Сергій Пономарьов
Угорщина готова не перешкоджати транзиту українського зерна своєю територією, якщо аграрна продукція прямуватиме далі до країн Західної Європи й не залишатиметься на угорському ринку. Таку позицію озвучив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр після розмови з президентом України Володимиром Зеленським. Йдеться про можливе відновлення логістичного маршруту, який був важливим для експорту українського продовольства після початку повномасштабної війни.
Тема транзиту українського зерна через Угорщину знову стала актуальною на тлі ускладнення морських перевезень. Під час пленарного засідання саміту Європейського Союзу 16 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що транспортування зерна через Чорне море наразі неможливе. У зв’язку з цим українська сторона звернулася до сусідніх держав із проханням забезпечити альтернативні сухопутні маршрути.
Угорщина погоджується лише на транзит українського зерна
За словами Петера Мадяра, угорська позиція полягає в чіткому розмежуванні між транзитом і продажем української аграрної продукції на внутрішньому ринку. Прем’єр-міністр наголосив, що не бачить перешкод для перевезення зерна через територію країни, якщо вантажі не розвантажуватимуться в Угорщині та прямуватимуть до кінцевих одержувачів на Заході.
Умовою Будапешта є виключно транзитний формат. Це означає, що українське зерно має перевозитися угорською територією залізницею або іншими доступними видами транспорту, але не потрапляти на внутрішній ринок. Такий підхід відповідає позиції угорської влади, яка раніше виступала проти вільного продажу української аграрної продукції в країні, посилаючись на необхідність захисту власних фермерів.
Мадяр зазначив, що кілька років тому для перевезення українського зерна через Угорщину вже діяла добре налагоджена процедура. Вона передбачала організацію транзитних маршрутів, контроль за вантажами та їхнє подальше спрямування до інших держав. Однак згодом цей механізм припинив працювати, що ускладнило використання угорської території як частини європейського логістичного коридору.
Відновлення такого механізму могло б допомогти Україні частково компенсувати обмеження морського експорту. Водночас для цього необхідно погодити практичні питання: маршрути руху, пропускну спроможність залізниці, процедури перевірки, опломбування вагонів і гарантії того, що вантаж не залишатиметься в країні транзиту.
Зеленський закликав сусідні країни відкрити сухопутні маршрути
Президент України звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням сприяти перевезенню зерна до західноєвропейських держав. Саме ці країни мають спільні кордони з Україною та можуть відігравати важливу роль у формуванні сухопутних коридорів для експорту продовольства.
На початку повномасштабної війни такі маршрути стали одним із ключових способів вивезення української аграрної продукції. Через блокування або небезпеку морських шляхів зерно транспортували залізницею, автомобілями та через дунайські порти. Однак сухопутна логістика потребує значно більше часу, має обмежену пропускну здатність і залежить від узгоджених дій кількох держав.
Особливу увагу під час зустрічі було приділено транспортуванню кукурудзи до Західної Європи. Володимир Зеленський зауважив, що ефективним рішенням могло б стати перевезення цього виду зерна залізницею в опломбованих вагонах. Такий формат дає змогу контролювати маршрут вантажу й зменшити побоювання щодо потрапляння української продукції на ринки транзитних держав.
Опломбовані вагони можуть стати важливим інструментом контролю за транзитом. Пломби дозволяють підтвердити, що вантаж не відкривався під час проходження територією країни та не був реалізований там. Для сторін це створює додаткові гарантії й може спростити досягнення політичних домовленостей щодо відновлення перевезень.
Чому транзит важливий для України та Європи
Україна залишається одним із важливих постачальників зернових культур на міжнародні ринки. Експорт аграрної продукції забезпечує валютні надходження, підтримує роботу фермерських господарств і допомагає зберігати зайнятість у сільських регіонах. За умов обмеженого доступу до морських шляхів стабільний транзит через країни Європейського Союзу набуває стратегічного значення.
Для європейських держав безперебійне вивезення українського зерна також має економічне та гуманітарне значення. Постачання продовольства впливає на ціни на світових ринках і допомагає уникати дефіциту в країнах, які залежать від імпорту. Водночас транзитні держави прагнуть не допустити надмірного тиску на власних виробників, тому наполягають на прозорому контролі руху вантажів.
Позиція Угорщини, озвучена Петером Мадяром, може відкрити можливість для поновлення переговорів щодо сухопутного експорту українського зерна. Якщо сторони домовляться про технічні умови, залізничні перевезення через угорську територію можуть стати одним із додаткових маршрутів до Західної Європи.
Водночас сама готовність не заперечувати проти транзиту ще не означає автоматичного запуску перевезень. Потрібно визначити конкретні пункти перетину кордону, графіки руху, відповідальних операторів і порядок контролю за вантажами. Окреме значення матиме здатність залізничної інфраструктури прийняти додаткові обсяги зерна без затримок.
Таким чином, заява угорського прем’єр-міністра свідчить про можливість компромісу: Україна отримує шанс використовувати угорський напрямок для експорту, а Будапешт зберігає обмеження щодо продажу українського зерна на внутрішньому ринку. Подальший результат залежатиме від переговорів і від того, наскільки швидко країни зможуть відновити процедури, які раніше забезпечували транзит української аграрної продукції.