Дата публікації Британія знову зближується з ЄС: які зміни це може принести Україні
Опубліковано 05.10.26 22:36
Переглядів статті Британія знову зближується з ЄС: які зміни це може принести Україні 25

Британія знову зближується з ЄС: які зміни це може принести Україні

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Дискусія про майбутні відносини Сполученого Королівства з Європейським Союзом знову набирає обертів. Через кілька років після Brexit британське суспільство дедалі частіше оцінює наслідки виходу з об’єднання не лише з погляду політичного суверенітету, а й через повсякденні економічні труднощі, зміни у торгівлі, міграції та міжнародній безпеці. Окремі британські політики вже допускають, що в довгостроковій перспективі країна може повернутися до тіснішої інтеграції з ЄС, а за сприятливих умов — навіть відновити повне членство.

Такі заяви поки не означають підготовки офіційної заявки на вступ. Однак сам факт, що тема повернення до Євросоюзу перестала бути політичним табу, свідчить про зміну настроїв у Великій Британії. Для України ця тенденція має особливе значення. Київ проходить складний шлях до ЄС, розраховує на довгострокову підтримку європейських партнерів і водночас прагне зберегти стратегічне партнерство з Лондоном.

Чому Британія знову обговорює зближення з ЄС

Рішення про Brexit тривалий час подавалося як спосіб повернути країні повний контроль над законодавством, кордонами та торговельною політикою. Прихильники виходу обіцяли, що Велика Британія зможе швидше укладати міжнародні угоди, самостійно визначати правила для бізнесу та зменшити залежність від європейських інституцій. Водночас практичні наслідки виявилися складнішими, ніж очікували багато виборців.

Після виходу з ЄС британські компанії зіткнулися з новими митними процедурами, додатковими перевірками та бюрократичними вимогами. Особливо відчутними зміни стали для малого бізнесу, фермерів, експортерів харчової продукції та підприємств, які працюють із європейськими партнерами. Зросла вартість окремих операцій, а доступ до спільного ринку став менш простим і передбачуваним.

Не менш важливим фактором стала ситуація на ринку праці. Обмеження свободи пересування змінили правила для британців, які навчаються, працюють або проживають у країнах ЄС, а також для європейських громадян, які раніше безперешкодно приїжджали до Великої Британії. Частина секторів економіки відчула дефіцит кадрів, а роботодавці були змушені шукати нові механізми залучення працівників.

На цьому тлі суспільна оцінка Brexit поступово змінюється. Якщо одразу після референдуму головну увагу приділяли питанням національного контролю, то тепер дедалі більше громадян оцінюють конкретні наслідки для доходів, цін, можливостей подорожувати та ведення бізнесу. Нові опитування демонструють, що значна частина британців готова розглядати повернення до ЄС або принаймні поглиблення співпраці з ним.

Водночас повне відновлення членства не може відбутися швидко. Для цього знадобилися б політична воля, переговори з усіма державами-членами Євросоюзу, узгодження умов вступу та підтримка британських виборців. Тому найближчим реалістичним сценарієм експерти вважають не миттєве повернення, а поступове зближення.

Якою може бути нова модель відносин

Найімовірніше, Лондон і Брюссель спершу зосередяться на практичних питаннях. Йдеться про спрощення торгівлі, узгодження санітарних і технічних стандартів, співпрацю у сфері науки, освіти, енергетики та безпеки. Для британської економіки це могло б зменшити витрати компаній і зробити доступ до європейського ринку більш прогнозованим.

Окреме значення матиме співпраця у сфері оборони. Повномасштабна війна росії проти України продемонструвала, що європейська безпека не обмежується кордонами ЄС. Велика Британія залишається однією з провідних військових держав континенту та важливим учасником євроатлантичної системи безпеки. Навіть без формального повернення до Євросоюзу Лондон може посилювати участь у спільних оборонних проєктах, координації санкцій і підтримці країн, які протистоять російській агресії.

