, видавництво втрачає кошти, вкладені в авторські права, переклад, дизайн, верстку, редактуру, друк і зберігання. Повторний випуск потребує не лише фінансування, а й доступу до поліграфічних потужностей, сировини та безпечних приміщень.

Окремою проблемою залишається відновлення книжкових запасів у регіонах, де через бойові дії або ракетні атаки були пошкоджені склади й логістичні центри. Видавці змушені переглядати наклади, змінювати маршрути доставки та шукати додаткові місця для зберігання продукції. У таких умовах державна підтримка може стати важливим інструментом для збереження безперервності роботи галузі.

У 2027 році в «Тисячовесні» планують книжковий напрям

За словами міністерки, Міністерство культури спільно з урядом розробляє програми підтримки видавців. У межах ініціативи «Тисячовесна» у 2027 році планують відкрити окремий напрям, присвячений книговидавництву. Його метою має стати підтримка проєктів, здатних сприяти створенню та поширенню українських книжок.

Водночас остаточні вимоги до учасників конкурсу наразі ще не визначені. Очікується, що після напрацювання умов стане зрозуміло, які саме видавничі проєкти зможуть претендувати на фінансування, яким буде обсяг допомоги та як оцінюватимуть заявки. Для представників галузі важливо, щоб майбутня програма враховувала реальні потреби видавництв, зокрема витрати на друк, переклади, відновлення накладів, закупівлю обладнання та організацію безпечної роботи.

Серед можливих напрямів підтримки Тетяна Бережна назвала переклади української класики. Такий фокус може посилити присутність української літератури за кордоном і водночас забезпечити нові видання творів, важливих для культурної пам’яті країни. Перекладацькі проєкти також можуть допомогти представити українських авторів іноземним читачам та поглибити міжнародний інтерес до української культури.

Ще одним потенційним напрямом є підготовка масштабних видань про українське мистецтво, історію та культуру. Подібні книжки потребують значних ресурсів, оскільки часто містять велику кількість ілюстрацій, архівних матеріалів і наукових коментарів. Їхнє створення може підтримати дослідників, редакторів, дизайнерів, фотографів і поліграфічні підприємства.

Завдання державної підтримки полягає не тільки у відшкодуванні збитків, а й у зміцненні спроможності книжкової галузі працювати під час війни. Саме на цьому, за словами міністерки, має бути зосереджена політика у сфері книговидання.

Для книжкового ринку готують нові державні рішення

Міністерство культури також готує пакет рішень для книжкової галузі. Однією з ініціатив є розширення програми «єКнига» на батьків новонароджених. Відповідний законопроєкт найближчим часом має розглянути Верховна Рада. Якщо документ буде ухвалено, програма зможе охопити ширше коло громадян і сприяти формуванню попиту на книжкову продукцію.

Передбачена законопроєктом можливість надання субвенцій із державного бюджету на оренду приміщень книгарень також може мати значення для розвитку книжкової інфраструктури. Висока орендна плата є одним із чинників, які ускладнюють роботу книгарень, особливо в містах, що зазнають регулярних атак або мають значні безпекові ризики. Підтримка оренди допомогла б зберегти наявні книгарні та створювати нові точки доступу до української літератури.

Окремо Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства представило інструменти політики «Зроблено в Україні». Серед них названо гранти на відновлення виробництва, пільгові кредити за програмою «5–7–9%», компенсацію воєнних ризиків і страхових премій. Ці механізми поширюються на основні засоби підприємств, зокрема будівлі, приміщення та обладнання.

Для видавництв і книгарень важливим активом є не лише обладнання чи нерухомість, а й готова книжкова продукція. Саме тому представники галузі потребують рішень, які враховуватимуть специфіку видавничого бізнесу. Знищений наклад неможливо швидко замінити, а втрата книжок безпосередньо впливає на доходи підприємств, роботу авторів і доступ читачів до літератури.

Підтримка книговидавництва має значення і для суспільства загалом. У час війни книжки допомагають зберігати українську мову, передавати історичний досвід, підтримувати освіту та формувати спільне культурне поле. Відновлення знищених накладів і розвиток нових видавничих проєктів є частиною ширшого завдання зі збереження української ідентичності.

Найближчими роками книжкова галузь потребуватиме узгодженої державної політики, доступного фінансування та прозорих конкурсних процедур. Запланований книжковий напрям у межах «Тисячовесни», розширення «єКниги» та економічні інструменти підтримки можуть стати основою для відновлення видавництв і книгарень. Водночас ефективність цих заходів залежатиме від того, наскільки вони відповідатимуть реальним наслідкам російських атак і щоденним потребам українського книжкового ринку.