Всеволод Чабанець
Найбільша колонія пінгвінів в Антарктиці переживає масштабне скорочення чисельності. На острові Завадовського, який протягом багатьох років вважали головним місцем проживання антарктичних пінгвінів, за останнє десятиліття зникли сотні тисяч птахів. За оцінками дослідників, популяція скоротилася приблизно на дві третини порівняно з показниками 2011 року.
Йдеться про втрату близько пів мільйона особин, здатних до розмноження. Для однієї колонії це надзвичайно серйозний удар, який може мати наслідки не лише для самих пінгвінів, а й для всієї екосистеми Південних Сандвічевих островів. Науковці пов’язують стрімке падіння чисельності передусім із глобальним потеплінням та змінами в морському середовищі.
Як змінилася найбільша колонія пінгвінів
Острів Завадовського розташований в архіпелазі Південних Сандвічевих островів і тривалий час мав статус найбільшого осередку пінгвінів у світі. У 2011 році на його території нараховували приблизно 600 тисяч антарктичних пінгвінів. Поруч також мешкали близько 90 тисяч золотоволосих пінгвінів.
Однак результати нового дослідження свідчать, що до 2025 року кількість антарктичних пінгвінів на острові зменшилася приблизно на дві третини. Таке скорочення означає втрату майже 500 тисяч птахів репродуктивного віку. Дослідники називають ці зміни безпрецедентними для колонії такого масштабу.
Завадовський, імовірно, більше не є домівкою найбільшої колонії пінгвінів у світі. За припущеннями науковців, першість могла перейти до мису Адер, розташованого в районі моря Росса. Остаточно підтвердити це можна буде після проведення додаткових спостережень та підрахунків в інших великих колоніях.
Антарктичні пінгвіни особливо залежать від стабільних умов у морі. Їхні колонії формуються у віддалених районах, де птахи можуть розмножуватися та регулярно добувати їжу. Навіть незначні, на перший погляд, зміни температури або розташування кормових ресурсів здатні вплинути на виживання пташенят і дорослих особин.
Глобальне потепління змінило доступ пінгвінів до їжі
Головною причиною скорочення популяції вчені вважають зміну клімату. За наявними даними, зимові температури в районі Антарктичного півострова та прилеглих територій стали приблизно на 5 градусів Цельсія вищими, ніж у доіндустріальний період. Для холодолюбних видів така різниця має принципове значення.
Потепління впливає не тільки на стан льоду чи температуру повітря. Воно змінює всю структуру морської екосистеми, зокрема райони поширення криля. Ці дрібні ракоподібні є основою раціону антарктичних пінгвінів і водночас важливою ланкою харчового ланцюга Південного океану.
Зазвичай пінгвіни з острова Завадовського вирушають за їжею у води на північний захід від колонії. Проте через нагрівання океану криль перемістився далі на південь, у напрямку моря Ведделла. Відстань до кормових районів збільшилася, а пошук їжі став складнішим і потребує від птахів більше енергії.
Для антарктичних пінгвінів це особливо небезпечно, оскільки вони мають обмежений раціон і пристосовані до конкретних температурних умов. Коли криль опиняється за межами звичних районів, птахи змушені довше перебувати в морі. Через це дорослим особинам важче регулярно годувати пташенят, а молодняк має менше шансів пережити несприятливий сезон.
Проблема може посилюватися у період розмноження. Батьки пінгвінів повинні по черзі залишатися біля гнізда та вирушати на пошуки корму. Якщо дорога до їжі стає довшою, проміжки між годуваннями збільшуються. Це підвищує ризик виснаження дорослих птахів і загибелі потомства.
Чому чисельність золотоволосих пінгвінів зросла
На тлі різкого падіння кількості антарктичних пінгвінів чисельність золотоволосих пінгвінів на острові Завадовського, навпаки, збільшилася приблизно на 30%. Така різниця між двома видами пояснюється їхніми відмінностями в харчуванні та здатності пристосовуватися до змін навколишнього середовища.
Золотоволосі пінгвіни менш вибагливі до корму. Вони можуть використовувати ширший спектр морських ресурсів, тому зміщення районів поширення криля не настільки сильно впливає на їхнє виживання. Крім того, цей вид, імовірно, краще пристосовується до нових умов у Південному океані.
Водночас зростання однієї популяції не компенсує масштабних втрат іншої. Антарктичні та золотоволосі пінгвіни займають різні екологічні ніші, а тому не можуть повністю замінити одне одного в природній системі. Зміна співвідношення між видами свідчить про глибокі перетворення в середовищі, а не про стабілізацію колонії.
Скорочення чисельності антарктичних пінгвінів може вплинути на весь харчовий ланцюг. Пінгвіни є важливими споживачами криля та водночас здобиччю для більших морських хижаків. Якщо їх стане значно менше, це може змінити розподіл кормових ресурсів, поведінку інших тварин і конкуренцію між видами.
Науковці наголошують, що ситуація на острові Завадовського є важливим сигналом для спостереження за антарктичними екосистемами. Віддаленість острова не захищає його від наслідків глобальних кліматичних процесів. Зміни, що відбуваються далеко від людських поселень, уже впливають на розмноження, живлення та виживання морських птахів.
Подальші дослідження мають показати, чи є падіння чисельності пінгвінів тимчасовим явищем, чи колонія продовжить скорочуватися. Для цього фахівцям необхідно регулярно підраховувати птахів, стежити за станом їхніх місць розмноження, аналізувати запаси криля та відстежувати зміни температури океану.
Історія острова Завадовського демонструє, наскільки швидко кліматичні зміни можуть позначитися на видах, які вважалися добре пристосованими до суворих умов. Якщо потепління триватиме, антарктичним пінгвінам доведеться або переміщуватися в райони з кращою кормовою базою, або пристосовуватися до дедалі складніших умов. Для колонії, яка втратила майже пів мільйона птахів, час на відновлення може бути дуже тривалим.