Для Європейського Союзу повернення Великої Британії також могло б мати переваги. Британська дипломатія, потужні збройні сили, фінансовий сектор, наукові центри та глобальні зв’язки посилили б позиції об’єднання у світі. Водночас переговори були б непростими, адже ЄС навряд чи погодився б надати Лондону ті самі винятки, які діяли до Brexit. Велика Британія могла б втратити частину привілеїв і мусила б прийняти значно більше спільних правил.

Для України принципово важливо, щоб зближення Британії з ЄС не відбувалося за рахунок її окремої ролі у підтримці Києва. Навпаки, координація між Лондоном і Брюсселем може зробити європейську політику щодо України послідовнішою. У такому разі українська дипломатія отримала б більше можливостей для просування спільних рішень у питаннях оборони, санкцій, відновлення та майбутнього членства в ЄС.

Що це може означати для України

Україна зацікавлена у сильному та консолідованому європейському просторі. Вступ до ЄС є стратегічною метою Києва, однак паралельно країна потребує широкої підтримки держав, які мають значний політичний, економічний і військовий вплив. Велика Британія не є членом Євросоюзу, але її допомога Україні залишається важливою у сфері оборони, підготовки військових, санкційної політики та міжнародної дипломатії.

Якщо Лондон і Брюссель почнуть тісніше координувати свої дії, це може позитивно вплинути на кілька напрямів. Насамперед ідеться про довгострокову військову допомогу. Узгодження програм постачання озброєння, навчання українських військових і розвитку оборонної промисловості здатне зробити підтримку більш системною. Для України це означало б меншу залежність від ситуативних політичних рішень окремих країн.

Другий напрям — санкції проти росії. Різні підходи або відмінності в обмеженнях можуть створювати можливості для обходу санкцій. Тісніша співпраця Великої Британії та ЄС допомогла б закривати такі прогалини, синхронізувати експортний контроль, відстежувати фінансові потоки та посилювати тиск на компанії, які сприяють російській військовій машині.

Третій аспект стосується відновлення України. Британія має потужний фінансовий і юридичний сектор, а Європейський Союз — масштабні програми допомоги та значний внутрішній ринок. Спільні механізми могли б залучити більше інвестицій у транспорт, енергетику, цифрову інфраструктуру, виробництво та переробну промисловість. Для українського бізнесу це створило б нові можливості виходу на європейські ланцюги постачання.

Важливо й те, що британське повернення до європейського політичного простору могло б посилити підтримку українського вступу до ЄС. Велика Британія традиційно виступає за розширення співпраці з країнами Східної Європи та за жорстку позицію щодо росії. Якщо її голос звучатиме у тіснішій координації з позицією держав-членів ЄС, Україна може отримати додаткового впливового союзника під час переговорів про реформи, фінансування та майбутнє членство.

Однак Києву не варто розраховувати лише на зовнішні політичні зміни. Навіть за умови зближення Лондона з Брюсселем головними критеріями для України залишатимуться якість реформ, верховенство права, незалежність антикорупційних інституцій, стабільність державного управління та здатність адаптувати законодавство до норм ЄС. Європейська підтримка відкриває можливості, але результат залежатиме від того, наскільки послідовно Україна використовуватиме цей шанс.

Повернення Великої Британії до Євросоюзу, якщо воно колись стане реальністю, може тривати роками. Наразі йдеться передусім про зміну політичної атмосфери та пошук нового формату партнерства. Для України це позитивний сигнал, адже сильніші зв’язки між Лондоном і Брюсселем здатні зміцнити європейську єдність, посилити допомогу у протистоянні росії та створити сприятливіші умови для української інтеграції.

Головний висновок полягає в тому, що британсько-європейське зближення не скасовує української суб’єктності, а навпаки — може розширити простір для дипломатії. Київ матиме змогу одночасно поглиблювати відносини з ЄС, розвивати стратегічне партнерство з Великою Британією та домагатися спільних рішень у питаннях безпеки, відбудови й майбутнього членства України в європейській родині.