Всеволод Чабанець
У Києві погодили клопотання про створення ландшафтного заказника місцевого значення «Затока Собаче Гирло». Відповідне рішення ухвалив Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської державної адміністрації. Ініціатором надання природоохоронного статусу території виступила громадська організація «Парк Прирічна».
Про погодження клопотання повідомила депутатка Київської міської ради Вікторія Пташник. За її словами, документи тривалий час залишалися без належного розгляду. Ситуація почала змінюватися після депутатського звернення, спільної роботи представників громадськості та додаткового обговорення з профільним департаментом.
Погодження клопотання є важливим, але ще не означає остаточного створення заказника. Надалі мають відбутися передбачені процедурою погодження, підготовка відповідних матеріалів і розгляд питання Київрадою. Лише після ухвалення остаточного рішення територія отримає офіційний природоохоронний статус, а межі та режим її використання будуть визначені окремим документом.
Чому створення заказника важливе для Києва
Затока Собаче Гирло розташована на півночі Оболоні, у прибережній частині Дніпра. Це одна з небагатьох ділянок столичного узбережжя, де досі збереглися природні ландшафти, водно-болотні угіддя, зарості та місця існування дикої природи. Територія має значення не лише для мешканців прилеглих районів, а й для всієї екологічної системи Києва.
Природні затоки та прибережні коси виконують важливу роль у міському середовищі. Вони затримують частину поверхневих стоків, пом’якшують вплив спеки, підтримують біорізноманіття та створюють умови для відновлення екосистем. У густо забудованому місті такі ділянки стають своєрідними природними коридорами, які з’єднують зелені зони та допомагають зберігати види рослин і тварин.
На території коси та прилеглої затоки зафіксували понад 40 видів птахів. Серед них є гоголь і кулик-сорока, занесені до Червоної книги України. У водоймі та прибережній зоні також трапляються рідкісні рослини, зокрема водяний горіх і сальвінія плавуча. Для таких видів критично важливими є спокій, чиста вода, природна рослинність і відсутність надмірного техногенного навантаження.
Статус ландшафтного заказника має забезпечити охорону цінних природних комплексів без повного закриття території для людей. Водночас він може обмежити діяльність, здатну завдати шкоди довкіллю: масштабне будівництво, зміну рельєфу, знищення рослинності, засипання водойм, прокладання інженерних мереж та інші роботи, несумісні з охороною природи.
Як формувалася затока Собаче Гирло
Сучасний вигляд Собачого Гирла значною мірою сформувався під час гідронамивних робіт, які проводили на Оболоні у 1970-х роках. До масштабної перебудови цієї частини Дніпра тут були природні острови або група островів, відокремлених від берега протокою. Унаслідок зміни берегової лінії та намиву територій виникла затока, яку сьогодні знають як Собаче Гирло.
Попри антропогенне походження частини сучасного ландшафту, природа зуміла відновитися. На косі сформувалися ділянки, придатні для гніздування та відпочинку птахів, а у водоймі й на мілководді закріпилися водні рослини. Саме поєднання відкритої води, піщаних берегів, заростей і заболочених фрагментів робить територію цінною для біорізноманіття.
Для Оболоні затока також має рекреаційне значення. Мешканці району використовують цю місцевість для прогулянок, спостереження за птахами та відпочинку на природі. Однак збільшення кількості відвідувачів без правил і належного контролю може створювати додаткові ризики: витоптування рослин, накопичення сміття, шумове навантаження та руйнування місць гніздування.
Майбутній природоохоронний режим має врахувати інтереси громади та потреби екосистеми. Йдеться не лише про заборони, а й про зрозумілу організацію простору: визначення маршрутів, облаштування місць для цивілізованого відпочинку, встановлення інформаційних табличок, регулярне прибирання та моніторинг стану водойми.
Яка забудова може загрожувати території
Питання природоохоронного статусу Собачого Гирла загострилося через можливість забудови прибережної коси. Частина комунальних земель має цільове призначення, яке допускає розміщення житлово-адміністративного комплексу, культурно-оздоровчого центру та туристичного містечка. Такі наміри викликають занепокоєння активістів, оскільки масштабне будівництво може докорінно змінити природний характер місцевості.
Окрему ділянку площею 5,73 гектара пов’язують із товариством «Дженерейшн». У 2019 році на цій території презентували концепцію великого ІТ-парку. Проєкт передбачав будівлю довжиною близько 700 метрів, офісні приміщення, житло та супутню інфраструктуру. Попри гучні плани, будівельні роботи не розпочалися.
У 2025 році також презентували проєкт автомобільно-пішохідного мосту до коси. Його орієнтовна вартість перевищувала пів мільярда гривень. Прихильники мосту можуть розглядати його як спосіб покращити доступ до території, однак природоохоронці побоюються, що поява постійного транспортного сполучення прискорить освоєння земель і створить передумови для нової забудови.
Для природної території будівництво мосту означало б не лише появу самої споруди. Зазвичай разом із транспортною доступністю зростає потреба у дорогах, паркувальних майданчиках, освітленні, мережах, комерційних об’єктах та інших елементах міської інфраструктури. У результаті поступово змінюється гідрологічний режим, збільшується кількість людей і транспорту, а природні оселища скорочуються.
Саме тому активісти наполягають на необхідності спочатку визначити природоохоронну цінність території та затвердити її статус, а вже потім оцінювати будь-які інфраструктурні пропозиції. Створення заказника може стати запобіжником від рішень, які матимуть незворотні наслідки для затоки.
Водночас депутатка Вікторія Пташник наголошує, що погодження клопотання не усуває системної проблеми у сфері охорони природних територій Києва. За її словами, чинне рішення Київради фактично надало профільному департаменту монополію на ініціювання створення нових природоохоронних об’єктів. Через це громадські ініціативи можуть роками залежати від позиції чиновників, навіть якщо мають підтримку місцевих мешканців і достатнє обґрунтування.
Наразі питання оскарження такого підходу розглядається в судовому порядку. Представники громади вважають, що процедура створення заказників має бути прозорою, передбачуваною та доступною для громадських організацій. Природні території Києва, на їхню думку, не повинні отримувати захист лише після тривалого листування, депутатських звернень або публічного розголосу.
Подальша доля Собачого Гирла залежатиме від проходження всіх необхідних етапів і позиції Київської міської ради. Для мешканців Оболоні погодження клопотання стало важливим проміжним результатом, адже воно відкриває шлях до юридичного захисту затоки. Водночас остаточне рішення має врахувати екологічну цінність території, потреби міста та право громади на збереження доступного природного узбережжя.