Після російського обстрілу в Києві пошкоджена Книжкова палата

Російська атака увечері 18 жовтня пошкодила Книжкову палату України в Києві. Установа розташована неподалік станції метро «Чернігівська» та має важливе значення для збереження національної культурної спадщини. Вибухова хвиля вибила вікна на всіх дев’яти поверхах будівлі, пошкодила двері й залишила тріщини на стінах. Наслідки обстрілу створили безпосередню загрозу для унікального книжкового фонду, який десятиліттями формувався в українській столиці.

У момент російського удару в будівлі перебував лише охоронець. Він не постраждав. Однак сама споруда зазнала значних руйнувань: пошкоджені адміністративні приміщення та архівосховище, у якому зберігаються мільйони примірників українських видань. Працівники Книжкової палати вже розпочали першочергові роботи, намагаючись закрити вибиті вікна фанерою та захистити приміщення від опадів.

Які пошкодження отримала Книжкова палата в Києві

За попередньою інформацією, вибухова хвиля пройшла через усю будівлю. Вікна вибиті практично в кожному приміщенні від першого до дев’ятого поверху. Також пошкоджені двері, внутрішні конструкції та стіни. Тріщини на поверхнях потребують технічного обстеження, адже після потужного удару важливо визначити не лише видимі, а й приховані пошкодження будівлі.

Найбільше занепокоєння викликає стан архівосховища. Відкриті віконні прорізи залишають приміщення без належного захисту від дощу, снігу, вітру та перепадів температури. Для паперу волога є одним із найнебезпечніших чинників: вона може спричинити появу плісняви, деформацію сторінок, руйнування палітурок і незворотну втрату текстів. Саме тому аварійне закриття вікон є терміновим завданням, яке не можна відкладати.

Книжкова палата зберігає понад 15 мільйонів примірників українських видань. Це не просто бібліотечне зібрання, а систематизований архів друкованої продукції, що відображає розвиток української держави, культури, науки, освіти та суспільного життя. У фондах представлені книги, газети, журнали, карти, нотні й образотворчі видання, а також інші види друкованої продукції.

Національний архів друку охоплює видання, починаючи з 1917 року. Його цінність полягає не лише в кількості примірників, а й у повноті зібраного матеріалу. На сторінках цих книг і періодичних видань зафіксовані події, імена, ідеї та суспільні зміни, які формували українську історію. Втрата навіть частини такого фонду означала б пошкодження важливого джерела для дослідників, освітян, журналістів, письменників і всіх, хто працює з культурною пам’яттю.

Чому пошкодження архіву є ударом по культурній спадщині

Книжкова палата України отримує обов’язковий примірник кожного українського видання. Завдяки цьому в установі зберігається документальний слід сучасного книговидання та друку. Щодня фонди поповнюються приблизно на 100–200 нових примірників. Отже, йдеться не про статичну колекцію, а про живу систему, яка постійно фіксує інтелектуальне та культурне життя країни.

Пошкодження будівлі в Києві може вплинути на роботу не лише самої установи. Від стану Книжкової палати залежать облік нових видань, формування державної бібліографії, збереження примірників і доступ до інформації про український друк. Якщо архівосховище не матиме належного захисту, ризики зростатимуть із кожною годиною негоди або несправності інженерних систем.

Працівники установи змушені діяти в умовах обмеженого часу та ресурсів. Спочатку потрібно закрити вибиті вікна, прибрати уламки, перевірити приміщення, локалізувати можливі протікання та визначити, чи постраждали окремі документи. Після цього необхідні повноцінне обстеження конструкцій, ремонт фасаду, відновлення дверей, вікон, електромереж і систем опалення. Окремим завданням стане перевірка умов зберігання паперових фондів.

Цей випадок також демонструє, наскільки вразливими залишаються культурні установи під час повномасштабної війни. Архіви, бібліотеки, музеї, друкарні та видавничі склади не є випадковими об’єктами з погляду суспільного значення. Вони зберігають і поширюють українську мову, історію та власний погляд на минуле. Удар по таких місцях має наслідки, що виходять далеко за межі пошкоджених стін.

Російські атаки загрожують українській книжковій галузі

Книжкова палата вже не вперше зазнає пошкоджень через російські обстріли. Попередні атаки відбувалися у грудні 2025 року та січні 2026 року. Цього разу руйнування виявилися значнішими: вибиті вікна на всіх поверхах і пошкодження архівосховища посилюють небезпеку для фондів та роботи установи.

Проблеми Книжкової палати є частиною ширшої кризи української видавничої галузі. Улітку 2026 року російські обстріли знищили близько 13 мільйонів книжок, що становить майже третину річного накладу країни. Під ударами опинялися друкарні, склади та інші об’єкти, необхідні для виробництва й розповсюдження книжок. Через це видавці втрачають готову продукцію, обладнання, приміщення та можливість планувати подальшу роботу.

Представники книжкової сфери наголошують, що систематичне знищення видавничої інфраструктури є частиною ширшої війни проти української культури та інформаційного простору. Коли російські удари руйнують книжкові склади й архіви, під загрозою опиняються не лише комерційні наклади. Страждає доступ суспільства до українських текстів, досліджень, дитячої літератури, навчальних матеріалів і творів, які формують національну ідентичність.

Представники видавничої спільноти закликають державу посилити підтримку галузі. Серед запропонованих заходів — пільгове страхування для видавців, доступне кредитування, залучення фінансування міжнародних партнерів, компенсація оренди для книгарень і створення безпечнішої системи розподілу накладів. Зокрема, йдеться про необхідність не зберігати всі примірники на одному великому складі, а розподіляти книжки між різними книгарнями та логістичними майданчиками.

Окрему увагу учасники галузі звертають на підтримку книгарень і відновлення зруйнованих підприємств. Без стабільної мережі продажу навіть надруковані книжки не зможуть дістатися читачів. Водночас фінансова допомога потрібна архівам та установам, які не працюють як комерційні підприємства, але виконують стратегічну функцію збереження культурної пам’яті.

Відновлення Книжкової палати в Києві має стати одним із пріоритетних завдань після обстрілу. Йдеться про терміновий ремонт пошкоджених приміщень, захист архіву від вологи, оцінку стану будівлі та довгострокове посилення безпеки. Збереження мільйонів українських видань — це відповідальність не лише перед нинішнім поколінням, а й перед майбутніми дослідниками та читачами.

Російський обстріл пошкодив не просто будівлю біля станції метро «Чернігівська». Він поставив під загрозу місце, де зберігається пам’ять про українське книговидання за понад століття. Чим швидше вдасться стабілізувати споруду та відновити належні умови для архіву, тим більше шансів уберегти унікальні фонди від наслідків війни.